89. Поняття про рентабельність. Система показників рентабельності.

Рентабельність — це відносний показник ефективності ро­боти підприємства, що в загальній формі обчислюється як співвідно­шення прибутку і витрат. Видокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції.рентабельність інвестованих ресурсів обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів (Р_а) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчис­люється за формулою Ра = (Пз / Ка) *100, де П_з—загальний прибуток підприємства за рік; К_а — середня сума активів за балансом;

Рентабельність власного капіталу (Р_вк) відображає ефек­тивність використання активів, утворених за рахунок власних коштів: Рвк = (Пч / Кв) * 100, де П_ч—чистий прибуток підприємства в розрахунковому році; К_в — величина власного капіталу, яка береться за балансом як сума активів за відрахуванням усіх боргових зобов'язань;

Рентабельність акціонерного капіталу (Р_ак) визначає верхню межу дивідендів на акції та обчислюється за формулою: Рак = (Пч / Кс(а)) * 100, де Кс(а) — статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій);

Рентабельність продукції (PJ характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут. Вона визначається за формулою: Рп = (Пр / Ср) * 100, де Пр — прибуток від реалізації продукції за певний період; Ср — повна собівартість реалізованої продукції;

Рентабельність одного виробу (Р₍) розраховується за формулою: Рі = ((Ці - Сі) / Сі) * 100, де Ці, С_і, - відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу.

91. Оцінка фінансового стану підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства характери­зується рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, спромож­ністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов'язаннями.

У правильній оцінці фінансових результатів діяльності заіь тересовані керівництво і власники (засновники) підприємства, стра­тегічні інвестори, партнери, кредитори, державні органи, а також конкуренти на зовнішньому та внутрішньому ринках. Кожний із них (юридичних і фізичних осіб) має власні інтереси, рівень реалізації яких залежить від фінансових результатів діяльності конкретного підприємства. Для оцінки фінансоио-економічного стану підприємства використовується певна інформаційна база. Вона включає звіт про фінансові результант роботи і баланс підприємства на певну дату (кінець кварталу, року).

Баланс підприємства має дві частини: 1) актив, в якому відоб­ражається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприєм­ства; 2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування. В активі балансу фіксуються ресурси, які за своєю природою розмежовуються на матеріальні, нематеріальні та фінансові. У трьох розділах активу балансу підприємства відображаються ре­сурси відповідно до зростання рівня ліквідності. Найбільшу (абсо­лютну) ліквідність мають гроші та їхні еквіваленти, які служать платіжним засобом та можуть швидко реалізовуватися на ринку. У пасиві балансу кошти підприємства складаються з двох частин — власного і залученого капіталу в різних формах за­боргованості. Власний капітал формується з двох основних джерел: 1) внесків власників підприємства або вартості прода­них акцій акціонерного товариства, що утворюють статутний капітал (фонд); 2) акумульованого (нерозподіленого між влас­никами і працівниками) прибутку від діяльності підприємства. У цій частині балансу виокремлюються також зобов 'язання: довгострокові (ті, що погашаються не раніше ніж через рік після складання балансу) і короткотермінові (ті, які виконуються про­тягом одного року); вони включають кредити й різні форми кредиторської заборгованості—за одержані товари, видані век­селі, за розрахунками із заробітної плати, сплати податків, відра­хувань на соціальні заходи тощо.