- •Походження політики. Сутність та суб’єкти політики
- •Види політики. Структура політики
- •3.Характерні риси політики.
- •4.Політика як наука і мистецтво, зв*язок політики з іншими сферами суспільного життя (економікою, мораллю, релігією, право)
- •5.Об'єкт і предмет політології
- •6.Категорії та закономірності політології
- •7. Функції та методи політології
- •8. Місце політології в системі суспільних наук.
- •9. Cутність влади як суспільного явища
- •10. Концепція політичної влади
- •11. Політична влада: сутність, форми прояву та ресурси.
- •12. Сутність,структура та ф-ї політичної системи суспільства
- •13. Типи політичних систем
- •15. Політична система однієї із зарубіжних країн.
- •16. Поняття політичного режиму та його критерії.
- •17. Сутність, типи та ознаки демократії.
- •18. Авторитарний та тоталітарний політичний режими.
- •19. Сутність, ознаки та функції держави.
- •20. Теорії походження держави.
- •21. Форми державного правління.
- •22. Форми державного устрою
- •23.Правова і соціальна держава
- •24. Громадянське с-ство та його взаємозв*язок з державою
- •25. Політичні партії:поняття, істор форми, ознаки та функції.
- •26. Типологія політичних партій.
- •27. Типологія партійних систем.
- •29. Сутність виборчої система. Принципи виборчого права
- •30. Мажоритарна виборча система
- •33. Плебісцит і референдум
- •34. Сутність, типи та роль громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •35. Громадські рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •36. Громадські організації та органи та їх роль в житті суспільства.
- •37.Поняття «суспільно-політична течія» і «суспільно-політична доктрина»
- •38. Лібералізм та неолібералізм.
- •39.Консерватизм та неоконсерватизм.
- •40. Соціалізм і комунізм як суспільно-політ течії.
- •41. Соціал- демократична концепція соціалізму
- •42. Політичний екстремізм та його різновиди
17. Сутність, типи та ознаки демократії.
Одним з найбільш суттєвих показників зрілості будь-якого суспільства є рівень демократії. Поняття „демократія” два з половиною тисячоліття. Проблема демократії та її ролі в суспільно-політичному житті з однією з центральних в політології. Нині загальновизнаним є розуміння демократії як форми державно-політичного устрою суспільства, що ґрунтується на визнанні народу як джерела влади.
В політології розрізняють демократію пряму (безпосередню) і представницьку.
Під прямою, або безпосередньою, демократією розуміють порядок, за якого рішення приймаються на основі безпосереднього і конкретного виявлення волі і думки всіх громадян. Однією з форм прямої демократії є проведення виборів на основі загального виборчого права. Приймаючи добровільно участь у регулярних виборах, громадяни в демократичному суспільстві мають можливість безпосередньо впливати на формування органів влади різних рівнів. Під представницькою демократією слід розуміти порядок розгляду і вирішення державних і громадських повноважень представниками населення (обраними або призначеними). Саме інститути представницької демократії відіграють першочергову роль у процес прийняття рішень.
Особливо велике значення в системі цієї демократії мають парламенти, склад яких формується шляхом загальних виборів і яким громадяни делегують свої повноваження щодо здійснення функцій вищої законодавчої влади.
Основними ознаками демократії є : виборність органів державної влади; формальне визнання народу джерелом влади; юридична рівність громадян; високий ступінь реалізації прав і свобод людини; пріоритет прав людини над правами держави; розподіл влади; політичний плюралізм; прийняття політичних рішень волею більшості при повазі інтересів і прав меншості; верховенство закону у всіх сферах суспільного життя; гласність; контроль громадянського суспільства за діяльністю державних органів влади.
Таким чином, демократія насамперед означає визнання народу носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю. Найважливішими ознаками демократії є свобода та політична рівність. Кожній особі гарантовані громадянські та політичні свободи, а індивід сприймається як політична цінність, вища за державну та її інститути . Суттєвою ознакою демократії є політичний плюралізм, що передбачає, насамперед, культуру дотримання закону і конституційного порядку, толерантне, терпиме ставлення до інших думок і позицій, готовність до компромісу у розв’язанні спірних питань. Важливою рисою демократії є міцний правовий захист громадян від свавілля державних органів, інших політичних структур і посадових осіб. Суттєва ознака демократичного устрою – реальне функціонуваня принципу поділу властей.
Серед історичних типів демократії слід перш за все назвати: античну, рабовласницьку, феодальну, буржуазну, соціальну (всезагальну). До демократичних принципів необхідно віднести: виборність органів влади; єдність свободи і відповідальності; гласність, плюралізм, право меншості на позицію. Врахування громадянської думки та ін. Демократичні процедури: вибори, звіти, відкликання обраних, всенародне обговорення, референдуми, опитування, симпозіуми, демонстрації, походи, запити, мітинги, сходи, збори.