Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспекти УПД.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.12.2018
Размер:
837.63 Кб
Скачать

КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ГРУОВОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № Z. Робота командира підрозділу з

організації бойової підготовки.

Сутність БП, її мета та

основні завдання.

БП - це система організаційно- методичних, навчально-виховних і спеціальних заходів, які в мирний час проводять командири та начальники

усіх рівнів.

Мета БП - підтримання бойового

вишколу о/с, проведення злагодження

Пд і Ч для ведення б/дій або виконання інших завдань згідно інших завдань

згідно з їх призначенням.

Зміст БП - навчання, заняття,

тренування та інші заходи, в ході

яких вивчаються статути,

бойова техніка і озброєння,

способи їх експлуатування

та застосування;

відпрацьовуються вміння та

навички за посадою та фахом,

що, разом і виконанням планів,

розкладу занять та розпорядку

дня.

Основні завдання БП:

  1. ОволодінняОВТ,засобами підтримання їх у БГ;

  2. Оволодіння засобами підготовки та ведення бою, виконання поставлених

завдань у складних умовах

сучасної війни;

3. Практичне відпрацювання

засобів взаємодії та

спільних дій Ч іПд;

4. Оволодіння у встановлені

терміни новими видамиОВТ;

5. Оволодіння у встановлені

терміни новими видамиОВТ;

  1. Підтримання бойового вишколу о на рівні, який забезпечує, згідно з

нормативами, приведення їх уБГ; 7.ВідпрацюваннязасобівуправлінняПд.,Ч в різних умовах ведення бою;

8.Оволодіння особовим складом засобами екологічної безпек безаварійної експлуатаціїОВТ;

9.Цілеспрямована виховна робота і морально-психологічна підготовк о/с, прищеплення йому потрібних морально-бойових якостей.

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ №1.

Керівні документи з БП, її планування та облік в Ч ( Пд. ).

  1. .Директива МОУ про завдання ЗСУ щодо реалізації державної політики з питань оборони, їх реформування та розвитку у наступному році і на перспективу.

2. Наказ НГШ ЗСУ про підсумки підготовки ЗСУу поточному році та їх завдання на наступний навчальний рік.

3. Організаційно - методичні вказівки з підготовки видів ЗСУ в наступному навчальному році.

4.Накази командувачів оперативних командувань та видів військ “Про підсумки підготовки з’єднань і частин та завдання на новий навчальний рік”.

5. Наказ командира в/ч № 1

"Про організацію бойового навчання

та служби військ у новому

навчальному році (періоді навчання)".

6.Програми КПофіцерського складу та БП о/с з’єднань і частин видів військ.

7. Керівництва, програми та курси з предметів БП.

8. Збірки нормативів з предметівБП.

ПЛАНУЮЧИ ДОКУМЕНТИ.

Визначають:

  1. Заходи бойової підготовки та час їх проведення;

  2. Посадових осіб, які відповідають за підготовку та проведення цих заходів;

  3. Особовий склад і військові формування, які до них залучаються;

  4. Місце проведення, ОВТ та НМБ, на яких виконуються ці заходи тощо.

Для планування БП виділяються два підготовчі періоди(листопад, травень )

перед зимовим і літнім періодами навчання відповідно.

Планування БПмає бути завершене в Ч за 10 діб до початку навчального року, а

в Б, Р (Дн,Бт) – за 5 діб до початку зимового або літнього періодів навчання.

Основними плануючими документами з БП, які розробляються, є:

У військовій частині:

А) Наказ № 1 "Про організацію бойового навчання та служби військ”

( в новому навчальному періоді або навчальному році).

Б) План БП в/ч (розробляється на навчальний рік).

В) Розклади занять (зборів) з КП в навчальних группах офіцерів ,прапорщиків і сержантів управління Ч- складаються штабом Ч на місяць.

В батальйоні (дивізіоні) розробляються:

А) План БП з розрахунком годин за предметами та темами занять на період навчання.

Б) План – календар основних заходів з БП на місяць.

В) Журнал планування та обліку бойової підготовки (форма № 10).

Г) Розклади занять (зборів) з КП в навчальних групах офіцерів , прапорщиків та

сержантів - складаються на місяць.

Д) Розклад ІМЗ та ПЗ з сержантами – складається на місяць.

В роті (батареї)розробляється:

План основних заходів на місяць, в якому заходи повсякденної діяльності, в тому числі іБП, розподіляється між взводами та категоріями

військовослужбовців роти, визначається хто і в якому обсязі їх проводить.

