9.Етапи розвитку асфр

АСФР пройшла у своєму розвитку декілька осн. етапів:

I етап – це етап проектування та впровадження системи (1975 – 1985). На цьому етапі розроблено багатофункціональних задач, які розробляються по п’ятирічках. Однак зазначені функціональні задачі не були пов’язані між собою. В цей період підрозділи проектування і впровадження системи на всіх рівнях були зорієнтовані на автоматизацію багатьох трудомістких ручних операцій, пов’язаних з виконанням порівняння, но не складних обчислень ( розрах. з обсягу і складання звітності формування галузевих балансів прибутків і видатків, врахування змін планів і балансів). Завдяки цьому було закладено основи створення інформаційних баз необхідних для формування автоматизації технології проектування системи, що ґрунтується на використанні можливої комп’ютерної техніки 4-го покоління.

II етап – (1985 – 1990) – широке застосування знаходять типові проектні рішення з цілої низки комплексів задач (комплекс системи обробки даних, що зобов’язують врахувати на всіх рівнях мережі загал. Вимоги розробки), вони створюються в проектних підрозділах.

III етап – (кін. 90-х – по теперішній час). На даному етапі передбачається завершення створення комплексної системи обробки даних, що перетворився на сист. Моделювання процесу формування і використання централізованих фінансових ресурсів, істотно розширивши масштаби автоматизації функцій фінансових органів всіх ланок. Типові проекти дозволяють автоматизувати основні функції фінансової бюджетної роботи.

Глобальна мета системи в процесі управління бюджетними ресурсами визнач. таку функціональну діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації роботи в процесі формування і використання державного бюджету. Із впровадженням АСФР відкрилися такі резерви вдосконалення роботи фінансових органів :

1.Зростає швидкість обробки і передавання фінансової інформації;

2.Можливість розв’язання задач з великим обсягом вхідних даних;

3.Зберігання і нагромадження великих обсягів вхідних даних.

4.Швидкий пошук і видача необхідних даних;

5.Досягнення інформації та технологічної сумісності з ін. АІС, органів державного управління, що дозволяє на якісно новому рівні управляти загальнодержавними фінансами;

6.Усувається дублювання роботи в підрозділах фінансових органів завдяки чому зменшується навантаження, що в свою чергу спричинили скорочення чисельності персоналу.

10.Загальна структура асфр,її підсистеми

Управлінські процеси в с-мі фін.органів являють собою складний процес,що включає комплекс розрахункових,облікових,контрольних,аналітичних та організаційних процедур,спрямовані на реалізацію фінансово-бюджетного планування ,обліку виконання бюджету, контролю виконання фінансових планів,аналізу фінансово-господарської діял. міністерств,відомств,п-в,організацій та установ.

Окремі процеси взаємопов’язані,а їх взаємодія визначає можливості технологічних рішень,щодо реалізації тих чи ін.. ф-й.

Організаційно методологія роботи с-ми базується на поступовому впровадженні автоматизованих задач в існуючу с-му обробки інформації.

Таким чином структура АСФР дозволяє:

1.визначити порядок планування,розробки, впровадження окремих задач та їх комплексів;

2.розробляти і практично застосовувати необх. методи їх автоматизації.

Організаційна структура АСФР являє собою сукупність підсистем:

1.організаційно-економічне забезпечення

2.інформаційне забезпечення

3.програмне забезпечення

4.технічне

5.організаційно-правове

6.технологічне

7.кадрове

11.Організаційно-економічне забезпечення(ОЕЗ) АСФР, являє собою сукупність заходів з вдосконалення механізму і структури управління процедурами,формув-ня і викон-ня бюджету на основі застосування обчислювальної техніки та екон.-матем. методів і моделей.

Найважливішою складовою ОЕЗ АСФР є функціональна структура,що включає склад задач с-ми,комплекс її елементів,який відбиває структуру держбюджету,етапи і стадії його складання,викон-ня та перелік розрахунків.

