32.Поняття про здібності. Види здібностей.

Відомо, що за всіх рівних умов (рівня знань, навичок, витрат часу) різні люди досягають неоднакових результатів. Якість і засоби виконання будь-якої діяльності, її успішність і рівень досягнень залежать від здібностей особистості. Здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають умовам успішного виконання тієї чи іншої діяльності, а саме - набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці.

Кожна здібність має свою структуру, яка залежить від розвитку особистості.

Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний та творчий. Людина, яка знаходиться на репродуктивному рівні розвитку здібностей, виявляє високі уміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю і здійснювати її відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися.

Найвищий рівень розвитку і прояву здібностей позначають поняттями талант і геній. Талановиті і геніальні люди досягають в теорії і практиці нових результатів, які мають велике значення для суспільства. Проте, між поняттями талант і геній існує відмінність. Талановиті люди створюють нове у межах вже визначених ідей, напрямів, способів досліджень. Геніальна людина відкриває принципово нові шляхи в галузі наукових досліджень, виробництва, мистецтва тощо.

Крім рівнів в психології розрізняють загальні й спеціальні здібності. Загальні здібності забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань і виконанні різних видів діяльності. Під спеціальними здібностями розуміють психологічні особливості індивіда, які дають можливість успішно виконувати певні види діяльності (музика, математика, лінгвістика тощо).

До спеціальних здібностей належить віднести й здібності до практичної діяльності: конструктивно-технічні, організаційно-управлінські, педагогічні, підприємницькі та інші.

Згідно з іншим підходом, в структурі здібностей виділяють потенційні і актуальні можливості розвитку. Потенційні здібності - це можливості розвитку індивіда, які виявляються кожного разу, коли перед ним постає необхідність розв'язання нових завдань. Проте, розвиток індивіда залежить не тільки від його психологічних якостей, але й від тих соціальних умов, у яких ці якості можуть або не можуть бути реалізовані. У такому випадку говорять про актуальні здібності. Справа у тому, що далеко не кожна людина може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи, оскільки для цього може не бути об'єктивних умов і можливостей. Отже, можна зробити висновок, що актуальні здібності складають тільки частину потенційних.

33.Поняття про волю. Класифікація вольових якостей особистостей.

Воля — психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність — це довільна діяльність. Довільне напруження фізичних сил, довільне сприймання, запам’ятовування, довільна увага тощо — це свідома регуляція, свідоме спрямування фізичних і розумових сил на досягнення свідомо поставленої мети. Отже, воля є однією з найважливіших умов людської діяльності.

Воля людини виробилась у процесі її суспільно-історичного розвитку, у трудовій діяльності. Живучи й працюючи, люди поступово навчилися ставити перед собою певні цілі й свідомо добиватися їх реалізації. У боротьбі за існування, долаючи труднощі, напружуючи сили чи стримуючись, людина виробила в собі різні якості волі. Чим важливішими були цілі, які ставили люди в житті, чим більше вони їх усвідомлювали, тим активніше вони добивалися їх реалізації.

Вольову діяльність не можна зводити до активності організму й ототожнювати з нею. Активність властива і тваринам. Вони, задовольняючи свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, тривалий час впливають на навколишню природу, але це відбувається без будь-якого наміру з їхнього боку. Воля виявляється у своєрідному зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке переживає людина, переборюючи внутрішні та зовнішні труднощі, у прагненні до дій або у стримуванні себе.

Що стосується класифікації вольових якостей, то можна сказати, що скільки авторів, стільки і класифікацій. Наприклад, Ф. Н. Гоноболін (1973) ділить вольові якості на дві великі групи, пов'язані з активністю і гальмуванням небажаних дій і психічних процесів. До якостей першої групи він відносить рішучість, сміливість, наполегливість і самостійність, до якостей другої - витримку (самовладання), витривалість, терпіння, дисциплінованість, організованість. Але неможливо розділити всі вольові якості строго на дві групи. Іноді, придушуючи одні дії, людина проявляє активність в інших.

В. І. Селіванов об'єктивною підставою для розмежування вольових якостей теж вважає динаміку процесів збудження і гальмування. У зв'язку з цим він ділить вольові якості на такі, що викликають, підсилюють або прискорюють активність і на такі, що гальмують, послаблюють або сповільнюють її. До першої групи він відносить ініціативність, рішучість, сміливість, енергійність, хоробрість, до другої групи - витримку, витривалість, терпіння.

Деякі психологи намагаються дати більш узагальнені класифікації і використовують для цього такі основи, як просторово-часові та інформаційно-енергетичні параметри.

Серед спортивних психологів прийнято розділяти вольові якості за ступенем їх значущості для того чи іншого виду спорту. Найчастіше їх поділяють на загальні та основні, зауважує Е. П. Ільїн. Перші мають відношення до всіх видів спортивної діяльності, другі визначають результативність в конкретному виді спорту. До загальних вольових якостей П. А. Рудик, Є. П. Щербаков віднесли цілеспрямованість, дисциплінованість і впевненість. А. Ц. Пуні і Б. Н. Смирнов вважають загальною вольовою якістю тільки цілеспрямованість. До основних перші автори віднесли наполегливість, завзятість, витримку і самовладання, сміливість і рішучість, ініціативність і самостійність.

Спробу в якійсь мірі вирішити становище з диференціацією та класифікацією вольових якостей за допомогою факторного аналізу зробили В. А. Іванніков і Е. В. Ейдман (1990). Однак змістовна сторона кожної властивості авторами не розглядалася, а приймалася ними як щось, що не вимагає доказів. У зв'язку з цим залишається під питанням віднесення до вольових якостей таких властивостей, як обов'язковість, принциповість, відповідальність і діловитість. Інші характеристики (спокійний, енергійний) скоріше відносяться до темпераменту, ніж до волі. Справедливості заради треба відзначити, що самі автори розглядають своє дослідження як пілотажне.

Іншим шляхом у вирішенні проблеми класифікації вольових якостей йде В. К. Калін (1989). Він виділяє базальні (первинні) і системні (вторинні) якості. До перших він відносить енергійність, терплячість, витримку та сміливість. До других - наполегливість, дисциплінованість, самостійність, цілеспрямованість, ініціативність, організованість. У цих якостях, як зазначає автор, найбільш виражена особистісна саморегуляція діяльності.