4.Модель можливого або бюджетне обмеження споживача

Бюджетна лінія – пряма, кожна точка якої означає набір благ, який обходиться споживачеві в суму грошей, що дорівнює його бюджету.

Припущення щодо аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача:

1. дохід витрачається тільки на придбання блага Y та блага Х (яблука та банани);

2. споживач не робить заощаджень;

3. споживач не бере кредитів.

Рівняння бюджетної лінії:

I = P_х  Q_х + P_y  Q_y

де I - доход споживача;

P_х - ціна товару х;

P_y - ціна товару у;

Q_х - кількість товару х;

Q_y - кількість товару у.

Нехай яблука коштують 1 грн/шт., банани – 2грн/шт. Бюджет споживача складає 10грн.

Властивості бюджетної лінії:

• Межа можливого (набори розташованого над бюджетною лінією – модель неможливого, хоча й бажаного)

• Від’ємний нахил до горизонтальної осі

• збільшення бюджету зміщує бюджетну лінію вгору та праворуч, а зменшення – вліво і вниз

• зміна ціни змінює нахил бюджетної лінії; збільшення ціни зменшує нахил, а зменшення ціни – збільшує нахил.

Гранична норма заміщення

,

де, _________________________________________;

_____________________________________________.

Графічно MRS – це_____________________________

______________________________________________

MRS можна виразити через ціни благ Х і Y.

5.Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація

Рівновага споживача — стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача..

Рис.2.10. Рівновага споживача (ординальний підхід)

Кардинальний підхід до визначення рівноваги споживача

Так як у точці дотику кут нахилу кривої байдужості є рівним куту нахилу бюджетної лінії, а кути нахилу відповідних кривих є рівними їх граничним нормам заміщення:

______________________________________________________________________________________________

Економічна інтерпретація:________________________

______________________________________________________________________________________________

Окремі випадки знаходження точки рівноваги споживача

А) Для взаємозамінних благ

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) Для взаємодоповнюючих благ

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Реакція споживача на зміну доходу

Розглянемо вибір споживача між окремим благом і всіма іншими благами.

I = P_XQ_X + ΣP_YіQ_Yі,

Лінія «доход-споживання» – крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Рис.3.1 Лінія «доход-споживання» для нормальних благ

Лінія Енгеля – крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Залежно від зміни доходу може змінитися і ставлення споживача до блага Х:

• як до блага з нормальною споживчою цінністю (повноцінного).

Споживання повноцінних благ при збільшенні доходу зростає, що зумовлює додатний нахил лінії «дохід—споживання».

Рис.3.2 Побудова лінії Енгеля на основі лінії «дохід-споживання»

• як до блага нижчої споживчої цінності (неповноцінного).

Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлює від’ємний нахил лінії «дохід—споживання».