- •Пояснювальна записка
- •Опис дисципліни "політологія"
- •Мета і завдання вивчення курсу
- •Міждисциплінарні зв’язки
- •Використання методів активного навчання
- •Форми поточного та підсумкового контролю
- •Структура навчальної дисципліни "політологія"
- •Тема 1.1 Політика і політичні відносини
- •Тема 1.2 Предмет і метод політології. Завдання для індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •1. Українська політологія: проблеми та перспективи становлення. Питання для самостійного вивчення:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання для самоперевірки та контролю
- •Література:
- •Тема 2.1 Політична думка Стародавнього світу та епохи Середньовіччя
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема: Становлення і розвиток політичної думки в Україні
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •7. Охарактеризуйте основні концепції української державності початку XX ст. Література:
- •Тема 3.1 Політична система суспільства Семінар: Політична система суспільства
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема 3.3 Держава та громадянське суспільство Семінар: Держава – базовий елемент політичної системи суспільства
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема 3.4 Політичні партії і громадські організації
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема 4.1. Людина як субєкт та обєкт політики
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема 4.2. Політична свідомість та політична культура Семінар: Політична культура суспільства.
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки та самоконтролю
- •У чому полягають особливості функціонування і розвитку політичної культури в сучасній Україні? Література:
- •Тема 4.3 Політичне лідерство та еліти. Семінар : Політичне лідерство
- •Проблемні ситуації
- •Теми рефератів:
- •Питання для самостійного вивчення
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема 4.4. Економіка і політика Семінар: Економічна та соціальна політика
- •Методичні рекомендації:
- •Питання для самоперевірки та контролю
- •Література:
- •Тема 4.5 Основні політичні течії сучасності. Семінар: Порівняльний аналіз основних політичних течій
- •Питання для дискусії:
- •Теми рефератів:
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Методичні рекомендації:
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тема 4.6 Сучасна глобалістика Семінар: Світовий політичний процес.
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Завдання для самоперевірки та самоконтролю
- •Література:
- •Тематика рефератів:
- •Орієнтовна тематика наукових робіт:
- •Запитання для першого модульного контролю:
- •Запитання до другого модульного контролю:
- •Контрольні питання з курсу:
- •Словник політологічних термінів
Питання для самоперевірки та контролю
1.Сформулюйте причини і умови виникнення наукових знань про політику.
2.Що виступає об'єктом і предметом політології?
3.У чому полягають завдання політичної науки?
-
Які методи дослідження можна віднести до специфічних методів політології?
-
Охарактеризуйте функції політології.
-
Які закономірності суспільного розвитку вивчає політологія?
-
Які науки входять до системи суспільних наук?
-
Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?
Література:
-
Семків О.І. Політологія. –Л.: 1993, 2 видання Л.: -Світ, 1994. –Розд. І
(п. 2,3).
-
Дзюбко І.С. Політологія. Курс лекцій. –К.: Наука, 1993. –Лекція № 1.
-
Політологія: Підручник. /за ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. –К.: Вища школа, 1998. –С. 10-27.
-
Політологія: Посібник для студентів вузів./за ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. –К.: Вид. центр “Академія”, 1998. –С.10-15; 31-35.
-
Брегеда А.Ю. Основи політології. –К.: Вид. КНЕУ, 1997. –с. 7-38.
-
Бодуен Ж. Вступ до політології. - К., 1995.
-
Пойченко А.М. Політика: теорія і технологія діяльності. - К., 1994.
-
Хеккер Е. Що є політична теорія //Політологічні читання. - 1993. - №1.
Тема 2.1 Політична думка Стародавнього світу та епохи Середньовіччя
Семінар: Політична думка Стародавнього світу та епохи Середньовіччя.
Основні поняття: демократія, олігархія, тиранія, політія, охлократія, геронтократія, тимократія, монархія, республіка, реформація.
План
-
Релігійно-містичний та раціоналістичний погляди на проблему виникнення політики та держави: сутність та основні представники.
-
Політичні концепції Платона та Арістотеля.
-
Релігійно-політична доктрина європейського католицизму.
-
Політичні ідеї Реформації.
