Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
!!!_Крим_нальне_право_України_від_!!!.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
126.83 Кб
Скачать
  1. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значеня

Мотив та мета – це це факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Мотив - це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мета - це уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння. Мотив і мета як психічні ознаки характерні для будь-якої свідомої вольової поведінки людини. В їх основі лежать потреби, інтереси людини. Однак, коли йдеться про мотив і мету злочину, їх зміст визначається антисоціальною спрямованістю.

Мотив і мета є самостійними психологічними ознаками суб'єктивної сторони, але вони взаємозалежні, взаємопов'язані між собою і лише у своїй єдності можуть дати повне уявлення про спрямованість поведінки особи. Обов'язковими ознаками мотив і мета виступають у тих випадках, коли законодавець передбачає їх у диспозиціях статей: або прямо вказує на них, або вони однозначно випливають із характеру діяння.

  1. Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення.

Під помилкою в кримінальному праві розуміється неправильне уявлення особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння. Залежно від змісту обставин, що неправильно сприймаються суб'єктом, розрізняють два види помилки: юридичну і фактичну.

Юридична помилка полягає в неправильному уявленні особи про юридичні властивості вчиненого, його правову характеристику. При юридичній помилці особа може помилятися в злочинності чи незлочинності вчиненого нею діяння, його кваліфікації, виді чи розмірі покарання, передбаченого законом за це діяння. Відповідно юридична помилка поділяється на три види: а) помилку в злочинності діяння; б) помилку в кваліфікації злочину; в) помилку у виді і розмірі покарання. Помилка особи в юридичних ознаках відображує незнання нею кримінального закону і, за загальним правилом, не впливає на кримінальну відповідальність та покарання.

Фактична помилка - це неправильне уявлення особи про фактичні об'єктивні ознаки вчинюваного нею діяння. При фактичній помилці особа правильно оцінює юридичну, правову характеристику певного діяння як конкретного злочину, проте помиляється у його фактичних ознаках. Залежно від того, у змісті яких саме об'єктивних ознаках помиляється особа, розрізняють такі види фактичної помилки: а)помилку в об'єкті; б)помилку в характері діяння; в)помилку в причинному зв'язку; г)помилку в особі потерпілого.

  1. Поняття і види стадій вчинення злочину

Стадії вчинення злочину –етапи розвитку злочинного діяння, які різняться між собою ступенем реалізації злочинного умислу і моментом його припинення. Критеріями виділення видів стадій вчинення злочину виступає ступінь реалізації злочинного наміру і момент припинення злочину. КК визнає злочинними і караними три стадії вчинення злочину: готування до злочину; замах на злочин; закінчений злочин. Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності, етапами реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети і тому стадії вчинення злочину можливі лише у злочинах з прямим умислом. „замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння”. Стадії вчинення злочину не можливі для необережних злочинів і з непрямим умислом, бо у винного нема наміру заподіяти шкоду.Якщо особа не бажала настання сусп небезпеч наслідку, свідомо допускала їх, вона повинна нести відповідальн за факт спричинену шкоду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]