2 год.
Тема 1. Предмет і метод статистики План:
1. Предмет статистики.
2. Основні поняття в статистиці.
3. Метод статистики.
4. Статистика і облік
5. Завдання статистики в період переходу до ринкової економіки
1. Предмет статистики.
Оточуючий нас світ наповнений інформацією – різнобічні потоки даних оточують нас, захоплюють в поле своєї дії, не даючи вірно сприймати дійсність. Немає необхідності перебільшувати сказавши, що інформація стає частиною дійсності та нашої свідомості.
Без адекватних технологій аналізу людина виявляється безпомічна в жорстокому інформаційному просторі і скоріш нагадує броунівську частинку, яка отримує жорстокі удари зі сторони та не має можливості раціонально прийняти рішення.
Статистика дозволяє компактно описати дані, зрозуміти їх структуру, провести класифікацію, побачити закономірності в хаосі випадкових явищ. Дивно, що навіть найпростіші методи візуального та розвідувального аналізу даних дозволяють істотно прояснити складну ситуацію, яка спочатку лякає нагромадженням цифр.
Наприклад Ви спробували застосувати ці методи для аналізу власної інформації і отримали певний обнадійливий результат. Але що означає обнадійливий результат?
Термін «статистика» походить від лат. «status», що означає становище, стан явищ.
Як окрема галузь науки статистика виникла з повсякденних практичних потреб людей, оскільки для державного управління потрібна інформація про наявність і склад земель, чисельність населення, стан торгівлі. Об'єктом її вивчення є соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільного життя.
Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, досліджує кількісний вираз закономірностей суспільного розвитку у конкретних умовах місця і часу. Вона вивчає також вплив природних, технічних, соціальних та економічних факторів на умови і результати виробництва, зворотний вплив розвитку суспільного виробництва на умови життя людей. Так, статистика вивчає закономірності соціально-економічного розвитку народного господарства, кількість і склад населення країни, кількість і рівень використання трудових ресурсів, доходи і матеріальне становище населення, рівень і динаміку цін на засоби виробництва та предмети споживання, розвиток народної освіти, культури і охорони здоров'я, природні ресурси та охорону навколишнього середовища, стан і розвиток матеріального виробництва тощо.
Явища суспільного життя, крім статистики, вивчають також політична економія, соціологія, філософія, суспільствознавство, економічна географія, право, галузеві економіки та інші науки. Характерною особливістю статистики, яка відрізняє її від інших наук, є кількісне висвітлення явищ суспільного життя у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною.
Різноманітні соціально-економічні явища, наприклад валовий суспільний продукт, національний доход, продуктивність праці, урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, у статистиці набувають кількісного виразу. Разом з тим кількісні показники мають відповідний якісний зміст. Кількість і якість діалектично взаємопов'язані. Кількісний вираз явищ є відображенням якісної відмінності або їх якісної подібності. Наприклад, залежно від кількісного рівня урожайності сільськогосподарських культур можна зробити висновок про якість роботи відповідного господарства чи трудового колективу.
Важливою особливістю статистики є те, що вона вивчає масові явища. Це означає, що статистичні показники завжди є результатом узагальнення деякої сукупності фактів.
Статистика - багатогалузева наука, яка включає загальну теорію статистики, економічну статистику, галузеві статистики і соціальну статистику.
Загальна теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також вивчає принципи і методи кількісно-якісного аналізу масових даних.
Економічна статистика вивчає кількісну сторону розвитку народного господарства в цілому у нерозривному зв'язку з його якісною стороною. Вона розглядає систему об'єктивних статистичних показників суспільного відтворення на різних його стадіях (виробництво, обіг, розподіл, споживання), досліджує кількісно-якісний вираз закономірностей суспільного розвитку у конкретних умовах місця і часу.
Крім того, економічна статистика вивчає узагальнюючі, переважно комплексні і синтетичні показники стану та розвитку всього народного господарства, розкриває його галузеву і територіальну структури, міжгалузеві і міжрайонні взаємозв'язки, найважливіші пропорції, співвідношення тощо.
Галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна тощо) вивчають стан і розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу. Так, сільськогосподарська статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, які відбуваються в сільському господарстві, у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною. Вона розглядає систему об'єктивних статистичних показників, що характеризують умови, процеси і результати сільськогосподарського виробництва, виявляє і аналізує закономірності розвитку цієї галузі народного господарства.
Соціальна статистика вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ та послуг населення.
Теоретичною основою статистики є економічна теорія, яка ґрунтується на політичній економії. Для того щоб правильно вивчати кількісну сторону суспільних явищ, потрібно знати природу і суть цих явищ, а пізнати їх можна тільки за допомогою положень економічної теорії.
Економічна теорія досліджує і формулює закони суспільного розвитку, які визначають суть явищ та процесів економічного, культурного і політичного життя суспільства. Спираючись на знання суті цих законів, статистика характеризує їх дію в конкретних умовах місця і часу. Отже, статистик повинен бути насамперед кваліфікованим економістом, правильно розуміти суть явищ, які він досліджує.
Водночас статистика збагачує економічну теорію знанням конкретних фактів, дає матеріал для узагальнення, ілюстрації і підтвердження теоретичних висновків, вивчення законів та закономірностей суспільного життя.
Статистика пов'язана з економікою сільського господарства, яка вивчає суспільні виробничі відносини і закономірності їхнього розвитку у сільськогосподарському виробництві. Тісний зв'язок статистики з математикою. Застосування математичних методів у статистиці розширює і поглиблює кількісно-якісний аналіз суспільних явищ. На відміну від математики в статистиці кількісні характеристики не абстрактні, а пов'язані з якісним змістом однорідних суспільних явищ, що стосуються конкретних умов місця і часу.
Важливе значення для статистики має її зв'язок з технологічними дисциплінами. Вивчаючи, наприклад, вплив на урожайність певних агротехнічних заходів, статистика спирається на досягнення агрономічної науки, а сільськогосподарські і біологічні науки широко використовують статистичні методи для обробки дослідних даних.