Рівень діяння.

Діяння — цілісний цикл трудової діяльності, який має повну психологічну структуру й охоплює багато проміжних цілей, які підпорядковані деякій більш-менш перспективній меті. Діяння — це категорія, передусім, суб'єктивна і визначається ієрархією цілей, особливостями мисленнєвих перспектив, які задає людина сама собі.

До складу цього рівня входять основні компоненти: загальні здібності (активність, саморегуляція); орієнтування в людській картині світу, світогляд, життєві цілі, ідеали, ціннісні уявлення, професійні особисті плани, характер як система відносин до різних сторін дійсності; орієнтування в конкретній життєвій ситуації — її відображення у вигляді мисленнєвих образів різного рівня; орієнтування в галузі власної безпосередньої діяльності; усвідомлення свого "Я", своїх можливостей, станів у реальній ситуації, вольові якості, здібності, які забезпечують виконання задумів; спеціальні здібності, конкретні мотиви діяльності; загальна працездатність, особливості соматичного і нервово-психічного здоров'я, загальної громадянської вихованості, підготовленості.

Рівень дій.

Дія — сукупність процесів пізнання та виконання, які спрямовані (завдяки мотивації) на досягнення ближньої усвідомленої мети. Дія — категорія суб'єктивна, яка визначається динамікою безпосередніх цілей. Наприклад, для водія-початківця дією може бути переключення ручки коробки передач. Для досвідченого водія, який виконує це переключення звичним рухом, це не є дією (оскільки немає особливої мети — переключити передачу); дією для нього є: "змінити напрямок руху", "обігнати". Отже, виконуючи ту саму справу, різні люди можуть мати різні системи дій і різну їх кількість.

До складу цього рівня входять такі основні компоненти: здатність побудувати адекватне "до логіки" уявлення мети, здатність довільної регуляції, саморегуляції мотивів, елементів дій, рухів, актів уваги, орієнтування, засвоєння і проведення відповідних виконавчих операцій на руховому або сенсорному, перцептивному або інтелектуальному рівнях, а також на рівні самооцінки своїх станів і їх саморегуляції.

Рівень макроелементів дії.

Здатність відображати дійсність на сенсорному, перцептивному та репрезентативному ("представницькому" і логічному) рівнях; здатність проводити виконавські акти на пізнавальному рівні, рівні самооцінки та саморегуляції параметрів дії.

Рівень мікроелементів дії.

Це рівень важливих, але малопідзвітних і відпливаючих від довільної регуляції особливостей дій, пізнавальних і виконавських актів, процесів мотивації дій (зміни на рівні мікроінтервалів часу, мікроамплітуд рухів). Ми натрапляємо як на природні, так і на набуті регуляторні механізми, які забезпечують фізіологічний баланс організму зі зовнішнім середовищем, баланс функцій всередині організму, автоматичну саморегуляцію [5].

Загалом під суб'єктом можна розуміти системну різнорівневу організацію психіки, яка охоплює низку властивостей людини як індивіда, так і особистості, що відповідає соціальній ситуації розвитку, предмета, цілям, засобам й умовам трудової діяльності [5; 7; 8; 16].

Ключові поняття теми

Індивід, суб'єкт, особистість, індивідуальність, професійно значимі індивідуально-психологічні властивості, свідомість, професійна самосвідомість, особливості соціального досвіду, статево-вікова мінливість, спрямованість, активність, можливість, установка, мотив, мета, інтерес, переконання, ідеал, звичка, рівень домагань, фрустрація, стрес, функціональний стан, внутрішній конфлікт, психологічна криза.

Формалізована структура змісту теми