5.Об'єкт і предмет політології

Політологія – це наука, предметом вивчення якої є внутрішня і зовнішня діяльність держави та інших суб*єктів політики, що стосуються владних та розпорядчих відносин у суспільстві.

Основним об´єктом дослідження політології є політична сфера, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування і розвитку та зв´язками з економічною, соціальною й духовною сферами суспільства.

Отож, об´єктом політології є все те, що відноситься до прояву політичного:

– політична сфера, особливості її функціонування і розвитку;

– політична дійсність, політичне життя особи й суспільства, політичні відносини;

– політичні ідеї, теорії і доктрини, проблеми, події, прогнози, технології політичних процесів.

Щодо визначення предмета політології існують різні погляди. Деякі зарубіжні вчені визначають політологію як науку про владу, що має підтримку суспільства, сприймається ним як обов´язкова, хоч і спирається на примус. Вчені з пострадянських країн також по-різному визначають політологію: як науку про систему закономірних взаємозв´язків соціальних суб´єктів з політичною владою, боротьбу за політичну владу; як сутність, форми й методи політичного владарювання; політичну культуру тощо.Деякі політологи предметом політології вважають вивчення політичних систем як сукупності владних інститутів, а також політичної влади як основи функціонування й розвитку політичних систем. Однак, на відміну від інших наук, що досліджують ці проблеми, політологія вивчає спосіб організації та здійснення влади. Такий підхід звужує предметне поле політології. Політична наука аналізує структуру державної влади, функціонування політичних інститутів, їх відносини з політичними ідеями і теоріями в різних політичних системах, політичну культуру, взаємозв´язок політики з економікою, з іншими формами суспільної свідомості та діяльності.Виходячи з цього, предметом політології, як раціонального відображення політики, є закономірності політичного життя в усіх його виявах: зміст, структура і функції, місце і роль політичної системи в його розвитку та функціонуванні, у здійсненні політичної влади.

Предметом політології є певна система знань про політичний об´єкт, а саме:

-історико-політичні вчення;

-закономірності становлення, функціонування, зміна політичної влади;

-джерела, рушійні сили політичного життя суспільства;

-сутність, природа, тенденції розвитку, механізми прояву політичного;

-конкретні прояви, процеси, відносини політичної дійсності, які вивчаються політологами;

-політичні інститути (конституції, центральний уряд, регіональне, місцеве управління, адміністрація та ін.);

-політичні партії, групи об´єднання, участь громадян в політиці, громадська думка;

-міжнародні відносини.

6.Категорії та закономірності політології

Політологія як самостійна сфера політичних знань має систему наукових понять та категорії. Своєрідність політології як науки полягає в тому, що ключовим питанням та основною її категорією є політична влада. Всі соціальні явища та процеси політологія розглядає відносно політичної влади. Політика існує там, де існує боротьба за владу, за її оволодіння, за її використання та утримання. Без влади не може бути політики, бо саме влада виступає засобом її реалізації.

Категорії політології:

-категорії, які розвивають діалектику політичного життя і свідомості: •Політичні відносини;•політична теорія;•ідеологія і т.д.

-Категорії, які виявляють зв’язок і взаємодію політики і суспільства: •Влада; •Громадське суспільство; •Держава; •Партії і т.д.

-Категорії, які відображають систему відносин “людина і політика”: •Політична участь; •Демократія; •Громадянин; •Чиновник; •Політична культура і т.д.

Крім того, у політології дуже широко використовуються поняття та категорії інших дисциплін, об*єктом вивчення яких є суспільство.

Як і будь-яка наука, політологія має систему закономірностей, які характеризують найбільш істотні та стані тенденції розвитку та використання політичної влади. В політологічній літературі виділяють чотирии групи закономірностей, в залежності від сфери їх прояву:

–політико-економічні закономірності, які відображають співвідношення між економічним базисом суспільства та політичною владою як елементом надбудови. Найважливіші закономірності цієї групи були відкриті К.Марксом, який вважав, що економіка визначає політику. Сьогодні не всі розділяють цей погляд, існує думка, що політична влада має певну самостійність, а іноді визначає курс економічного розвитку.

–соціально-політичні, які характеризують розвиток політичної влади як особливої соціальної системи з власною внутрішньою логікою та структурою. Тут основною закономірністю є зміцнення сталості політичної влади, причому, в різних системах ця закономірність реалізується по-різному.

-політико-психологічні, що відображають комплекс існуючих зв’язків та відносин між особистістю та владою. До цієї групи входять закономірності процесів соціалізації особи, формування ціннісних орієнтацій, а також формування політичних лідерів і завоювання ними влади.

-функціонування та розвитку політичного процесу: серед них такі закони:

-загального історичного процесу - розширення сфери політичного життя та підвищення її ролі у суспільстві;

-єдності суперечностей класових і загальносоціальних у політичній сфері, політика як засіб реалізації загального інтересу;

-циклічності політичних режимів;

-залежності політичної діяльності від свідомості соціальних суб'єктів.