-
Політична концепція Ніколо Макіавеллі. Макіавеллізм
Теми рефератів:
-
Міфологічні уявлення про політику.
-
Римське право і політика.
-
Платон про сутність ідеальної держави (рабовласницького комунізму).
Питання для дискусії:
-
У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?
-
Чим відрізняються погляди Платона та Аристотеля на функції держави?
-
Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?
Завдання для самостійної роботи:
-
Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.
-
Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.
-
Використовуючи знання з філософії, спробуйте визначити, яка з філософських концепцій могла б служити методологією теорії політики?
Методичні рекомендації:
Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. В державах Стародавнього Сходу сформувалася концепція надприродного походження держави та влади, богообраності правителя. Автором найдавнішої парадигми виникнення держави став китайський філософ Лао-Цзи. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти. Шан-Ян сформував легістську парадигму держави, яка визнавала закон основою суспільно-політичного життя та діяльності.
В епоху античності політичні уявлення були частиною космоцентричного світогляду, в центрі якого знаходилася ідея цілісності світу, взаємозв`язку природи, людини та суспільства. Політика і суспільство у філософських поглядах не були відділені один від одного. Реальною основою для побудови політичних концепцій являється поліс (місто-держава), в якому не було чіткого розподілу функцій та елементів держави і суспільства. Характерною ознакою цього періоду є погляд на політику, насамперед як на сферу державних відносин. Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.
В епоху Середньовіччя політична думка мала релігійно-етичну форму. Головну роль в розвитку політичної думки відігравали в основному релігійні діячі та римо-католицька церква. Була створена християнська політична концепція, у відповідності з якою держава виступала частиною універсального порядку, творцем і правителем якого являється Бог. Знайомлячись з поглядами Аврелія Августина слід зрозуміти основну рису його поглядів – обгрунтування та виправдання нерівності в суспільстві, яку визначив Бог. В його головній праці «Про град Божий» світова історія подана як боротьба двох протилежних «градів»: граду Божого, заснованого на вірі та любові і граду земного (держави – «великої розбійничої організації»). Хід історії приведе до перемоги Божої держави над світською. Протиставляючи реальну державу ідеальній, Августин однак визнає роль реальної держави у задоволенні людських потреб та підтриманні порядку. Разом з тим він вказує на тимчасовий характер державної влади і стверджує доцільність роздільного та незалежного існування двох влад в державі – духовної і світської. Дежава могла би стати частиною «граду Божого», але лише у випадку її підкорення церкві.
Теократичні концепції держави отримали подальший розвиток в працях Фоми Аквінського. Ф. Аквінський обгрунтовував виникнення держави не лише Божествинними, але й раціональними аргументами. Для реалізації своїж цілей суспільство має потребу в керівникові, яким і є держава. Головне призначення держави – «спасіння душі». Найкращою формою правління Аквінський вважав монархію. Водночас він зазначав, що форма влади може походити не від Бога, і судити про її законність може лише церква, тобто державна влада – є опосередковане церквою установлення Бога.
Перід Реформації охарактерезувався винекненням релігійно-політичного плюралізму. М. Лютером та Ж. Боденом був висунутий та обгрунтований постулат про домінування світської влади над духовною та державний суверенітет. Ж. Кальвін створив теократичну концепцію, в якій функції держави як управлінського інституту передавалися церковним структурам.
З раціонально-критичних позицій досліджує сферу політики Н. Макіавеллі. Він виводив закони держави з розуму та досвіду і вважав, що політика – це автономна сфера діяльності людини, котра виходить з її власної волі. Політику визначає не Бог, а практика і природні закони життя та людська психологія. Головним у вченні Макіавеллі є принцип політичного реалізму. В праці «Володар» він доводить, що політика не повинна керуватися апріорними схемами та нормами релігійної моралі . Аналізуючи політичне житя конкретного суспільства, вчений відзначає великий вплив боротьби протилежних соціальних сил і робить висновок, що ідеальна держава можлива лише при змішаній формі монархічної, аристократичної та демократичної влади. Але в умовах сучасної йому Італії, стверджує Макіавеллі, необхідна сильна централізована монархічна держава, здатна створити умови для ідеальної.