Для рот, батарей та їм рівних підрозділів, які мають невелику чисельність

спеціальностей складається ще й розклад занять на тиждень.

.

Основним плануючим документом для взводу та йому рівних підрозділів є

розклад занять на тиждень, який підписується командиром взводу

і затверджується безпосереднім командиром (начальником).

Складання розкладу занять – обов’язок командира взводу.

ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ.

З метою документального відображення ходу та результатів бойового навчання,рівня виучки о/с та злагодженості і Пд. , контролю повноти та якості виконання спланованих заходів, визначення недоліків, причин їх виникнення та шляхів їх усунення,організується облікБП. Для цього в підготовчі періоди розробляються або

поновлюються (уточнюються) облікові документи у вигляді журналів, книг, картокобліку тощо. Вони ведуться штабами або безпосередньо командирами, починаючи зі взводу та йому рівних підрозділів.

Облікові документи містять:

-підсумки виконанняБП;

- результати інспектування, підсумкових і контрольних перевірок, поточних і контрольних занять;

  • інші данні, які характеризують повноту і якість виконання завдань і досягнення метиБП.

Основними обліковими документами з БП, які розробляються, є:

У військовій частині:

а) Журнал обліку підготовки (форма № 2 у/БП) – ведеться штабом частини протягом навчального року.

б) Журнали обліку занять (форма №1 у) – ведуться в навчальних группах офіцерів і прапорщиків управління частини протягом навчального року,а в групі сержантів – протягом періоду навчання.

В батальйоні (дивізіоні):

а) Журнали обліку занять (форма № 1у) – ведуться в навчальних групах офіцерів прапорщиків та сержантів.

В роті (батареї):

Облік виконання завдань БП та якості проведення занять з о/с ведеться у журналі обліку занять (форма 1У). Журнал ведеться в ротах, взводах та їм рівних підрозділах протягом періоду навчання.

Основним обліковим документом у взводі є журнал обліку занять (Фома № 1У)

Ведення обліку занять – обов’язок командира взводу.

Крім того для більш повного і якісного планування та всебічного обліку заходів

бойової підготовки в підрозділі (роті, взводі), потрібні такі додаткові документи:

  1. 1. Витяг з наказу №1 командира військової частини

  2. 2. Витяг з Плану бойової підготовки.

  3. 3. Витяг з Плану – календаря основних заходів на місяць.

  4. 4. Типовий тиждень основних заходів повсякденної діяльності.

  5. 5. Розпорядок дня військової частини.

  6. 6. Збірки нормативів з бойової підготовки та витяг з графіку їх

  7. відпрацювання.

  8. 7. Програми бойової підготовки по категоріям військовослужбовців.

  9. 8. Витяг з графіку нарядів і варт на місяць.

Навчальне питання №2.

Організація бойової підготовки вЧ (Пд).

В частині БПорганізується і проводиться

протягом навчального року, який триває з

1 грудня до 30 листопада і складається з:

- двох періодів навчання по 5 місяців кожний (зимовий з 1 грудня до 30 квітня та

літній з 1 червня до 31 жовтня);

- двох підготовчих періодів - травень і листопад .

Для частин і підрозділів на бойову підготовку виділяється 14 навчальних днів

в місяць (84 години).Інші дні місяця використовуються для несення служби в

добовому наряді і вартах, обслуговуванняОВТ, оновленняНЗ, проведення ПГД і робіт з відновлення та удосконаленняНМБ, а також для проведення вихідних та святкових днів.

Тривалість:

навчального дня для підрозділів 6 годин,

навчальної години50 хвилин.

Під час зборів та командирських занять тривалість навчального дня – 8 годин.

Для закріплення пройденого матеріалу, відпрацювання тем, які слабо засвоєні,

підготовки до наступних занять, тренування у виконанні окремих прийомів і вправ, відпрацюванні нормативів, в розкладі занять планується проведення самостійної підготовки, на яку розпорядком дня частини виділяється 2 години в день проведення занять.

Крім того розпорядком дня передбачено

навчання та вдосконалення знань, вмінь

і навичок особового складу з предметів бойової підготовки в години ранкових тренажів (стройова підготовка та захист від зброї масового ураження), ранкової фізичної зарядки та спортивно-масової роботи (фізична підготовка),

під час підготовки добового наряду та варти (військові статути), в ході обслуговування техніки та озброєння (спеціальна та технічна підготовка) тощо.

