25. Ринок землі

Земля, як капітал є фактором виробництва довгострокового використання. Її особливістю є те, що вона обмежена, тобто пропозиція землі є відносно стабільною. На рис.6 видно, що лінія пропозиції на землю S є вертикальною, тобто пропозиція абсолютно нееластична.

P

S

D

E

P_з^*

0 Q* Q_землі

Рис.6. Рівновага на ринку землі

Абсолютна нееластичність пропозиції землі означає, що ціни на землю визначаються рівнем попиту на окремі її ділянки. Ціни на землю пов’язані з ціною власності на земельну ділянку, яку слід відрізняти від земельної ренти, тобто ціни послуг землі як різновиду економічної ренти. Ціни на землю визначаються, як дисконтована вартість майбутньої земельної ренти, тобто шляхом капіталізації земельної ренти. Для безстрокового (довічного) володіння, наприклад, таким активом, як земля, що приносить N грош. од. Доходу кожного року від цього моменту аж до вічності, поточна вартість PV обчислюватиметься за формулою

PV = N / i,

де і – ринкова процентна ставка, %.

Рівновага у точці Е означає рівень щомісячної ренти за одиницю площі землі р_з^*.

Ця модель показує активну роль попиту, а саме: за умов нееластичної пропозиції землі ціна землі та абсолютна рента цілком залежать від зміни попиту. Лінія попиту на землю D має низхідний характер внаслідок дії закону спадної родючості землі.

26. Неспроможність ринку: теоретичне обґрунтування державного втручання в економіку

Конкурентна ринкова система поряд з безперечними пе­ревагами має певні недоліки, обмеження або усунення яких становить основу діяльності держави на мікроекономічному рівні.

Неспроможність ринку виявляється у немо­жливості ринку забезпечувати ефективний розподіл та використання ресурсів.

Серед причин неспроможності ринку виділяють 4 основні:

• монополізм;

• асиметричність ринкової інформації;

• зовнішні ефекти;

• суспільні блага.

Неспроможность ринку обумовлює необхідність державного втручання в економіку.

Держава вживає заходи, спрямовані на проти­дію негативним наслідкам ринку на мікроеко­номічному рівні:

• забезпечує правову основу ефективної ринкової діяльно­сті;

• створює умови для розвитку конкуренції;

• проводить активну антимонопольну політику та здійснює контроль щодо природних монополій;

• врегульовує проблеми непропорційного розподілу ресур­сів, що пов'язані з зовнішніми ефектами;

• фінансує та виробляє суспільні блага;

• сприяє розповсюдженню об'єктивної інформації щодо норм стандартизації, якості, безпеки та інших влас­тивостей споживчих товарів.

У реальному житті економічні функції держави надзви­чайно різноманітні та широкомасштабні, але ретельне вивчення їх виходить за межі мікроекономічної теорії.