- •Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
- •2. Форми ті рівні мев.
- •3. Характеристика суб’єктів мев.
- •4. Принципи мев і політ серед-ще їх реалізації.
- •5. Ключові показники розвитку національних економік і показники інтернаціоналізації.
- •6. Тенденції глобалізації та регіоналізації у розвитку світової економіки та їх оцінка.
- •7. Міжнародний поділ праці (мпп), його форми і фактори розвитку.
- •8. Середовище мев, його особливості та структуризація.
- •11. Ек. Середовище розвитку мев і суч. Класиф-ції країн світу.
- •14. Країни-лідери світ. Ек-ки та їх заг. Хар-тика.
- •15. Соціально-культурне середовище розвитку мев та його осн. Хар-тики.
- •16. Складові суч. Інфраструктури мев та їх заг. Хар-тика.
- •17. Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці.
- •18. Абсолютні і порівняльні переваги в теорії міжн. Економіки.
- •19. Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” і “Парадокс Леонтьєва” у теорії міжн. Торгівлі.
- •20. Неофакторні моделі.
- •21. Моделі неотехнолог. Розвитку.
- •22. Еклектична теорія міжн. Вир-ва Дж. Данінга.
- •23. Теорії міжн. Руху капіталу (мрк) і прямих заруб. Інвестицій (пзі).
- •25. Поняття конкурентноспроможності економіки в теорії міжнародної економіки. Модель м.Портера.
- •26. Міжнародна торгівля, її показники і тенденції розвитку.
- •27. Характеристика видів міжнародної торгівлі
- •28. Зустрічна (компенсаційна) торгівля та її різновиди.
- •29. Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.
- •30. Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості біржової торгівлі.
- •31. Систематизація методів міжн торгівлі. Види, способи і порядок проведення аукціонних торгів.
- •32. Критерії вибору методу здійснення міжнародних торговельних операцій. Види міжнародних торгів та порядок їх проведення.
- •33. Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •34. Визначення ціни при здійсненні міжнародної торгової операції. Базисні умови поставки.
- •35. Система регулювання міжнародних торгових відносин.
- •36. Тарифне регулювання.
- •37. Нетарифне регулювання міжн торгівлі.
- •38. Демпінг і антидемпінгові процедури в сучасних торговельних відносинах.
- •39. Сучасні інструменти стимулювання експорту.
- •40. Протекціонізм і його сучасні форми.
- •41. Світовий товарний ринок.
- •42. Світовий ринок послуг, його структура і особливості розвитку.
- •43. Типи і форми міжн маркетингу
- •44. Система міжнародних маркетингових досліджень.
- •45. Сучасний міжнародний маркетинговий комплекс.
- •46. Розробка міжнародної маркетингової стратегії.
- •48. Міжнародний рух капіталу і характеристика його форм.
- •50. Міжнародне портфельне інвестування…
- •51. Офіційна допомога розвитку. Основні донори і реціпієнти технічної допомоги.
- •52. Система факторів міжнародного інвестування.
- •53. Міжнародний кредит, його функції та різновиди.
- •55. Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи.
- •56. Сучасна світова фінансова криза, її причини і наслідки для різних країн.
- •57. Характеристика понять “валюта”, “валютний паритет” та “валютний курс”. Конвертованість валют.
- •58. Національна та міжнародна валютні системи і їх основні елементи.
- •59. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи.
- •60. Світовий фінансовий ринок та його структура.
- •61. Євроринок та особливості його функціонування.
- •62. Валютний ринок, його функції та структура.
- •63. Валютні операції та їх основні види.
- •65. Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування.
- •66. Міжнародні розрахунки і фактори, що впливають на їх розвиток.
- •67. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.
- •68. Платіжний баланс, його структура і методи регулювання.
- •69. Міжнародні і нацональні стандарти бухгалтерського обліку.
- •70.Фінансова звітність зарубіжних країн, її склад та зміст.