На заняттях може бути відсутнім тільки особовий склад, відданий наказом по частині (відпустка, відрядження, стаціонарне лікування) або який знаходиться в добовому наряді чи варті.

Кожний захід бойової підготовки, кожна вправа завдань бойового залагодження підрозділу починається інструктажем щодо заходів безпеки, а закінчується ретельним розглядом, підбиттям підсумків і аналізом дій підлеглих, оцінкою дій кожного військовослужбовця та його готовності до виконання наступних завдань та вправ.

Основні заходи підготовчих періодів:

-планування БП та інших заходів повсякденної діяльності;

- приймання знов прибулого поповнення та удосконалення його первинної військової підготовки;

-звільнення в запас с/с, які вислужили строк в/служби;

-проведення навчально – методичних зборів(НМЗ) і занять;

  • розвиток, удосконалення та обслуговування НМБ;

  • інші заходи по забезпеченню БП та БГ частини і підрозділів.

КП офіцерів і прапорщиків:

  1. НМЗ один раз період навчання в масштабі Ч (Б,Дн) протягом 3-5 днів у вигляді ІМЗ та ПЗ;

2.Командирські заняття щомісячно у складі навчальних груп в масштабі Ч або Пд. протягом двох днів по 8 годин;

3.Самостійна підготовка – 8 годин щомісячно.

КП сержантів:

1. НМЗ один раз в період навчання в масштабі Ч (Б, Дн) протягом 3 днів;

2. Щомісячно масштабі Ч „День сержанта”;

3. Щомісячно масштабі Пд(Б,Р) – командирські заняття протягом 2 днів;

4.Щотижня не менше 2 годин – тренування, інструктажі, ІМЗ та ПЗ напередодні занять з о/с.

Підготовка солдатів строкової служби:

Підготовка знов прибулого поповнення організується в складі окремих позаштатних навчальних підрозділів частини і складається з удосконалення

первинної військової початкової підготовки (перші два тижні) та поодинокої підготовки з виконання функціональних обов’язків у складі бойових обслуг (протягом 1 місяця) в ході роздільного навчання.

Удосконалення первинної військової початкової підготовки знов прибулого поповнення проводиться з дня прибуття його до частини до початку періоду роздільного навчання.

У цей час:

  • проводяться заняття з гуманітарної, стройової, стрілецької, фізичної підготовки та статутів ЗС У, захисту від ЗМУ;

-здійснюється видача обмундирування, взуття та їх підгонка;

-робляться щеплення;

- організується ознайомлення з розпорядком дня, традиціями З, Ч та Пд;

- вивчаються військова присяга, положення Законів України і статутів ЗСУ про права та обов’язки в/с;

  • доводяться статті Карного кодексу України про відповідальність за скоєння військових злочинів.

Основою навчання в/с незалежно від їх майбутнього призначення є

загальновійськова підготовка, яка закінчується виконанням навчальної вправи з автомата, врученням особистої зброї, закріпленням ОВТ і прийняттям Військової присяги.

Одночасно, в період удосконалення первинної

в/ підготовки, комісією, яка призначається наказом командира Ч, проводиться професійний відбір.

На підставі професійного відбору, комісія приймає рішення про доцільність призначення кожного в на відповідну посаду.Подальша підготовка о/с Пд. у кожному періоді

складається з роздільного та спільного навчання солдатів – спеціалістів.

Роздільне навчання (поодинока підготовка)із знов прибулим поповненням (в/с 1 періоду служби) проводиться протягом 1 місяця окремо від в/с 2 періоду служби, з мето першопочаткової підготовки за фахом в обсязі, який забезпечує роботу в складі бойової обслуги та несення БЧ в складіПд. Першопочатковою підготовкою передбачено:

- вивчення функціональних обов’язків згідно

штатно-посадовому призначенню;

- вивчення заходів безпеки під час виконання обов’язків в складних умовах і різних обставинах;

- вивчення загальних відомостей про озброєння та військову техніку підрозділу та правил їх експлуатування;

- складання заліків на допущення до роботи на закріпленому озброєнні та військовій техніці;

- вивчення та початкове тренування у виконанні функціональних обов’язків номеру бойового розрахунку, обслуги.

