2. Основні поняття в статистиці.

Статистика досліджує масові соціально-економічні явища, спираючись на облік усієї сукупності фактів, що стосуються цих явищ. У зв'язку з цим вона вивчає такі категорії, як статистична сукупність, варіація, варіююча ознака, статистична закономірність, статистичний показник.

Статистична сукупність — це сума об'єктів (подій, елементів, явищ тощо), які мають єдину якісну основу, але відрізняються певними ознаками. Найважливішою особливістю статистичної сукупності є однорідність, одноякісність її елементів. Так, для сільськогосподарських підприємств характерним є те, що всі вони займаються виробництвом продукції рослинництва і тваринництва. Ця спільність і об'єднує їх у сукупність сільськогосподарських підприємств. В окремих державних, колективних, фермерських та інших господарствах статистичними сукупностями можуть бути чисельність працівників, кількість виробничих підрозділів, посівні площі, поголів'я тварин тощо. Окремі об'єкти (елементи, явища і т. ін.), які становлять статистичну сукупність, називаються одиницями сукупності. Вони характеризуються індивідуальними ознаками, на підставі яких статистика узагальнює дані сукупності в цілому. Передумовою такого узагальнення є вимірювання, тобто характеристика явищ через числові значення.

Маючи узагальнені характеристики масових явищ, статистика за їх допомогою виявляє властиві досліджуваним сукупностям закономірності.

Статистична закономірність — це повторюваність, послідовність і порядок в явищах. Вона характеризує кількісну закономірність зміни у просторі або часі масових явищ і процесів суспільного життя. Виявляється статистична закономірність тільки в масовому процесі, при великій кількості одиниць сукупності. При цьому вплив другорядних факторів має випадковий характер і в цілому взаємно погашається.

Статистичні закономірності масових явищ відображують характер дії об'єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах часу і простору. За змістом їх поділяють на:

1) закономірності розвитку (динаміки) явищ (збільшення кількості фермерських господарств, підвищення продуктивності праці);

2) закономірності зміни структури явищ (зменшення частки сільського населення у загальній його чисельності, підвищення частки господарств населення у загальному обсязі валової продукції сільського господарства);

3) закономірності розподілу одиниць сукупності (розподіл населення за рівнем середньодушового сукупного доходу, розподіл безробітних за віком і освітою);

4) закономірності зв'язку між явищами (залежність продуктивності праці від рівня енергоозброєності, залежність продуктивності тварин від рівня їх годівлі).

Для статистичної сукупності характерна зміна значень ознак, що вивчаються. Ознаки — це властивості, характерні риси або інші особливості одиниць сукупності, на підставі яких можна зробити висновок про стан певного явища. Так, ознаками сільськогосподарських підприємств є земельна площа, чисельність працівників, розмір основних і оборотних фондів, обсяг виробленої продукції тощо. Ознаками працівників є стать, вік, стаж роботи, освіта, професія, кваліфікація і т. д.

Значення ознак одиниць сукупності змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка має в межах сукупності різні значення, називається варіюючою, а коливання значень ознаки — варіацією. Склад елементів і спосіб сполучення їх характеризують структуру сукупності.

Індивідуальна роль ознаки в сукупності визначається як загальними для всіх одиниць причинами, так і конкретними особливостями кожної одиниці. В зв'язку з цим розмір ознаки в окремих одиниць сукупності варіює і масове явище характеризується множиною значень ознаки.

Предметом статистики є особливі ознаки стану і розвитку масових суспільних явищ. Такі ознаки дістали назву об'єктивних статистичних показників,

Статистичний показник — це загальна істотна ознака якого-не-будь масового явища у її якісній і кількісній визначеності для конкретних умов місця і часу. Кожний статистичний показник має кількісний вираз. Разом з тим кількість у статистиці завжди має відповідну якість. Як єдність кількості і якості статистичні показники характеризують міру явища.

Всебічне вивчення складних масових явищ забезпечується тільки при використанні системи статистичних показників, яка становить сукупність взаємопов'язаних показників, що характеризують певне явище. Наприклад, для вивчення масових явищ і процесів, що відбуваються у сільськогосподарському виробництві, застосовують систему статистичних показників, які характеризують соціально-економічні та природні умови, рівень, темпи і ефективність його розвитку. Ця система включає насамперед показники обсягу і якості наявних ресурсів сільськогосподарського виробництва (землі, робочої сили, основних і оборотних виробничих фондів, їх співвідношення і використання).

Наслідком використання виробничих ресурсів є формування витрат і результатів сільськогосподарського виробництва. В зв'язку з цим статистичні показники характеризують також витрати за видами продукції і окремими елементами, обсяг валової, товарної і чистої продукції.

Крім того, статистичні показники характеризують ефективність використання основних елементів сільськогосподарського виробництва (землі, тварин, праці і засобів виробництва) і відображують інтенсивні умови господарської діяльності. Їх обчислюють через співвідношення продукції, витрат і ресурсів. Найважливішими показниками ефективності виробництва є вихід валової, товарної і чистої продукції з розрахунку на одиницю земельної площі, одиницю виробничих фондів, одиницю робочої сили і праці, одиницю витрат виробництва.

Окрему групу становлять показники матеріально-технічного постачання ресурсів для відшкодування поточних витрат, ремонтів, реновації елементів основних фондів і розширення виробництва.

За формою і змістом статистичні показники поділяють на абсолютні і відносні. Абсолютні показники характеризують розміри суспільних явищ, наприклад розмір посівних площ, кількість тварин, обсяг продукції, суму прибутку тощо. Вони відповідають на запитання «скільки» і завжди виражаються іменованими числами (гектарами, центнерами, кілометрами, метрами, тоннами і т. ін.). Відносні показники виражають кількісні співвідношення між абсолютними показниками, а абсолютні показники — кількість одиниць і загальні розміри явищ у всіх одиниць сукупності.

Загальний розмір явищ (земельної площі, поголів'я тварин, чисельність працюючих, обсяг продукції тощо) для всієї сукупності в статистиці називають обсягом явища, а кількість одиниць, які мають певну ознаку (кількість підприємств, рослин, тварин, працівників) - обсягом сукупності. Якщо, наприклад, вивчається поголів'я корів у фермерських господарствах району, то в цьому разі загальне поголів'я корів в усіх фермерських господарствах буде обсягом явища, а кількість господарств - обсягом сукупності; якщо ж досліджується продуктивність корів у фермерських господарствах, то в цьому разі валове виробництво молока буде обсягом явища, а поголів'я корів — обсягом сукупності.