В ній виділяють функціональні підсистеми відносно самостійні частини с-ми, які харак-ться певним цільовим призначенням підпорядкованістю, відокремленістю інформ.бази,методичним спрямуванням розрахунків фін.бюджетних показників і спеціалізацією робіт апарату фінан.ограну.

Так, в рамках ОЕЗ виділяють 4 функціональні підсистеми:

1. «Зведені розрахунки бюджету»

2. «Державні доходи»

3. «Фінанси галузей народного гос-ва»

4. «Видатки бюджетних установ,закладів,організацій»

При цьому всі підсистеми взаємопов’язані за певним принципом бюджет.ієрархії.

«Зведені розрахунки бюджету» є головною підсистемою АСФР,що здійсн. зведене планування і заг.контроль за викон-ням бюджету.

На підставі даних підсистем 2,3,4 скл. проект бюджету,форми розділення затвердженого бюджету,здійснюється бух.облік його викон-ня, розробляється звіт,щодо виконання бюджету,відбувається планув-ня надходжень за джерелами, визнач.-ся напрямки викор-ня,фінан-ня і кредитування.

Кожна з вище названих підсистем має цільове призначення,в рамках кожної здійсн. управлінський цикл,який реалізує в певній послідовності такі ф-ї управління як облік,контроль, складання звітності, аналіз викон-ня плану, внесення змін до плану та планування.

Таким чином,в кожній підсистемі існує певний ступінь деталізації,ідентифікуються зв’язки між елементами с-ми.

Кожна з підсистем виокремлюють відповідні функціональні блоки,які харак-ть певні ф-ї управління та послідовність викон-ня робіт.

Вони також харак-ть технологію робіт і дозволяють проектувати комплекси задач за однорідними блоками.

Такий порядок робіт забезпечують наст. блоки:

1. «Облік,контроль і звітність»

2. «Аналіз»

3. «Зміна плану»

4 «Планування і прогнозуванн»

Кожний з блоків містить комплекс задач,які в сукупності харак-ть ф-ї фінан.-бюджет. роботи.

12.Інформаційне забезпечення (ІЗ) АСФР містить такі елементи:

1.с-му показників ,необх. для планомірного формування бюджету,розподілу і перерозподілу частини нац..доходу в трьох напрямках:соц..,міжгалузевому,територіальному. Фактично, вона є основою для подальших підсистем.

2.засоби формалізованого опису даних - ,використ-ся для автоматичної обробки інформації з бюджетного планування. Базується на положеннях єдиної с-ми класифікації і кодування показників (комплексу класифікаторів) ЄСКК ТЕП.

3.с-ма документації- це комплекс взаємопов’язаних документів,що відповідають єдиним правилам і вимогам, містять інформацію про формування і виконання бюджету,планув-ня видатків, веденням бух.обліку,складання звітності бюджетних установ на базі засобів обчислювальної техніки.

В рамках с-ми виокремлюють 3 категорії документів, залежно від їх функціонального призначення в процесі ІЗ розрахунків за конкретними задачами:

1.управлінські документи,містять інформацію для розв’язування конкретних задач на різноманітних рівнях с-ми. Є сукупністю фінансових,планових, звітно-статистичних,розрахунково-грошових та ін..документів вибраних з відповідних уніфікованих с-м документації і містять достатній набір показників для реалізації завдань с-ми.

2.уніфіковані форми вхідних і вихідних документів- це масиви,вкомплектовані залежно від мети їх викор-ня,належності до конкретної задачі чи комплексу задач,до підсистеми або всіх задач кожного структурного рівня (включаючи лише затверджені форми,що мають коди державн.чи відомчої класифікації); слугують підставою для створення документів 1-ї категорії.

3.організаційно-методичні документи,регламентують розробки (категорії 2)за єдиними вимогами і правилами (включаючи державні стандарти ,положення,інструкції)

4.інформаційний фонд - вся інформація,що харак-є стан с-ми і функціонування фін.органів; вкл..інформаційну базу АСФР і базу даних.

5.с-ма ведення,автоматизована с-ма ведення класифікаторів,ведення позначень і текстів всіх категорій. 4,5}-реалізується за доп. Категорій 1-3.