Результати групування підприємств галузі за середньорічною вартістю основних виробничих фондів

	Групи заводів за розміром основних виробничих фондів, млн. грн.	Число заводів	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, млн. грн.	Валова продукція, млн. грн.	Чисельність робітників, чол.
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4	1,0-2,5 2,5-4,0 4,0 - 5,5 5,5-7,0	3 9 5 3 4	5,4 27,6 19,4 15,2 27,1	5,6 26,5 23,0 15,9 43,8	820 3150 1945 1295 1420
	Разом	24	94,7	114,8	8630

Наведені у таблиці дані дають можливість охарактеризувати структуру підприємств галузі за розміром основних фондів не тільки за кількістю підприємств, а і за обсягом випущеної продукції та кількістю робітників, виявити взаємозв'язок між оснащеністю заводів основними фондами і випуском продукції.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації. Інколи в комбінаційних таблицях групи за однією ознакою розміщують у підметі, а за другою - у присудку.

Наприклад, розподіл населення за статтю та місцем проживання (табл. 3.15).

Розробка присудка таблиці може бути простою і складною (комбінованою). При простій розробці присудка показники, що характеризують підмет, розміщуються послідовно один за другим. Розподіляючи показники на групи за однією або більше ознаками у певній комбінації, одержують складний присудок.

Прикладом складної розробки присудка може бути таблиця 3.16.

За метою дослідження та призначенням статистичні таблиці поділяються на:

• описово-інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

• аналітичні (відображають взаємозв'язки між явищами та тенденції в їх розвитку);

• типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

• спеціального призначення (балансові, матричні тощо).

Сукупність раціональних прийомів, установлених теорією і вироблених практикою для того, щоб надати таблиці найбільшої виразності, наочності і цим самим гранично полегшити читання і засвоєння її змісту, називається технікою оформлення статистичних таблиць.

При складанні статистичних таблиць слід дотримуватись таких основних правил їх побудови та оформлення:

1. Таблиця має бути компактною і містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об'єкт дослідження.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути стислими, чіткими і лаконічними. Крім загальноприйнятих скорочень одиниць вимірювання, скорочення слів у заголовках не допускається. Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.

3. У таблиці обов'язково слід вказувати одиниці вимірювання показників. Якщо одиниця вимірювання однакова для всіх показників таблиці, то вона вказується у загальній назві таблиці або над верхнім правим кутом таблиці; якщо одиниці вимірювання різноманітні, то їх назви вказують в заголовках рядків або граф таблиці, а інколи в окремо наведеній спеціальній графі.

4. Рядки в підметі і графи в присудку, як правило, нумерують. Це доцільно робити у великих за змістом таблицях або у випадках наведення методики розрахунку показників з посиланням на номери граф і рядків таблиці.

5. Точно додержуватись таких умовних позначень щодо відсутності даних у таблиці відповідно до причин:

• якщо клітинка таблиці не може бути заповнена, ставиться знак "х";

• коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки "..." або "н. від.";

• відсутність самого явища позначається тире "-";

• дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

6. Кількісні показники в межах однієї графи повинні наводитися з однаковою точністю, тобто до 0,1, до 0,01, до 0,001.

7. Таблиці повинні бути замкненими, тобто з підсумковими результатами. Виняток становлять аналітичні таблиці, в яких підсумків може не бути.

Таблиці треба вміти читати і аналізувати. Читання і аналіз статистичних таблиць має неабияке пізнавальне і практичне значення. Аналіз статистичних таблиць складається з аналізу побудови таблиці, тобто з визначення того, яке суспільне явище наведене в таблиці, якими ознаками воно характеризується, які ознаки покладені в основу групування, що утворює підмет і присудок. Аналіз змісту таблиці передбачає вивчення окремих груп підмета таблиці (аналіз по горизонталі) і окремих ознак присудка (аналіз по вертикалі), зіставлення даних різних груп сукупності; визначення наявності і характеру залежності між окремими ознаками; подання узагальнюючих висновків про окремі групи і про всю сукупність.