20. Правомірна поведінка та її види

Правомірна поведінка - це суспільно необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що проявляється у здійсненні норм права, гарантується і охороняється державою.

Види правомірної поведінки:

1) за суб’єктами – діяльність громадян, держ.організацій, громадських об’єднань;

2) за сферою суспільних відносин – економічна, політична та ін.;

3) за об’єктивною стороною – активна(вчинення дії), пасивна(утримання від дії);

4) за суб’єктивною стороною – принципова(зумовлена особистим переконанням у необхідності поводитися правомірно); звичаєва(зумовлена особистою звичкою без роздумів виконувати будь-який держ.припис); пристосувальна(викликана прагненням не відрізнятися від ін. суб’єктів, які поводяться правомірно); маргінальна(загроза відповідальності за вчинення правопорушення);

5) залежно від за фіксованості у законодавстві – врегульована законодавством, не врегульована законодавством;

6) залежно від ставлення д-ви до правомірної поведінки – схвалювана, заохочувальна, допустима;

7) за формою зовнішнього прояву – фізична(діяльність), усна, письмова(документована).

Правомірна поведінка обумовлена цілим комплексом взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих мотивів:

• Певне ставлення до недоторканості своїх прав та усвідомлення того, що це можливе за неодмінного відповідного поважання прав інших сучасників суспільних відносин

• Усвідомлення важливості та необхідності додержання вимог права у своїх власних інтересах

• Почуття громадянськості, святості обов’язків перед суспільством, державою

• Усвідомлення необхідності додержання правопорядку в загальних інтересах

• Побоювання невигідних правових наслідків неправомірної поведінки

21. . Правопорушення. Поняття. Ознаки. Види.

Правопорушення — це особливий прояв поведі­нки, що відступає від виконання вимог норм права в умовах, коли вона мала б будуватися на їх основі, і в зв'язку із цим викликає відповідне реагування з боку держави у вигляді відповідальності, яка застосовується до правопорушника

Правопорушення в умовах законності та правопорядку є єди­ною підставою притягнення до юридичної відповідальності.

Ознаки правопорушення

Загальні (родові), тобто властивим правопорушенням як різновиду соціального поводження :

 Наявність діяння (фізичної дії, бездіяльності);

 Негативна соціальна значимість діяння (його суспільна небезпека або шкідливість);

Протиправність («протизаконність») діяння (виражається в порушенні норми (норм) права, здійсненні юридично забороненого діяння );

 Винність діяння (воно - результат прояву особою його волі волі шляхом вибору й здійснення протиправного варіанта поводження серед можливих інших варіантів);

 Здійснення діяння деликтоспособным особою;

 Юридична відповідальність як логічне слідство діяння (застосування санкцій до правопорушника)

Спеціально^-юридичні, тобто загальні ознаки, що конкретизують, правопорушення, мають значення для юридичної оцінки діяння як правопорушення, є підставою юридичної відповідальності, їхня сукупність відображає поняття «склад правопорушення».

Види правопорушень:

Злочину (суспільно небезпечні діяння);

Провини (суспільно шкідливі діяння): адміністративні, дисциплінарні, конституційні, цивільно-правові