- •Походження політики. Сутність та суб’єкти політики
- •Види політики. Структура політики
- •3.Характерні риси політики.
- •4.Політика як наука і мистецтво, зв*язок політики з іншими сферами суспільного життя (економікою, мораллю, релігією, право)
- •5.Об'єкт і предмет політології
- •6.Категорії та закономірності політології
- •7. Функції та методи політології
- •8. Місце політології в системі суспільних наук.
- •9. Cутність влади як суспільного явища
- •10. Концепція політичної влади
- •11. Політична влада: сутність, форми прояву та ресурси.
- •12. Сутність,структура та ф-ї політичної системи суспільства
- •13. Типи політичних систем
- •15. Політична система однієї із зарубіжних країн.
- •16. Поняття політичного режиму та його критерії.
- •17. Сутність, типи та ознаки демократії.
- •18. Авторитарний та тоталітарний політичний режими.
- •19. Сутність, ознаки та функції держави.
- •20. Теорії походження держави.
- •21. Форми державного правління.
- •22. Форми державного устрою
- •23.Правова і соціальна держава
- •24. Громадянське с-ство та його взаємозв*язок з державою
- •25. Політичні партії:поняття, істор форми, ознаки та функції.
- •26. Типологія політичних партій.
- •27. Типологія партійних систем.
- •29. Сутність виборчої система. Принципи виборчого права
- •30. Мажоритарна виборча система
- •33. Плебісцит і референдум
- •34. Сутність, типи та роль громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •35. Громадські рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •36. Громадські організації та органи та їх роль в житті суспільства.
- •37.Поняття «суспільно-політична течія» і «суспільно-політична доктрина»
- •38. Лібералізм та неолібералізм.
- •39.Консерватизм та неоконсерватизм.
- •40. Соціалізм і комунізм як суспільно-політ течії.
- •41. Соціал- демократична концепція соціалізму
- •42. Політичний екстремізм та його різновиди
25. Політичні партії:поняття, істор форми, ознаки та функції.
Термін "партія" у перекладі з латини означає частину якоїсь великої спільноти. Політична партія - це організована частина суспільства, члени якої об'єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її. У Законі України "Про об'єднання громадян" політична партія визначається як "об'єднання громадян - прихильників певної загально-національної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі".
У середні віки існуючі політичні угрупування - "партії" - виступали тимчасовими об'єднаннями. Їх виникнення було наслідком боротьби між різними верствами суспільства. Так, боротьба між Священною Римською імперією і папством у XII - XV ст. ст. вилилася у боротьбу між партією гвельфів (представники інтересів торговельно-ремісничих верств, прихильники світської влади римського папи) і партією гіббелінів (захищали інтереси феодалів, виступали на підтримку сильної імператорської влади). Прототипи сучасних політичних партій з'явились у період ранніх буржуазних революцій. Проте повністю вони сформувалися у часи Великої Французької революції - конституціоналісти, жирондисти, якобінці. У США після проголошення незалежності наприкінці XVIII - на початку XIX ст. виникли партії федералістів і антифедералістів. У Великобританії консервативна партія (відстоювала інтереси земельної аристократії та вищого духівництва англіканської церкви) заснована 1867 р., а ліберальна (репрезентувала інтереси дворянства, торговельної та фінансової буржуазії) сформувалася в середині XIX ст. Політичні партії у сучасному розумінні остаточно сформувалися лише в середині XX ст. одночасно з еволюцією виборчого права в напрямку до утвердження прямих, рівних, загальних виборів при таємному голосуванні. У сучасному світі налічується понад вісімсот партій, які об'єднують близько сотні мільйонів членів.
Ознаки політичних партій: • певна тривалість існування в часі;• наявність організаційної структури; • прагнення влади; • пошук народної підтримки.
Функції партій: 1. Представництво інтересів. Партії виступають важливими виразниками інтересів соціальних класів, прошарків і груп, трансформуючи велику кількість цих різноманітних і специфічних потреб і вимог у більш системні, зручні для оперування пакети пропозицій. 2. Комунікативна функція. Саме політ партії значною мірою забезпечують необхідний зв’язок між тими, хто здійснює політичне керівництво, та тими, на кого воно поширюється, тобто практично на всіх інших громадян. Партія, таким чином, виконує роль каналу вираження та формування ідей, цілей, завдань тощо. 3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація. Партії служать головним механізмом у комплектуванні та поповненні еліт, через який кандидати на політичні посади готуються і відбираються на всіх рівнях партійної піраміди та через який, зокрема, обирається національне (державне) політичне керівництво. Відбір кандидатів усередині партій часто є більш вирішальним етапом, ніж подальші всенародні чи регіональні вибори. 4. Розробка політики та здійснення політичного курсу. У правлячій партії її лідери, що здійснюють політичне керівництво країною, вирішують подвійне завдання по встановленню, впорядкуванню та забезпеченню виконання спільних для всього суспільства цілей, національних інтересів даної держави. 5. Функції соціальної інтеграції. Політичні партії, несучи в собі певну систему ідейних цінностей по відношенню до здійснення політичної влади у суспільстві, виступають об’єктами емоційної прихильності (відданості) або протидії (ворожнечі).