3. Метод статистики
Під методом будь-якої науки розуміють спосіб дослідження наукою явищ природи і процесів суспільного життя. Загальним методом пізнання для всіх наук, у тому числі для статистики, є матеріалістична діалектика. Згідно з її принципами всі явища природи і суспільного життя органічно взаємопов'язані і взаємозумовлені. Вони залежать одне від одного, впливають одне на одне і перебувають у постійному русі і розвитку. З окремих явищ формується єдність їх складових частин і властивостей.
Статистика вивчає суспільні явища не ізольовано одне від одного, а у взаємозв'язку та взаємозалежності, виділяє різні типи і форми суспільних явищ, оцінює вплив факторів, які формують динаміку та варіацію явищ, розкриває процес переходу кількісних змін у якісні.
Спираючись на загальні принципи діалектичного методу, статистика розробила свої, властиві їй прийоми і способи вивчення суспільних явищ. Сукупність їх створює статистичну методологію.
При використанні статистичного методу розглядається вся сукупність фактів, які характеризуються певними статистичними ознаками. Це пов'язано з тим, що основним завданням статистики є абстрагування від випадкового і виявлення типового, закономірного. Якщо закономірності природи виявляються в кожному окремому явищі, то статистичні закономірності виявляються тільки в масовій кількості одиниць спостереження, тобто у великих сукупностях. У зв'язку з цим статистичну закономірність можна встановити лише при масовому спостереженні завдяки дії закону великих чисел.
Зміст закону великих чисел полягає в тому, що із збільшенням кількості спостережень вплив випадкових причин, що визначають величину ознаки окремих одиниць сукупності, в цілому взаємно погашається і у зведених характеристиках виражається дія основних причин, тобто визначається закономірність.
Звичайно, закон великих чисел не є регулятором масових процесів і явищ. Велика кількість одиниць сукупності є тільки необхідною умовою для чіткого прояву внутрішнього закону явища. Наприклад, факт народження у матері хлопчика або дівчинки ніскільки не залежить від дії закону великих чисел. Проте, спираючись на масові спостереження, статистика встановлює закономірність, згідно з якою на кожні 100 дівчаток народжується 106 хлопчиків. При цьому у матерів у віці 18 - 20 років на кожні 100 дівчаток народжується 120 хлопчиків, а у віці 38 - 40 років - лише 90.
Закон великих чисел відіграє важливу роль у статистиці. Свідомо використовуючи його, статистика виявляє закономірності суспільного життя.
Метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. З одного боку, статистика виділяє і окремо досліджує складові частини явища, які різняться умовами формування та стадіями розвитку, а з другого, - узагальнюючи дані по окремих частинах, відображує тенденції і форми розвитку явища в цілому.
Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох стадій: 1) статистичного спостереження; 2) зведення і групування матеріалів статистичного спостереження; 3) аналізу узагальнених матеріалів, добутих у результаті зведення і групування.
Статистичне спостереження - перша стадія статистичного дослідження. На цій стадії завданням статистики є облік кожної одиниці сукупності та індивідуальних значень властивих їй ознак. Характерним для цієї стадії є метод масового спостереження. Тільки масове спостереження дає змогу виявитися загальним умовам, які характерні для всієї сукупності, і уникнути впливу випадкових причин, що діють на окремі елементи сукупності.
Зведення і групування матеріалів статистичного спостереження - друга стадія статистичного дослідження. На цій стадії зібрані факти класифікуються і систематизуються. Результати статистичного спостереження поділяються за ознаками і об'єднуються в однорідні групи.
Статистичні групування - це виділення в сукупності досліджуваних явищ якісно однорідних найважливіших типів, характерних груп і підгруп за однією або кількома властивими для них ознаками. Групування - центральний етап статистичної роботи з цифрами, воно є основним методом статистики. Застосування інших статистичних методів ефективне тільки в поєднанні з групуваннями. За допомогою групувань виділяють якісно однорідні за змістом сукупності, що, в свою чергу, є необхідною умовою для визначення узагальнюючих показників, які характеризують закономірності масових явищ.
На другій стадії статистичного дослідження переходять від характеристики одиничних фактів до характеристики їх сукупності, від вивчення індивідуальних значень ознаки до її узагальнення у всій масі одиниць спостереження.
Аналіз зведеного і опрацьованого матеріалу, виявлення закономірнстей і зв'язків суспільних явищ - третя стадія статистичного дослідження. Дані статистичного спостереження, зведення і групування підлягають дальшому опрацюванню і аналізу для визначення закономірностей і зв'язків у фактах, що вивчаються, і характеристики типових їх ознак. На цій стадії застосовують специфічний для статистики метод узагальнених показників (абсолютні, середні і відносні величини, індекси тощо).
Зміни суспільних явищ у часі потребують розгляду їх у безперервному розвитку, проведення повторних обстежень через відповідні періоди часу. Порівняння результатів спостережень дає змогу виявити закономірності розвитку явища у часі. Для характеристики взаємозв'язків масових явищ статистика використовує індексний, балансовий, кореляційний, дисперсійний та інші методи.
Централізоване керівництво справою ведення первинного обліку і статистики в нашій країні здійснює Міністерство статистики України, якому підпорядковуються органи державної статистики в Республіці Крим, обласні управління, а також районні і міські відділи статистики.