- •71.Облік грошових коштів країн і розрахунки з дебіторами в зарубіжних корпораціях
- •72. Облік та оцінка товарно-матеріальних запасів зарубіжних фірм
- •73.Специфіка обліку коротко- та довгострокових зобов’язань зарубіжних фірм.
- •74. Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій.
- •75.Сутність, причини та наслідки міжнародної міграцїї робочої сили.
- •76. Характеристика видів міжнародної міграції робочої сили. “Відплив умів” у міжнародних міграційних процесах.
- •77. Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї.
- •78. Світовий ринок праці, його структура і січасні особливості розвитку.
- •80.Поняття, предмет, принципи та джерела міжнародного економічного права.
- •81. Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •82. Міжнародні економічні організації, їх правовий статус та порядок прийняття рішень.
- •83. Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання.
- •84. Особливості міжнародного торгового права. Міжнародні торгові договори.
- •86. Міжнародні організації (мо) в системі регулювання сучасних мев та їх типізація.
- •87. Оон та міжнародне економічне співробітництво.
- •88. Гатт/сот у системі регулювання торгівельно-економічних відносин.
- •89. Міжнародні валютно-кредитні організації. Створення мвф і його сучасна роль.
- •90. Международная организация труда, задания и направления деятельности.
- •91. Сутність, рівні й фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції.
- •92. Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань.
- •93. Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
- •94. Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва.
- •95. Особливості інтеграції центральноєвропейських країн.
- •96. Особливості й проблеми інтеграції в межах снд.
- •97. Етапи й особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці. Мета, склад, специфіка взаємовідносин у нафта.
- •98. Порівняльна характеристика процесів економічної інтеграції країн Латинської Америки, Азії і Африки.
- •100. Сутність, види та мотивація міжнародного бізнесу.
- •101. Порівняльна характеристика форм міжнародного бізнесу.
- •102. Економічна природа, суттєві ознаки і систематизація міжнародних спільних підприємств. Стратегічні альянси.
- •103. Еволюція форм міжнародного бізнесу. Сутність тнк та оцінка їх ролі у міжнародній економіці.
- •104. Характеристика сучасних теоретичних підходів у дослідженні тнк.
- •105. Особливості внутрішньоекономічного механізму тнк. Моделі вибору форми транснаціональної діяльності.
- •106. Формування і реалізація стратегії тнк. Роль глобального стратегічного управління в практиці тнк.
- •107. Середовище і специфіка фінансової діяльності тнк. Взаємодія тнк зі світовими фінансовими інститутами.
- •108. Особливості управління виробничою діяльністю тнк.
- •109. Соціальні й етичні аспекти функціонування тнк. Основні елементи і проблеми міжнародної ділової етики.
- •110. Проблеми взаємодії тнк і національних економік. Міждержавне регулювання діяльності тнк.
- •111. Сутність, цілі й основні функції міжнародного менеджменту. Порівняльна характеристика досвіду організації менджменту в різних країнах.
- •112. Стратегія, планування та специфіка прийняття рішення у міжнародному менеджменті.
- •Особливості прийняття рішень в мм/ті
- •113. Роль організаційного фактору в міжнародному менеджменті. Еволюція організаційних структур в процесі інтернаціоналізації.
- •Особливості організаційного фактору в мм/ті
- •Організаційна структура міжнародних корпорацій
- •114. Особливості й основні моделі керівництва міжнародними корпораціями.
- •Чотири основні типи керівників
- •115. Особливості управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях.
- •116. Природа, типи і шляхи підвищення ефективності міжнародних комунікацій.
- •117. Характеристика систем контролю і звітності в міжнародному менеджменті
- •Вимірювання виконання
- •118. Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні.
- •119. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств.
- •120. Види міжнародної економічної діяльності підприємств України.
- •121. Передумови виходу українських підприємств на зарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів.
- •122. Структура українського експорту та шляхи її раціоналізації.
- •123. Шляхи вдосконалення укр імпорту.
