- •1. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук
- •3. Поняття правової держави та громадянського суспільства,їх взаїмозв’язок .
- •Загальна характеристика права:поняття,функції,ознаки,та соціальна цінність права.
- •Поняття та класифікація функцій права
- •Сутність і зміст права
- •9. Систематизація нормативно-правових актів та її види
- •10. Поняття ,ознаки,види і структура правових відносин.
- •Суб’єкти та об’єкти правовідносин
- •Зміст правових відносин
- •Поняття та види юридичних фактів
- •Види правових відносин і критерії їх класифікації
- •15. Поняття та форми реалізації норм права
- •Застосування норм права як особлива форма їх реалізації: поняття та підстави
- •40.Загальна характеристика основних теорій походження права і держави Основні теорії походження права
- •Основні теорії походження держави
- •57.Загальні закономірності, причини та шляхи походження права і держави
- •§ 4. Особливості походження держави у різних народів світу
- •54. Поняття і ознаки ,передумови виникнення та соціальна сутність держави
- •§ 7. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •Форми та інститути демократії в Україні
- •Правове регулювання суспільних відносин як вид соціального регулювання § 9. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 10. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •Норми моралі і норми права
- •Норми-звичаї і норми права
- •Корпоративні норми і норми права
- •. Норма права, її ознаки
- •§ 15. Види норм права
- •§ 16. Система права, її ознаки та структура
- •§ 17. Приватне і публічне право
- •§ 18. Галузі права
- •§ 19. Загальна характеристика основних галузей права
§ 18. Галузі права
Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, що регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин і володіє тільки їй властивим режимом правового регулювання. Як раніше вказувалося, підставою формування галузей права є режим правового регулювання, що визначається поєднанням предмета, мети, методу, способів, типу правового регулювання.
Ознаки галузі права:
-
охоплює певну якісно однорідну сферу суспільних відносин;
-
має відносно самостійну сукупність юридичних норм – диспозицій (прав і обов’язків), що визначають умови їх реалізації, та своєрідних санкцій;
3) відзначається своєрідністю обсягу, кількістю інститутів, що її складають; наявністю чи відсутністю підгалузей права;
4) володіє лише їй властивим режимом правового регулювання, котрим забезпечується ефективність дії як галузі в цілому, так і підгалузей та інститутів права, що утворені в її складі;
5) є стійкою і автономною у своєму функціонуванні.
За фундаментальністю норм, сконцентрованих у галузях права, їх можна поділити на:
-
базові (фундаментальні) – містять вихідні норми права, які регулюють первинні суспільні відносини, та володіють вихідними юридичними режимами правового регулювання, що мають особливу значущість для інших галузей права і використовуються ними (конституційне —провідне; цивільне; адміністративне; кримінальне);
-
профілюючі (спеціальні, конкретизуючі) – містять норми права, які регулюють сфери суспільних відносин, що пов’язані з первинними суспільними відносинами, і спрямовані на конкретизацію і підсилення дії певних норм базових галузей права. Сфери і режими регулювання профілюючих галузей права "відокремлюються" від сфер і режимів регулювання базових галузей права, але без зв’язку з ними існувати не можуть (трудове, сімейне, земельне, кримінально-виконавче, фінансове та ін.);
• комплексні — містять норми права, що регулюють сфери державного й господарського життя (господарське, аграрне, екологічне, морське право й ін.), виникають на основі подальшого розвитку комплексних інститутів права, що утворюються на стику суміжних галузей права і користуються режимами, які належать цим галузям (господарське, аграрне, екологічне, житлове, транспортне право). Режим комплексної галузі права може складатися: а) з режимів декількох основних інститутів чи підгалузей права, що функціонують "на рівних" (інтегральний режим); б) з режимів кількох інститутів, де один з них є основним (спеціальний режим).
Галузі права за субординацією в правовому регулюванні:
Галузі матеріального права – містять норми права, що прямо регулюють суспільні відносини (конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне та ін.).
Галузі процесуального права – містять норми права, що визначають процедуру здійснення матеріального права і похідні від нього (адміністративно-процесуальне, цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне та ін.).
Галузі матеріального і процесуального права співвідносяться між собою, з одного боку, як самостійні, з іншого – як родинні, котрі необхідно доповнюють один одного. Матеріальне право і процесуальне право не можуть бути формою один одного, оскільки регулюють різні суспільні відносини і слугують їх правовою формою. Матеріальні галузі права регулюють відносини між суб’єктами матеріальних відносин у різних сферах громадського життя, процесуальні – між судом і учасниками процесу. За кількістю норм матеріальні галузі права більш численні, ніж процесуальні: матеріальні галузі містять регулятивні, охоронні, захисні, а також процедурні норми. Норми процесуального права створюють умови для впровадження норм матеріального права, служать певними "інструкціями" з реалізації останніх.
Поділ галузей права на матеріальні і процесуальні залежить від того, які норми права в них переважають (матеріальні чи процесуальні).