Роздільне навчання проводиться з

початком навчального року (з 1грудня) та літнього періоду навчання (з 1червня), як правило, в позаштатних навчальних підрозділах. По закінченні етапу роздільного навчання військовослужбовці знов прибулого поповнення повинні бути підготовлені до виконання обов’язків у складі бойових обслуг. Командири підрозділів приймають від них заліки в обсязі вимог Курсу БП.

Спільне навчання проводиться у кожному періоді на протязі чотирьох місяців.

В ході його здійснюється злагодженість обслуг, Пд. та Ч, підготовка їх до ведення бойових дій в складних умовах обстановки згідно вправам та задачам курсів БП. Основу завдань складає ТП (ТСП),ТехП,СП,ЗВП.

Злагодження Пд проводиться поступово, застосовуючи принцип виконання практичних дій, вправ і нормативів, починаючи від простих, з подальшим підвищенням їх складності протягом всього періоду навчання.

Основу злагодження підрозділу складає польовий вишкіл,ТП та СП.

На злагодження взводу відводиться 2 місяці, роти (батареї) – 1 місяць,

батальйону (дивізіону) – 1 місяць і закінчується воно проведенням

тактичних (тактико-спеціальних) занять під час яких відпрацьовуються дії

по бойовій тривозі, по відбиттю ударів,завданих наземним та повітряним

противником.

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

Кожен принцип містить в собі правила, тобто положення, які розкривають окремі сторони навчання, його конкретні вимоги.

А) Вчитися відповідно до вимог сучасності. Цей принцип полягає в тому, щоб максимально наблизити навчання до бойових умов, рішуче не допускати спрощень і послаблень.

Б) Наочність навчання.Цей принцип потребує набуття знань, умінь і навичок на основі сприйняття реальних предметів, явищ чи їх зображень.

Кращою формою сприйняття тих чи інших прийомів є їх показ, а найбільш дійсний метод

навчання – “Роби як я ”, “Засвоюй, що бачиш”.

В) Систематичність, послідовність та доступність навчання.

Цей принцип вимагає від керівника будувати заняття так, щоб нові відомості, які він доводить на зайняттях, базувалися на раніше вивченому матеріалі і в той же час поглиблювали його.

Г) Міцність засвоєння навчального матеріалу, удосконалення умінь та

навичок.

Для досягнення міцності засвоєння навчального матеріалу велике значення має систематичне повторення. Повторювати пройдений матеріал потрібно не тільки

тоді, коли він вже забутий, а систематично.

Д) Колективізм та індивідуальний підхід у навчанні.

Заняття з БП проводяться в складі В,Вз, Р. Характер і результати цієї роботи залежать не тільки від зусиль кожного військовослужбовця але і від того, як

і відносини існують в даному колективі, як керівник зміг перетворити сумісне навчання в колективну діяльність.

Але, щоб підготувати підрозділ до бойових дій або виконання інших завдань, командир повинен добре знати індивідуальні особливості кожного підлеглого і будувати навчання, виходячи з цих особливостей.

Форми навчання:

Теоретична підготовка призначена для розкриття фундаментальних питань з предметів БП при вивченні нового навчального матеріалу або для закріплення знань попередньо вивчених тем, для засвоєння статутів ЗСУ та функціональних обов’язків, вимог інструкцій, настанов та керівних документів, технічних описів ОВТ.

Практична підготовка, призначена для відпрацювання і удосконалення вмінь і навичок. Вона потребує значних витрат матеріально-технічних засобів, тому що проведення занять необхідно планувати в спеціалізованих класах, обладнаних

пристроями та елементами ОВТ, тренажерно – імітаційною апаратурою, макетами, стендами та іншими наочними приладами.

Самостійна робота відіграє важливу роль у формуванні професійних якостей в/с. Вона сприяє формуванню вмінь самостійно працювати з навчальною літературою і проводиться з метою забезпечити закріплення,поширення та поглиблення знань і вмінь, які отримані на заняттях.

Ефективність самостійної підготовки залежить від чіткості її планування, організації контролю і забезпечення необхідним навчальним матеріалом.

Контрольні заходи проводяться з метою оцінки рівняБП,визначення якості та організації підготовки та проведення занять і здійснюються в ході планових і контрольних занять, підсумкових перевірок, інспектувань, складання іспитів на підвищення (підтвердження)

класної кваліфікації.

