96. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за даний злочин.

Пом’якшення покарання не може застосовуватися при призначенні покарання за злочини невеликої тяжкості. Передбачає два випадки призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом: а) призначення покарання, нижче від найнижчої межі; б) перехід до іншого, більш м'якого виду покарання. Призначення покарання, нижче від найнижчої межі, полягає в тому, що суд призначає засудженому покарання того виду, який зазначений у санкції, але це покарання призначається в розмірі нижче від найнижчої межі. При переході до ін виду покарання суд призначає покарання, не зазначене в санкції, але більш м'яке за своїм видом, виходячи з порівняльної суворості покарань. Так, виходячи з цього переліку, від позбавлення волі можна перейти до виправних робіт, а від них - до штрафу.

97. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.

При складанні покарань менш суворе покарання переводиться в більш суворе. Закон формулює співвідношення окремих видів покарань, визначає "шкалу" їх еквівалентів. 1)Одному дню позбавлення волі відповідають: -один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; - 2 дні обмеження волі; - 3 дні службового обмеження для військовослужбовців або 3 дні виправних робіт; - 8 годин громадських робіт.

2). Дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: - 2 дні обмеження волі; - 3 дні службового обмеження для військовослужбовців або 3 дні виправних робіт. 3)Дню обмеження волі відповідають: - 3 дні службового обмеження для військовослужбовців або 3 дні виправних робіт. 4).Дню обмеження волі або арешту відповідають: - 8 годин громадських робіт.

КК закріплює ще один (крім принципів поглинення і додавання) принцип призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків - принцип самостійного призначення і виконання покарання. Ч. 5 ст. 72 наказує суду при засудженні особи до позбавлення волі зараховувати попереднє ув'язнення в строк покарання з розрахунку день за день, а при засудженні до ін видів покарань - відповідно до шкали еквівалентів покарань.

98. Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється закінчення встановлених у законі строків з дня набрання обвинувальним вироком законної сили, у зв'язку з чим засуджений звільняється від виконання призначеної судом міри покарання. Перебіг строку давності виконання покарання починається з дня набрання обвинувальним вироком законної сили. Проте з різних причин вирок може не приводитися у виконання. В кримінальному законі встановлюються особливі строки, після закінчення яких, якщо їх перебіг не був перерваний, засуджений підлягає звільненню від відбування покарання. Існують 3 умови застосування давності обвинувального вироку: 1)закінчення зазначеного в законі строку 2)неухилення від відбування покарання 3)невчинення ним протягом встановленого законом строку нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого. Підставою для зупинення перебігу строку давності виконання обвинувального вироку є ухилення засудженого від відбування покарання. Перебіг строку давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. При цьому строки давності в 2, 3 і 5р подвоюються.