1.4. Прив'язка зображення.

Ви можете прив'язати зображення як символ або до сторінки, абзацу чи символу. Ви можете також помістити зображення в кадр й прив'язати кадр до сторінки, абзацу або символу. Який метод вибрати, залежить від того, чого Ви намагаєтеся досягти. Опис способів прив'язки зображення:

1. До сторінки. Зображення зберігає те саме положення стосовно полів сторінки. Воно не переміщується, коли Ви додаєте або видаляєте текст або інші зображення. Цей метод корисний, коли зображення не повинно бути візуально пов'язане з певною частиною тексту. Даний спосіб часто використовується при виготовленні бюлетенів або для розміщення логотипів на фірмових бланках.

2. До абзацу. Зображення зв'язане із абзацом і переміщується разом з абзацом. Воно може бути поміщено на полях сторінки або в іншому місці. Цей метод корисний як альтернатива таблиці для розміщення значка поруч із абзацом.

3. До символу. Зображення зв'язане із символом, але розташовується не в тексті. Воно переміщається разом із абзацом, але може бути поміщено на полях сторінки або в іншому місці. Цей метод схожий на прив'язку до абзацу, але не може бути використаний з нарисованими об'єктами.

4. Як символ. Зображення міститься в документі як будь-який інший символ і, тому, торкається висоти рядка тексту й розриву рядка. Зображення переміщається із абзацом, коли Ви додаєте або видаляєте текст перед абзацом. Цей метод корисний для збереження знімків екрана у вигляді послідовності дій (прив'язуючи їх як символ у порожньому абзаці) або для додавання невеликих (вбудованих) значків послідовно в реченні.

5. До рамки (кадру). Якщо зображення було поміщено в кадр, ви можете закріпити зображення в незмінному положенні всередині кадру. Кадр може бути прив'язаний до сторінки, абзацу або символу.

1.5. Обтікання зображення текстом. Найважливіша функція ТП при роботі з рисунком - встановлення виду обтікання рисунка текстом. Коли рисунок вставляється в текст, розташування тексту повинно змінитися, щоб звільнити місце для рисунка. Текст може просто не займати ті рядки, на місці яких знаходиться рисунок (варіант А); займати ці рядки тільки з однієї сторони рисунка (варіант Б); займати їх з обох сторін рисунка, але "пропускати" сам рисунок (варіант В); нарешті, текст може знаходитися прямо поверх рисунка (варіант Г).

При варіанті "Без обтікання" текст буде перериватися рисунком. На тій висоті, на якій знаходиться рисунок, не буде рядків тексту. Цей спосіб використовується для вставки рисунків у навчальні й наукові праці. При варіанті "Наскрізне обтікання" текст продовжується звичайним способом - так якби рисунка не було. Але рисунок закриває собою текст. Якщо рисунок не є прозорим, частина тексту може виявитися невидимою. Варіант "На тлі" дозволяє зробити рисунок тлом тексту. При цьому текст продовжується звичайним способом і видний "поверх" рисунка. При варіанті "Обтікання сторінки" рядки тексту будуть "перервані" рисунком. Кожний рядок буде закінчуватися ліворуч від рисунка й продовжуватися праворуч від нього. Текст як би "звільняє місце" для рисунка - тому говорять, що текст "обтікає" рисунок, приблизно як вода річки обтікає острівець. На жаль, рядки, розірвані на дві частини, буває важко читати. Тому, хоча "обтікання сторінки" дозволяє заощадити максимальну кількість місця, його звичайно не варто використовувати. Інший варіант - "оптимальне обтікання" - вирішує проблему розриву рядків. Рядки тексту продовжуються тільки з однієї сторони від рисунка. Вибирається та сторона, на якій більше місця.

Обтікання зображення текстом можна налаштувати декількома способами. Один із них за допомогою діалогового вікна Зображення приведено на рисунку 2.