Методи навчання :

Усне викладання, як метод застосовується доволі часто і основними різновидами його є розповідь пояснення. Розповідьу формі оповідань і повідомлень розкривається зміст тих, чи інших положень. Поясненнярозкриває суть того чи іншого явища або процесу, викладає порядок дій, обґрунтовує чому потрібно діяти так, а не інакше.

Обговорення навчальних питань при проведені занять проходить, як правило,у вигляді бесіди.

Під час бесіди керівник заняття застосовує принцип індивідуального підходу.

Важливо, щоб в бесіді брали участь не тільки бажаючи, а й ті хто слабо

навчається або виявляє нерішучість на заняттях.

Показ в процесі навчання відіграє дуже важливу роль. Він може мати декілька різновидів:

- особисте виконання тієї чи іншої дії самим керівником занять;

- показ дій за допомогою раніше підготовлених помічників;

- показ дій підрозділів або посадових осіб при виконанні ними своїх функціональних обов’язків;

- показ із застосуванням наочних засобів.

Тренування (вправа)застосовується з метою формування у підлеглих

вмінь і початкових навичок. Цьому методу передує показ і пояснення.

Тренування (вправи) можуть бути:

- поодинці, коли кожний підлеглий під наглядом керівника занять або його

помічника послідовно відпрацьовує дію;

- парами;

- у складі підрозділу.

Перед тим як почати тренування (виконання вправи),керівник заняття повинен

впевнитись, що підлеглі правильно засвоїли порядок дій.

Інструктаж має за мету дати вказівки з організації занять або робіт,

їх матеріально – технічного забезпечення, забезпечення і виконання правил

безпеки.

Під час інструктажів доцільно наводити приклади порушень або неправильних дій

в ході попередніх занять чи робіт.

Предмети бойової підготовки.

1.Тактична підготовка - основний вид бойової підготовки частини і підрозділів. Вона призначена для вивчення і освоєння особовим складом функціональних обов’язків при діях у складі підрозділу у виконанні бойових завдань та відпрацюванні військами способів і прийомів підготовки, веденні бойових дій в різних умовах сучасної війни.

Вона містить наступні предмети навчання:

а) розвідувальну підготовку;

б) загальну тактику (тактику роду військ);

в) радіоелектронну боротьбу.

2.Спеціальна підготовка призначена для освоєння особовим складом функціональних обов’язків з експлуатації озброєння і військової техніки та їх бойового застосування.

В ході спеціальної підготовки вивчаються:

а) функціональні обов’язки за бойовим розрахунком;

б) обов’язки за суміжними спеціальностями;

в) інструкції з експлуатації озброєння та військової техніки.

3.Технічна підготовка повинна забезпечити освоєння військовослужбовцями принципів функціонування систем озброєння та військової техніки.

В ході технічної підготовки вивчаються;

а) матеріальна частина систем озброєння та військової техніки;

б) основи електро, радіо та обчислювальної техніки;

в) принципові, електричні, кінематичні та інші схеми;

г) принципи роботи озброєння та військової техніки, їх вузлів та елементів;

д) технічне обслуговування озброєння та військової техніки;

е) правила техніки безпеки з експлуатації озброєння та військової техніки.

4.Гуманітарна підготовка є складовою частиною гуманітарної освіти громадян України в умовах військової служби, основне завдання якої – формування у військовослужбовців високої громадської свідомості, патріотизму, відповідальності за виконання законів України, військових статутів, наказів командирів, службових обов’язків.

5.Загальновійськова підготовка має за мету створення високоосвіченого і розвинутого у воєнному відношенні військовослужбовця і призначена для підготовки особового складу до дії в умовах сучасного загальновійськового бою та відпрацювання у нього необхідних морально-психологічних, бойових та фізичних якостей.

До загальновійськової підготовки відносять такі предмети:

- військові статути ЗСУ;

- захист від зброї масового ураження;

- стройова підготовка;

- фізична підготовка;

- стрілецька підготовка;

- інженерна підготовка;

- топографічна підготовка;

- автомобільна підготовка;

- воєнно-медична підготовка.

Крім того, в системі командирської підготовки офіцерів, прапорщиків і сержантів існує методична підготовка, яка призначена для освоєння ними форм і методів навчання при проведенні всіх видів занять і за всіма предметами бойової підготовки.

Зміст підготовки офіцерів з питань підготовки та проведення мобілізаційних заходів розкриває мобілізаційна підготовка, яка призначена для надання їм загальних відомостей, в тій частині, яка їх стосується, при виконанні завдань відмобілізування та розгортання військ. Включає основи військової мобілізації та освоєння функціональних обов’язків посадовими особами при підготовці та проведені мобілізаційних заходів.

