18. Шкідливі та небезпечні виробничі фатори (їх загальноприйнята класифікація).

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Відповідно до ПХТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

1. рухомі машини та механізми;

2. незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

3. заготовки, матеріали, пересувні вироби;

4. підвищена запиленість та загазованість повітря;

5. відхилення від санітарно-гігієнічних норм, параметрів мікроклімату;

6. підвищений рівень шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвукових коливань;

7. підвищений рівень статичної електрики та електомагнітного випромінювання;

8. підвищений рівень іонізуючого випромінювання;

9. відсутність або недостатність природного освітлення;

10. недостатній рівень природного освітлення робочого місця;

11. збільшена яскравість та недостатня контрастність на робочому місці;

12. розміщення робочого місця на значній висоті і навпаки;

13. підвищений чи знижений барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію:

14. загальні токсичні хімічні речовини (ароматичні вуглеводи, спирти, кофеїн, оксид вуглецю, бензол);

15. подразнюючі хімічні речовини (вплив на шкіряний покрив та слизові оболонки => пари лугів, оксида азоту, амоніак);

16. сенсибілізуючі хімічні речовини (з’єднання ртуті, альдегіди, ароматичні нітро-, нітрозо- та аміноз’єднання);

17. концерогенні хімічні речовини (продукти перегонки нафти, смоли та сажі);

18. мутагенні, що впливають на генетичні клітини людини або її потомство (сполуки ртуті, свинцю, етилену).

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини):

19. мікроорганізми;

20. спірохети;

21. гриби;

22. найпростіші;

23. макроорганізми (рослинні та тваринні).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження):

24. фізичні, психофізіологічні фактори (статичні, динамічні, гіподинамічні);

25. нервово-психологічні перевантаження – результат розумової перенапруги.

21.Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.

Робота людей у закритому приміщенні призводить до зниження вмісту кисню. Це викликає погіршення хімічного складу крові, що викликає сонливість, різко знижує продуктивність розумової' праці. Тому потрібно забезпечувати провітрювання адміністративних приміщень. Повітря повинне бути чистим. Неприпустимі протяги. Необхідно з'ясувати також, наскільки надійно забезпечена ізоляція адміністративних приміщень від виробничих ділянок і технологічних процесів з несприятливими умовами праці — загазованістю, високим вмістом у повітрі хімічних речовин.

Найбільш сприятливою температурою в адміністративних приміщеннях вважається 22-23°С, а вологість — порядку 40-60%. Розрахунки температури і кратності обміну повітря в адміністративно-конторських приміщеннях повинні відповідати Санітарним нормам проектування промислових підприємств (СН-245 — 89) і Системі стандартів безпеки праці (ССБТ).

Для визначення необхідної продуктивності необхідно розрахувати два значення повітрообміну: по кратності і по кількості людей, після чого вибрати більше з цих двох значень.

Розрахунок повітрообміну по кратності: L = n * S * H, де

L - необхідна продуктивність припливної вентиляції, м3 / ч;

n - нормована кратність повітрообміну: для житлових приміщень n = 1, для офісів n = 2,5;

S - площа приміщення, м2; H - висота приміщення, м;

Розрахунок повітрообміну по кількості людей: L = N * Lнорм, де

L - необхідна продуктивність припливної вентиляції, м3 / ч;

N - кількість людей;

Lнорм - норма витрати повітря на одну людину:

1) у стані спокою - 20 м3 / ч;

2) робота в офісі - 40 м3 / ч;

3) при фізичному навантаженні - 60 м3 / ч.