- •124. Торговельний баланс України та особливості його регулювання.
- •125. Проблема диверсифікації міжнар торгівлі.
- •126 Масштаби, структура і динаміка піі в економіку Укр.
- •127. Масштаби та особливості залучення портфельних іноз інв в Укр.
- •131. Становлення нац валютної системи Укр.
- •135. Україна в процесах міжнародної трудової міграції.
- •136 Стан і особливості формування платіжного балансу (пб) Укр.
- •137. Стан і проблеми впровадження міжнародних стандартів бух. Обліку в Україні.
- •138. Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні.
- •139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в Україні.
- •140. Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні.
- •141. Характеристика процесу лібералізації міжнародної ек діяльності Укр. Взаємодія Укр з Міжнар ек організаціями (меорг).
- •128. Міжнародне кредитування української економіки. Кредитна політика мвф.
- •129. Проблема зовнішньої заборгованості України і шляхи її розв'язання.
- •130. Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні.
- •132. Валютний ринок України і особливості його функц-ня.
- •134.Страхування міжнар-х операцій в Укр.
- •142. Організація міжнародної економічної діяльності на українських підприємствах.
- •143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування.
- •133. Особливості міжнародних розрахунків в Укр.
- •49. Мотивація прямого зарубіжного інвестування на мікро- та макроекономічному рівні.
- •144. Спеціальні (вільні) економічні зони в Українії
- •143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування.
- •139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в у.
- •148. Пріорітети укр політики в умовах глобалізації економічного розвитку.
- •150. Регіональні пріорітети інтеграційної політики у.
- •9. Міжнародні конфлікти.
- •10. Дискримінаційні та преференційні режими взаємовідносин між країнами.
- •12. Загальна характеристика країн з перехідною економікою.
- •24. Теорії торгової політики і міжнародна інтеграція.
- •47. Організація та контроль міжнародної маркетингової дільності.
- •Три основні вимоги до контролю в міжнародних компаніях:
- •54. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.
- •64. Валютні біржі та механізми їх функціонування.
- •79. Правове регулювання міжнародних економічних відносин на національному, міжнародному та наднаціональному рівнях.
- •85. Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
- •99. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
3. Характеристика суб’єктів мев.
Суб’єкти МЕВ-це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів.
Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Напр., можна їх поділяти за критерієм рівнів. Суб’єкти мікрорівня -це п/п-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі ек-ки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні зв’язки між д-вами, між групами держав, між д-вами та міжн. орг-ціями.
Ділять суб’єктів на фіз. і юр. особи.
Фіз. особи-це право- і дієспроможні особи, які у міжн. відносинах виступають як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм.
Юр. особи-це орг-ції, фірми, корпорації, які займаються ЗЕД й відповідають наступним ознакам, що установлюються законод-вом відповідної країни:
- постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть мінятися;
- наявність власного майна, відособленого від його учасників;
- право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися обєктами власності;
- право від свого імені бути позивачем у суді й арбітражі;
- самостійна майнова відповідальність.
Юр. особи поділяються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.
Суб’єктами публ. права вважаються такі особи: держава як скарбниця, як верховна влада; підрозділи держ. апарату й держ.-територіальних обєднань; сусп.-політ. угрупування й орг-ції держ. значення.
Суб’єктів визначають ще за критеріями способів привласнення й відповідальності. Виділяють юр. осіб приватн. права: тов-ва з необмеж. відп-стю; тов-ва з обмеж. відп-стю; АО; командитні тов-ва; одноосібні п/п-ва.
Суб’єктами МЕВ виступають різні об’єднання: фіз. осіб; юр. осіб; фіз. і юр. осіб.
Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до інших держав.
Як суб’єкт МЕВ держава виконує подвійну функцію:
1) вона через уповноважені органи може бути безпосереднім учасником міжнар. операцій;
2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток інфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) міжнар. д-сті інш. субєктів.