Основні видами занять

Лекція - один з основних видів навчальних занять, але в підрозділах застосовується рідко, хоча і має місце при вивченні деяких тем, особливо з гуманітарної підготовки.

Семінарське заняття(семінар) – вид навчального заняття, на якому керівник організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких підлеглі готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому керівник в комплексі застосовує отримані підлеглими знання, закріплює їх і удосконалює, організує зв’язок теорії і практики, формує вміння і навички практичного застосування окремих теоретичних положень.

Групове заняття – вид навчального заняття, на якому пояснювально - лекційним методом керівник викладає новий матеріал, методом опитування контролює засвоєння підлеглими раніше вивченого матеріалу і домагається його закріплення, методом творчих рекомендацій спрямовує їх самостійну роботу.

Групове заняття являє собою своєрідне об’єднання елементів лекції, семінарського та практичного занять.

Тактико-стройове заняття – це первинна форма практичних занять з тактичної підготовки. Тривалість заняття залежить від теми, мети та підрозділу і складає 2-6 годин. Основний метод навчання – тренування у виконанні прийомів і способів дій, навчально-бойових нормативів.

Тактичне (тактико – спеціальне) заняття – проводиться з метою бойового злагодження підрозділу для дій в різних умовах сучасного бою.

На тактичних заняттях усі навчальні питання теми відпрацьовуються строго послідовно, в єдиній тактичній обстановці. Керівником занять з відділенням є командир взводу, зі взводом – командир роти, з ротою – командир батальйону.

Тактичне заняття проводиться з виводом штатної бойової техніки.

Інструкторсько-методичні заняття мають за мету відпрацювання у командирів усіх ступенів (керівників занять) єдиного погляду на організацію занять, визначення найбільш вдалих форм і методів та використання методичних прийомів під час їх проведення, а також удосконалення практичних навичок та вмінь діяти в ролі тих, хто навчається.

Показні заняття мають за мету показати раціональну організацію занять з бойової підготовки, ефективні прийоми та засоби навчання особового складу і бойового злагодження підрозділів, їх зразковий вишкіл; допомагають командирам удосконалювати методику навчання і виховання особового складу.

Навчальне питання №3. Підготовка керівника до проведення занять

Якість проведення кожного заняття досягається всебічною підготовкою до нього керівника заняття, яке повинно бути визначеним за метою, конкретним за змістом, наочним та чітко організованим.

При підготовці занять керівник (командир підрозділу) повинен враховувати:

  • вимоги керівних документів та можливі зміни у змісті матеріалу, який викладається ;

  • можливості військовослужбовців (підлеглих) щодо засвоєння навчального матеріалу, які визначаються їх особливими якостями, рівнем засвоєння програм середньої загальноосвітньої школи і раніше вивчених навчальних тем і дисциплін;

  • забезпеченість занять навчальною, методичною та довідковою літературою і реальними зразками та діючими макетами озброєння і військової техніки або їх елементами, наочними посібниками та технічними засобами навчання, сучасними електронними обчислювальними та інформаційними засобами.

Ефективність проведення будь-якого заняття залежить від якості його підготовки, яка містить:

  • прийняття рішення керівником на проведення заняття;

  • загальну підготовку керівника;

  • безпосередню підготовку керівника.

Прийняття рішення починається з оцінки обстановки, вихідними даними для якої є тема заняття, рівень знань по ній та наявність практичних навичок у керівника, склад військовослужбовців та рівень їх підготовки, можливість навчально-матеріальної бази забезпечити проведення заняття та ступінь її

готовності. Крім того з розкладу занять до вихідних даних відносять час проведення та тривалість заняття, нормативи, які повинні відпрацьовуватись згідно з темою.

Проаналізувавши вихідні дані і оцінивши обстановку, керівник з’ясовує завдання, які стоять перед підрозділом і як вони пов’язані з темою, та приймає рішення на проведення заняття, тобто визначає (містить):

  • час на особисту підготовку та що для цього необхідно (керівні документи, навчальна та методична література тощо);

  • матеріальне забезпечення заняття;

  • необхідне озброєння, техніку;

  • місце проведення заняття та навчально-матеріальну базу;

  • потребу в помічниках та інструкторах;

  • строк готовності до заняття.