Рисунок 2 – Діалогове вікно Зображення

Після вставки нового зображення або виділенні зображення, що вже існує в документі, з'являється панель інструментів Зображення. Ця панель інструментів може бути плаваючою або закріпленою. Рисунок 2 показує, як виглядає панель інструментів Зображення в плаваючому стані. Дві інші панелі інструментів (рисунок 3) можуть бути відкриті з панелі інструментів Зображення: панель інструментів Фільтрація, яка може бути відірвана й поміщена в іншому місці вікна; і панель інструментів Колір, що відкривається як окрема плаваюча панель інструментів. За допомогою цих панелей інструментів, Ви можете виконувати невеликі виправлення зображень або застосовувати спеціальні ефекти.

Рисунок 3 - Панель інструментів Зображення плюс панель, що випадає, Фільтрація й плаваюча панель Колір

1.6. Кадрування й інші настроювання графічного об'єкта. Рисунок, отриманий з файлу (і, у деяких випадках, з Галереї) можна кадрувати - тобто відрізати від нього краї, роблячи видимою лише частину зображення. Щоб зробити кадрування, виділіть рисунок. Потім натисніть праву кнопку миші й виберіть пункт меню Зображення. З'явиться діалогове вікно Зображення (рисунок 2) у ньому потрібно вибрати вкладку "Кадрувати". У полях "Ліворуч", "Праворуч", "Зверху" і "Знизу" можна вказати розмір (у сантиметрах) частин, які потрібно "відрізати" від рисунка.

Дане діалогове вікно дозволяє також встановити багато інших настроювань графічного об'єкта. Вони впливають на зовнішній вигляд рисунка в документі. Наприклад, можна створити навколо зображення рамку з ліній (вкладка "Обрамлення").

1.7. Вивід рисунків на передній план. На одній сторінці можна розташувати декілька рисунків. І деякі із них можуть накладатися один на одного. Коли два рисунки займають одне і теж саме місце, один з них виявляється на передньому плані. Саме рисунок на передньому плані буде видний, і закриє собою частину другого рисунка. Якщо потрібно вивести на передній план інший рисунок, виділіть його. Потім натисніть праву кнопку миші й виберіть пункт меню Розташувати > На передній план.

1.8. Вбудовані можливості рисування. У сучасних текстових процесорах (ТП) існують деякі вбудовані можливості для рисування. Прості фігури - такі, як лінія, прямокутник або коло - можна нарисувати, не виходячи із ТП. Для нескладних схем і ілюстрацій ці можливості виявляються досить корисними. Ви також можете використовувати інструменти рисування для додавання приміток до фотографій, знімків з екрана або ілюстрацій з інших програм. Хоча, звичайно, ТП не зрівняється зі спеціальними інструментами для створення й обробки зображень - графічними редакторами. Вбудовані можливості рисування - це, практично, нескладний графічний редактор, включений до складу ТП.

Щоб почати використання інструментів рисування, відобразіть на екрані панель інструментів Рисування (рисунок 4), виконавши Вигляд > Панелі інструментів > Графічний об'єкт. Якщо ви плануєте використовувати інструменти рисування неодноразово, ви можете відірвати цю панель і перемістити її в зручне місце на вікні.

Рисунок 4 - Панель інструментів Графічний об'єкт

Коли ви створюєте рисунок, усі лінії в ньому - суцільні тонкі чорні, а області, обмежені ними, залиті кольором. Передбачена можливість змінювати властивості, зв'язані як з лінією, так і з областю (рисунок 5). Наприклад, лінії можна зробити більш товстими або переривчастими. Заливання області можна зробити напівпрозорим, вказати для неї різні кольори й візерунки, або зовсім відключити (тоді будуть видні тільки лінії - границі фігури). Ви можете також зробити заповнення області частково прозорим. Для цього в закладці "Прозора" виберіть пункт "Прозорість" і вкажіть числове значення (від 0 до 100%). Установка й зміна властивостей нарисованих об'єктів проводиться за допомогою Панель інструментів Властивості зображення (рисунок 5). Попередньо слід виділити об’єкт.

Рисунок 5 - Панель інструментів Властивості зображення