19. Сутність, ознаки та функції держави.

Держава – це універсальна політична форма організації суспільства, що характеризується суверенною владою, політичним і публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через діяльність спеціально створених органів та організацій, наданням своїм рішенням обов’язкової правової форми, встановленням податків з метою ефективного функціонування механізму влади та реалізацією загально соціальних повноважень. Держава характеризується рядом ознак, що, по-перше, відрізняють її від суспільної влади в додержавний період і, по-друге, підтверджують її роль як основного знаряддя здійснення політичної влади.

Основними ознаками держави є : 1) суверенітет держави – це незалежність, верховенство і самостійність держави у здійсненні нею внутрішньої і зовнішньої політики ; 2)право на монопольне застосування примусу і сили ; 3)наявність державного апарату управління, який складається з : парламенту, органів місцевої виконавчої влади, судових органів, органів прокуратури, державного контролю, охорони громадського порядку та збройних сил ; 4)право на видання законів ; 5)право на встановлення і стягнення податків ; 6)наявність державної мови ; 7)наявність таких державних атрибутів як гімн, прапор, греб ; 8)наявність конституції, яка забезпечує основний порядок організації життя держави. Основні функції держави можна класифікувати :

1. За соціальним значенням державної діяльності: 1)основні, що характеризують призначення держави, найбільш загальні, найважливіші напрями її діяльності (функції оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян);

2) додаткові, що є складовими елементами основних функцій, але сутність держави не розкривають (зміцнення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням та ін.).

2. За сферами діяльності функції поділяються на: 1)внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави та виражаються в її внутрішній політиці (регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів); 2)зовнішні функції, що забезпечують здійснення зовнішньої політики держави (оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва).

3. Державні функції з точки зору тривалості їх здійснення у часі поділяються на: 1)постійні функції, що здійснюються протягом усього часу існування держави (оборона країни, охорона правопорядку); 2)тимчасові функції, що здійснюються протягом певного періоду існування держави.

20. Теорії походження держави.

Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михай-ловський, М.Н. Покровський). Відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Держава з'являється як результат сімейних взаємовідносин, а влада монарха трактується як продовження влади батька (патріарха) у сім'ї, яка є «батьківською» за характером.

Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви — над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою.

Договірна (природно-правова) теорія (Г. Ґроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Козельский, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія грунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку. В основу теорії природного права покладено тезу про те, що державі передував природний стан людей. Держава розглядається як продукт людської діяльності і прагнення людей до виживання. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину своїх природжених прав, щоб потім одержати їх з його рук (один варіант трактування походження держави), або домовляються про збереження своїх природних прав (інший варіант). У будь-якому разі передбачається забезпечення прав і свобод людини в рамках держави.

Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Відповідно до цієї теорії держава, як й усяке живе тіло, грунтується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Спеціалізація припускає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію. У результаті складається система органів держави. Й усе це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших. Всі державно-правові інститути, що існують у суспільстві, виникли з голого насильства. Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності.

Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами. Держава забезпечує переважні інтереси економічно панівного класу за допомогою спеціальних засобів підкорення і управління.