Прийнявши рішення, керівник заняття приступає до загальної підготовки, яка містить, перш за все, вивчення керівних документів, що визначають задачі, зміст та організацію навчального процесу. До них відносяться програми бойової підготовки, військові статути, настанови, положення і курси бойової підготовки, накази та директиви Міністра оборони, Начальника Генерального штабу та інших прямих начальників, а також План бойової підготовки (випис) та розклад занять.

Підбір і вивчення навчальної літератури і посібників за темою дозволять керівнику занять поглибити особисті знання та підвищити загальний світогляд, правильно визначити мету, задачі та послідовність проведення заняття і в повному обсязі використовувати рекомендації підручників і посібників. Закінчується загальна підготовка складанням опорного конспекту.

Вивчивши загальні положення організації і методики проведення заняття з предмету бойової підготовки, керівник починає безпосередню підготовку до заняття, яка містить:

  • особисту підготовку керівника занять;

  • підготовку учбового місця (навчально-матеріальної бази) та матеріального забезпечення заняття;

  • підготовку помічників керівника заняття (інструкторів);

  • підготовку тих, хто буде навчатися.

Основним робочим документом, який визначає хід заняття та послідовність його проведення є план або план-конспект, який розробляється на кожне заняття.

Якщо керівник має достатній рівень знань і навичок з предмету та необхідний досвід викладання, то він складає план проведення занять.

Для менш досвідченого керівника занять потрібно використовувати план-конспект проведення занять, який, на відміну від плану, крім навчальних питань містить короткий зміст відповідей на них або дії керівника по кожному навчальному питанню та тих хто навчається.

Але, в будь-якому разі, опорний конспект повинен бути у керівника заняття незалежно від того, використовує він план чи план-конспект.

Старший викладач кафедри №801

О.К.НЕЙМИРОК

КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ГРУОВОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 3. Організація режиму секретності в

Збройних Силах України.

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ №1.

Основні вимоги закону України про державну таємницю.

ДТ-це вид таємної інформації, що охоплює відомості в сферах

оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, науки і техніки розголошення котрих може завдати шкоди життєважливим інтересам України.

До ДТ відноситься інформація в сферах:

-оборони;

-економіки;

зовнішніх відносин;

-державної безпеки й охорони правопорядку.

До ДТ відноситься наступна інформація у сфері оборони:

  1. про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів

бойового управління, підготовки і проведення військових операцій,

стратегічного й мобілізаційного розгорнення військ;

2)найважливіші показники, що характеризують організацію,

чисельність, дислокацію, БГ та МГ, БП, озброєння і МТЗ

ЗСУ та інших військових формувань;

3)про напрямки розвитку окремих видів ОВТ, їх кількість, ТТХ ,

організації і технології виробництва, науково-дослідних і дослідно-

конструкторських робіт; пов'язаних з розробкою нових

зразків ОВТ, а також других робіт, які плануються та

здійснюються в інтересах оборони держави;

4)про сили і засоби ЦО України, можливостях населених пунктів,

регіонів і окремих об'єктів для захисту, евакуації і

розосередження населення, забезпечення його життєдіяльності

і виробничої діяльності об'єктів народного господарства в воєнний

час, в умовах інших надзвичайних ситуацій.

Забороняється відносити до державної таємниці

будь-які відомості, якщо цим будуть звужуватися зміст

і обсяг конституційних прав та свободи людини і

громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпеці

населення.

Не може бути віднесена до державної таємниці інформація:

1. Про стан довкілля.

2. Про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища

3.Про стан здоров'я населення.

4.Про факти порушення прав і свобод людини і

громадянина.

5.Про незаконні дії органів влади, та

посадових осіб.

Режим секретності -

це встановлений нормативними актами вищих органів

державної влади і державного управління єдиний

порядок збереження державних таємниць.

Грифи таємності секретної інформації:

  • Таємно;

  • Цілком таємно;

  • Особливої важливості;

Терміни засекречування інформації:

  • Таємно - до 5-ти років

  • Цілком таємно - до 10 років;

  • Особливої важливості - до ЗО років

Основними керівними документами, що використовуються

командирами, штабами, і посадовими особами є:

  1. Інструкція по забезпеченню режиму секретності в режимних

частинах. Інструкція визначає:

основні правила і положення з організації забезпечення

таємності робіт, що проводяться в режимних Ч і

установах пов'язаних із проведенням науково-дослідних

і дослідно-конструкторських робіт, розробкою,

виготовленням, експлуатацією, ремонтом, зберіганням

і бойовим застосуванням спеціального озброєння.

