1. Поняття та види акцизу.

2. Платники та об’єкти акцизного податку.

3. Ставки акцизного податку.

4. Порядок розрахунку і сплати акцизного податку.

5. Порядок маркування алкогольних та тютюнових виробів марками акцизного збору.

6. Економічна сутність та роль ПДВ.

7. Платники ПДВ.

8. Об’єкт оподаткування та ставки ПДВ.

9. Визначення бази оподаткування ПДВ.

10. Пільги щодо ПДВ.

11. Порядок обчислення та сплати податку.

12. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

13. Збір за спеціальне використання води

14. Плата за користування надрами

15. Рентні платежі

16. Місцеві збори

    1. Збір за місце за паркування транспортних засобів (ст. 266)

    2. Збір за проведення деяких видів підпр діяльності

    3. Туристичний збір (ст. 268)

17. Місцеві податки

18. Суть спеціальних режимів оподаткування

19. Єдиний податок

20. Фіксований сільськогосподарський податок

21. Екологічний податок.

22. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

23. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

1. Поняття та види акцизу

Непрямі податки - це обов’язкові платежі, які стягуються при купівлі товару і сплачуються платниками опосередковано через механізм цін.

Види непрямих податків:

• акцизи;

• мито;

• фіскальна монополія.

Акцизи – це НП, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Акцизи бувають 2-х видів: специфічні і універсальні. Специфічні акцизи встановлюються на окремі високорентабельні монопольні та специфічні товари з мало еластичним за ціною попитом.

Універсальні акцизи –стосуються широкого кола товарів, тобто мають широку базу оподаткування та уніфіковані ставки.

Акцизи, як і інші податки, виконують 2 основні функції:

1. фіскальну, яка полягає в наповненні доходної частини бюджету;

2. регулюючу, яка проявляється у впливі на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів, у впливі на структуру виробництва - стимулювання, підвищення його ефективності, якості продукції, різні ставки підакцизних товарів впливають на виробництво певного виду продукції;

3. у впливі на регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.

В Україні діють такі непрямі податки:

1) акцизний податок;

2) ПДВ;

3) мито.

Акцизний податок – це НП на споживання окремих видів товарів, визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (розділ 6 ПК).

2. Платники та об’єкти акцизного податку

Податковий Кодекс визначає таких платників податку:

1. виробники підакцизних товарів;

2. імпортери підакцизних товарів;

3. особи, що реалізують конфісковані підакцизні товари, що мають статус безхазяйних;

4. особи, які реалізують або передають у володіння підакцизні товари, що були ввезені на територію України у разі порушення пільгового режиму оподаткування (порушено достовірність поданої інформації, заповнення документів);

5. особи, які порушили умови щодо цільового використання підакцизних товарів, які не підлягають оподаткуванню, або вони були звільнені від оподаткування.

Акцизний податок збирається лише з товарів, завезених на територію України.

АЛЕ(!!): замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари з давальницької сировини, сплачують податок виробнику (а виробник перераховує до відповідного бюджету – операції з давальницькою сировиною).

Об’єкти оподаткування передбачені ст..213 ПК, що містить наступний перелік:

1. операції, які є об’єктом оподаткування:

• реалізація вироблених в Україні підакцизних товарів;

• ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

• реалізація конфіскованих підакцизних товарів;

• обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів, що перевищують встановлені норми втрат.

2. операції, що не підлягають оподаткуванню:

• вивезення за митну територію України підакцизних товарів;

• ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, в яких виявлені недоліки, які перешкоджають їх реалізації на території України.

3. операції, що звільнені від оподаткування:

• ввезення підакцизних товарів на територію України, призначених для користування дипломатичними представництвами ін. країн;

• безоплатно передані для знищення підакцизні товари або конфісковані за рішенням суду;

• ввезення на митну територію України підакцизних товарів як сировини для виробництва підакцизних товарів (має бути ліцензія на право виробництва);

• ввезення на митну територію підакцизних товарів як міжнародної технічної або гуманітарної допомоги;

• ввезення акредитованими державними (!) лабораторіями підакцизних товарів як об’єктів для дослідження;

• реалізація скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення.