2.Типи електронних грошей

Використання карток постійно розширюється і вони використовується як такі розрахункові інструменти:

• електронний гаманець;

• дебетова картка;

• розрахункова картка;

• електронний чек.

Електронний гаманець – забезпечує розрахунки за операціями з невеликими сумами клієнта за товари, а також отримання готівки. Розрізняють персоніфікований (індивідуальний) електронний гаманець (ПЕГ) та анонімний (АЕГ). При обслуговуванні ПЕГ використовується окремий рахунок у банку-емітенті, який може поповнюватись («завантажуватись») з рахунку клієнта чи готівкою. ПЕГ містить індивідуальні дані власника (номер договору, номер розрахункового рахунку); у разі втрати блокується, та залишки грошей клієнту не повертаються. АЕГ – видається фізичним особам без договору, без відкриття рахунку, завантажується лише готівкою, у разі втрати ним можна користуватися поки є гроші.

Специфіка електронного гаманця полягає в тому, що гроші всіх клієнтів заносяться на загальний так званий «рахунок гаманців», тобто гроші втрачають належність конкретному власникові. Крім того проценти по залишкам не нараховуються. Однак, перевагами є зручність для клієнтів-фізичних осіб; юридичні особи скорочують витрати на роботу з готівкою та знижується ризик неоплати кредиту через відсутність грошей на рахунку власника картки; для банку – це засіб залучення коштів.

Дебетова картка – це передплатна картка багатоцільового призначення. Її особливості: клієнт має власний рахунок, де відображаються всі операції; обслуговується в режимі ON-LINE; використовується індивідуальний ідентифікаційний код (PIN); нараховуються відсотки за залишками; гарантія повернення коштів у випадку втрати; висока вартість трансакцій. На підставі індивідуального договору ведеться окремий рахунок, оформлюються окремі платіжні документи за кожною операцією, завантаження та ліміт - індивідуальні, може дозавантажуватися з банкомату, як оплата тощо.

Розрахункова картка використовується для управління розрахунковим рахунком клієнта. Є багатоцільовою та багаторазовою. Але її емітують лише банки, де є розрахунковий рахунок клієнта, вона не містить даних про залишок на рахунку; однак передбачає отримання готівки у сумі не менше залишку; розрахована лише на великі і середні покупки; завжди використовується PIN, а при втраті - блокується.

Електронний чек – видаєтьсяся фізичним і юридичним особам з обов’язковим відкриттям окремого поточного рахунку у банку-емітенті, а також окремого на кожну картку чекового рахунку.

3. . Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей

У звичайній торгівельній операції учасниками виступають дві сторони: покупець і продавець. Учасниками торгівлі за системами електронних грошей є вже щонайменше три сторони:

1) продавець – власник товару;

2) покупець – власник електронних грошей;

3) банк – бере безпосередню участь в розрахунках за покупку.

При цьому відбувається певний обіг грошей, що становить 3 основні етапи обігу (рис.4.1):

1 – оплата вартості товару покупцем – власником електронних грошей;

2 – занесення банком відповідних сум на рахунок продавця;

3 – зняття зазначених сум із рахунку клієнта – покупця в банку

При цьому головними елементами системи електронних грошей є :

• магнітні пластикові картки – носії інформації про вартість (гроші);

• касово-розрахункові термінали в торгових точках – для виконання розрахунків та забезпечення з’єднання;

• банкомати для завантаження сум;

• картка торгівця (продавця) з інформацією про операції з електронними грошима в даній торговій точці протягом дня;

• система обробки банківської інформації (розрахункові процесингові центри).

Вважаючи на масовість розрахунків, роль процесингових центрів зводиться до приймання і групування даних від торгових точок, формування та маршрутизування платіжних документів до відповідних банків.

Загальна структура системи електронних грошей і її складові елементи представлено: