
- •1. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук
- •3. Поняття правової держави та громадянського суспільства,їх взаїмозв’язок .
- •Загальна характеристика права:поняття,функції,ознаки,та соціальна цінність права.
- •Поняття та класифікація функцій права
- •Сутність і зміст права
- •9. Систематизація нормативно-правових актів та її види
- •10. Поняття ,ознаки,види і структура правових відносин.
- •Суб’єкти та об’єкти правовідносин
- •Зміст правових відносин
- •Поняття та види юридичних фактів
- •Види правових відносин і критерії їх класифікації
- •15. Поняття та форми реалізації норм права
- •Застосування норм права як особлива форма їх реалізації: поняття та підстави
- •40.Загальна характеристика основних теорій походження права і держави Основні теорії походження права
- •Основні теорії походження держави
- •57.Загальні закономірності, причини та шляхи походження права і держави
- •§ 4. Особливості походження держави у різних народів світу
- •54. Поняття і ознаки ,передумови виникнення та соціальна сутність держави
- •§ 7. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •Форми та інститути демократії в Україні
- •Правове регулювання суспільних відносин як вид соціального регулювання § 9. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 10. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •Норми моралі і норми права
- •Норми-звичаї і норми права
- •Корпоративні норми і норми права
- •. Норма права, її ознаки
- •§ 15. Види норм права
- •§ 16. Система права, її ознаки та структура
- •§ 17. Приватне і публічне право
- •§ 18. Галузі права
- •§ 19. Загальна характеристика основних галузей права
Сутність і зміст права
Різноманітні підходи до з’ясування терміна "право" як складного за змістом і формою існування суспільного явища по-різному визначали його сутність: державна воля, божественна воля, воля панівного класу, відображення суспільних інтересів, міра свободи та справедливості, спосіб реалізації прав і свобод людини тощо. Загалом, сутність права можна звести до двох підходів: класового та загальносоціального, кожен з них притаманний певному історичному періодові.
Отже, класовий підхід розглядає право як систему встановлених і гарантованих державою юридичних норм, які відображають державну волю економічно панівного класу.
Загальносоціальна сутність права полягає в тому, що право відображає волю більшості населення, що сформувалась у результаті компромісів між різними верствами суспільства.
Водночас необхідно зазначити, що сутність права є багатогранною, зокрема, виділяють також: релігійний, національний, расовий та інші підходи до з’ясування сутності права, яке, відповідно, закріплюється у формах права.
Сутність права безпосередньо залежить від того, хто створює право, кому воно слугує та що відображається в його змісті.
Зміст права – характеризує волю правотворця (законодавця), котрий висловлює волю народу та закріплює її в правових нормах, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин. Зміст права – це закріплені в правових нормах суб’єктивні права (дозволи), юридичні обов’язки (зобов’язання) та заборони.
У більш широкому розумінні, зміст права відображає міру свободи рівних людей.
9. Систематизація нормативно-правових актів та її види
Нормативно-правові акти створюють правотворчі органи держави. Вони мають різну юридичну силу, не збігаються за колом суб’єктів, часовим виміром видання та територією, на яку поширюється їхня чинність.
Зважаючи на значну кількість правових актів, з часом між зазначеними актами виникають суперечності, що долаються завдяки систематизації законодавства. Окрім того, систематизація законодавства спрямована на забезпечення зручності користуванням законодавством, підвищення його ефективності, полегшення шляхів пошуку та застосування необхідної правової норми.
Систематизація нормативно-правових актів – це діяльність компетентних державних органів і уповноважених організацій з метою впорядкування та вдосконалення дії всіх нормативно-правових актів, відміни чи зміни застарілих норм і створення нових, відповідно до потреб та розвитку суспільного життя.
У юридичній літературі виділяють низку форм систематизації.
І. Інкорпорація – це форма систематизації, що передбачає об’єднання в певному порядку чинних нормативно-правових актів у збірники без зміни їхнього змісту.
Інкорпорація як форма систематизації характеризується такими ознаками:
-
зовнішня обробка чинного законодавства (алфавітна, хронологічна, предметна);
-
зміст нормативно-правових актів не змінюється (крім норм, що відмінені чи втратили силу);
• здійснює її орган, який не має права відміняти, змінювати чи встановлювати норми права (наприклад, Міністерство юстиції України не може внести певні зміни та доповнення до збірки, що вже прийнята Верховною Радою України).
Інкорпорація має такі різновиди:
а) офіційна – передбачає впорядкування норм права через видання компетентними органами збірок нормативно-правових актів (опублікування в обробленому вигляді);
б) неофіційна – зовнішня обробка законодавства, що її здійснюють організації чи окремі громадяни (навчальні заклади, вчені) без спеціальних на те повноважень правотворчих органів.
II. Кодифікація — це діяльність правотворчих державних органів зі створення нового, систематизованого нормативно-правового акта шляхом глибокого й усебічного переопрацювання чинного законодавства та внесення до нього суттєвих змін.
Серед ознак, що характеризують кодифікацію, необхідно виділити такі:
-
це діяльність тільки компетентних державних органів, яка має правовий характер;
-
кінцевий результат кодифікації – створення нового нормативно-правового акта, що за своїм змістом суттєво відрізнявся б від попередніх;
-
за своєю суттю кодифікаційний акт є зведеним актом, оскільки він охоплює норми, що раніше містилися в різних нормативно-правових актах, хоча регулювали однорідну сферу суспільних відносин;
-
створені нормативно-правові акти спрямовані на врегулювання протягом тривалого часу правових відносин у різних галузях суспільного життя як нині, так і в майбутньому.
Серед кодифікаційних актів виділяють такі види:
а) основи законодавства – це нормативно-правовий акт, який окреслює найважливіші положення певної галузі права;
б) кодекс – це нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини в певній галузі (Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України);
в) статут, положення – це нормативно-правові акти спеціальної дії, що створюються та видаються не тільки законодавчими, але й іншими правотворчими органами (наприклад, МВС видає Статут патрульно-постової служби).
III. Консолідація – це форма систематизації, метою якої є об’єднання кількох нормативно-правових актів, що регулюють однорідну сферу суспільних відносин в один нормативно-правовий акт без суттєвої зміни його змісту.
Тож сутність консолідації полягає в тому, щоб об’єднати норми, які містяться в розрізнених нормативно-правових актах, в єдиний, більш ефективний для використання.
Окрім згаданих вище форм упорядкування нормативного матеріалу виділяють також: облік, звід законів і уніфікацію.