2. Настанова по захисту державних секретів НЗДС 90:

1)Організація режимно-секретних органів, їх задачі, права та

обов'язки;

2)Порядок допуску до особливої важливості, цілком таємним

роботам і документам;

3)Обов'язки осіб, допущених до секретних робіт, документів,

виробів, організація і умови, встановлені для їх робіт;

4)Установлення ступенів важливості відомостей,

визначення ступеню секретності відомостей, що містяться в

роботах, документах, виробах .Призначення та зміна

грифу таємності робіт, документів та виробів;

5)Організація перепускного режиму.

Основним документом, що регулює суспільні відносини,

пов'язані з віднесенням інформації до державної

таємниці, її засекречуванням і охороною, є Закон

України "Про державну таємницю", прийнятий Верховною

Радою від 21 січня 1994 р. У ньому сказано, що державну

політику по відношенню державної таємниці як складової

частини загальнонаціональної інформаційної політики

й політики забезпечення безпеки України від внутрішніх

і зовнішніх загроз, формує ВРУ, КМУ і інші органи

державної виконавчої влади.

Додатково в січні 2011 року ВРУ прийнятий ЗУ„Про

доступ до публічної інформації”

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ №2.

Дотримання режиму таємності в військах.

Найбільш ймовірними каналами витоку секретних відомостей є:

1)Порушення правил ведення службового та

особистого листування;

2)Канали оперативного звязку;

3)Побічні випромінювання (радіо, електромагнітні, звуків,

світові);

4)Оптичні (візуальні);

5)Ведення розмов на службові теми поза службою;

6)Порушення правил ведення переговорів по відкритих

та закритих каналах зв’язку;

7)Ведення записів таємного характеру в зошитах,

блокнотах,

записних книжках, не поставлених на облік;

8)Порушення правил збереження роботи з ТД і

виробами;

9)Порушення правил фото-та кіноробіт і проведення

магнітофонних записів.

Система збереження державної таємниці - це сукупність

організаційних заходів та технічних засобів направлених на

виявлення та знищення каналів витоку інформації.

Форми допуску встановлюються в залежності від ступеню

секретності.

Форма 1 - для роботи з секретною інформацією,

що має ступені секретності „особливої важності",

цілкомтаємно", „таємно";

Форма 2 - для роботи з секретною інформацією,

що має ступені секретності „цілком таємно",

таємно";

Форма 3 - для роботи з секретною інформацією,

що має ступінь „таємно

Надання допуску відповідної форми передбачає:

  1. необхідність роботи з таємною інформацією за

умовамислужбової та наукової діяльності дієздатних

громадянУкраїни віком з 18 років;

  1. прийняття громадянином на себе обов'язків по

збереженню державної таємниці;

3)отримання письмової згоди на передбаченні законом

обмеження прав у зв'язку з допуском;

4)відсутність карних покарань затяжкі злочини;

5)відсутність участі громадянина в організаціях, що

ведуть протизаконну діяльність;

6)наявність перевірки органами служби безпеки України,

яка прийняла рішення про надання допуску.

Форма допуску присвоюється органами СБУ після відповідної

перевірки. Командир військової частини має право знизити

форму (з 1 на II або III). Підвищити форму можливо тільки

через СБУ навіть якщо ця форма у виконавця була раніше.

Допуск до державної таємниці не надається у випадку:

1)відсутності у громадянина обгрунтування необхідності

роботи з інформацією, що представляє державну таємницю;

2)відмова громадянина взяти на себе обовязок по

збереженню ДТ, яка йому буде довірена, або відсутність

його згоди на передбачені законодавством обмеження

прав у зв'язку з допуском до ДТ;

-3)наявність у громадянина карного покарання за тяжкі

злочини,не погашеного або не знятого у встановленому порядку;

4) наявність в особі психічних захворювань, які можуть

причинити шкоду охороні ДТ, відповідно

з переліком, затвердженим Міністерством охорони

здоров'я України і Державним Комітетом України з

питань державних таємниць, В наданні допуску до

ДТ може бути відмовлено також у

випадку: - наявності у громадянина особистих

зв'язків з особами, причетними до противоправної

діяльності іноземних держав та іноземних організацій,

якщо громадянин не припинить ці зв'язки після офіційного

попередження органів Служби Безпеки України;

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.