Міжнар. орг-ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо. МО поділяються:
-
за юр. природою: міжурядові, позаурядові;
-
за складом учасників: універсальні, регіональні;
-
за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції;
-
за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні;
-
за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові.
Гол. суб’єктами МЕВ на сьогодні є міжнар. п/п-ва або корпорації, серед яких виділяють багатонац-ні та ТН корпорації.
4. Принципи мев і політ серед-ще їх реалізації.
Розглядаючи усю сук-сть принципів розвитку МЕВ, доцільно розділяти їх на 2 групи: загальні і специфічні.
Заг. принципи розвитку МЕВ:
1. Еволюційність міжнар. ек. процесів, без силового навязування співробітництва, без підштовхування до цього.
2. Системність розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рівномірний розвиток усіх її взаємодіючих елементів і звязків.
3. Еквівалентність обміну, тобто взаємовигідність ек. звязків для 2-х і більше партнерів.
Деякі автори ще виділяють такі гол. принципи МЕВ як:
- неконфронтаційність МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основі компромісних кроків назустріч один одному;
- розвиток МЕВ на наук. грунті, у відп-сті з обєкт. з-нами, на базі наук. досліджень і прогнозів, щоб не допускати дизбалансу світ. ек-ки;
- спільне вирішення глоб. проблем людства.
У суч. міжн. праві діють такі заг. принципи міжн. співроб-ва:
-
принцип суверен. рівності держав;
-
принцип невтручання, що означає заборону прямого чи посередгього втручання з довільних причин у внутрішні та зовнішні політ., ек. та інші справи довільної держави;
-
принцип рівноправності та самовизначення народів;
-
принцип співроб-ва держав для забезпечення міжн. миру і безпеки, розвитку ПС, культури і т. д.;
-
принцип поваги прав людини;
-
принцип добросовісного (сумлінного) виконання міжн. зобовязань.
Специфічні принципи розвитку МЕВ конкретизують зміст заг. приципів.
Основні з них:
-
кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політ., соц., ек. й культ. c-ми;
-
повинен бути вільний доступ до моря і від нього для країн, що його не мають;
-
взаємна і справедлива вигода для співроб-ва;
-
надійність і конвертованість валют;
-
вчасні міжнар. розрахунки;
-
вчасне погашення боргів і справедл-сть при наданні позик;
-
підтримка платіжного балансу ;
-
повага до права власності та інші.
В законод-ві Укр. визначені наступні принципи:
- суверенітет народу Укр.;
- свобода ЗЕД;
- юр. рівність і недискримінація;
- верховенство закону;
- рівний захист укр. та іноз. субєктів;
- еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу при ввезенні та виіезенні товарів.
На розвиток МЕВ, а отже і на реалізацію принципів розвитку МЕВ великий вплив справляє політ. серед-ще. Так, із-за політ. причин ожна країна по відношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегруватися з ними. А з іншого боку, можливі тарифні та нетарифні барєри, ембарго, бойкот, блокада.
Розвиток МЕВ багато в чому залежить від взаємної адаптивності політ. устроїв, зокрема, демократичних та недемократичних.
Міжнар. політика є своєрідним мех-змом задоволення або узгодження інтересів субєктів міжн. відносин.
Адекватна реалізація принципів МЕВ можлива в стабільному політ серед-щі. При цьому важливу роль відіграє політ. стаб-сть країн (це невелика імовірність зміни політ. статусу країни протягом тривал. часу у вигляді виникн-ня соц. конфліктів і політ. актів типу тероризму, путчів.) Діалектичну протилежність до політ. стаб-сті складає політ. ризик, що передбачає можл-сть: політ. змови й політ. перевороту; конфіскації майна; націоналізації і навіть експропріації обєктів приват. власності; нац-ного, класового неприйняття, неприйняття на грунті релігії та інше.
В світогоспод. практиці є ціла с-ма упр-ня ризиками через засоби їх уникнення, мінімізації, страх-ня.