- •Макроекономічні показники в снр. Індекс споживчих цін і дефлятор ввп.
- •2. Механізм ринку праці: неокласична та кейнсіанська теорія.
- •3. Зайнятість і безробіття. Види безробіття. Втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •4. Сукупний попит. Цінові і нецінові чинники сукупного попиту.
- •5. Сукупна пропозиція (сПр): класична і кейсіанська моделі. Цінові і нецінові фактори сукупної пропозиції.
- •6. Модель ad – as як базова модель економічної рівноваги. Короткострокова та довгострокова рівновага.
- •7. Механізм грошового ринку. Роль процентної ставки у врівноваженні грошового ринку. Рівняння Фішера.
- •8. Інфляція: сутність, види, причини та наслідки. Інфляція і безробіття. Крива Філіпса.
- •9. Роль грошей в інфляційному механізмі: монетаристський підхід та позиція кейсіанців.
- •10. Доходи і витрати домогосподарств у моделі економічного кругообігу.
- •11. Кейнсіанська функція споживання та її сучасна модифікація.
- •12. Заощадження та споживання домогосподарств.
- •13. Економічна нерівність та способи її оцінювання: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •14. Функція споживання з урахуванням фактору часу.
- •15. Функція інвестицій. Модель простого акселератора.
- •16. Заощадження та інвестиції.
- •17. Визначення рівноважного ввп за методами «витрати-випуск» та вилучення-ін'єкції».
- •18. Мультиплікатор витрат. Ефект мультиплікатора та його математична і графічна інтерпретація.
- •Графік ефекту м-ра
- •19. Сукупні витрати і потенційний ввп. Рецесійний та інфляційний розриви, їх графічна та математична інтерпретація.
- •20. Економiчне зростання: сутнiсть, форми та фактори.
- •21. Кейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання.
- •22. Економiчні цикли: сутність та структура. Основні теорії економічного циклу.
- •23. Роль держави в економічному кругообігу. Перерозподільча та стабілізаційна функція держави.
- •24. Вплив держави на умови формування економічної рівноваги.
- •25. Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор податків.
- •26. Недискреційна (автоматична) фіскальна політика. Вмонтовані стабілізатори.
- •27. Монетарна політика: сутність, цілі та інструменти. Монетарна політика в моделі ad-as.
- •28. Платіжний баланс: сутність та методологія складання.
- •29. Валютний курс і фактори, що його визначають.
- •30. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп. Мультиплікатор витрат у відкритій економіці.
12. Заощадження та споживання домогосподарств.
Споживання (С) відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарі та послуг. Існує багато чинників, від яких залежить величина споживання. Основний – після податковий дохід (DI). В умовах економіки закритого типу, коли відсутні податки, післяподатковий дохід дорівнює ВВП, тобто DI=Y. Оскільки заощадження – та частина після податкового доходу, яка не йде на споживання, то це означає, що він є також і основним чинником особистих заощаджень (S): S=DI-C.
Графік споживання:
Тут показана залежність споживання від після податкового доходу. Бісектриса – така лінія споживання, яка свідчить, що весь дохід витрачається лише на споживання. Але насправді споживчі видатки менші, а інколи більші за дохід. Це відображає лінія С. Якщо C3< DI3, то виникають заощадження, а якщо C1>DI1, то це свідчить про те, що певна частка споживчих видатків здійснюється за рахунок боргу.
Графік заощадження:
Даний графік віддзеркалює попередній у тій частині, в якій він показує залежність заощаджень від доходу. Заощадженням у точці S2 відповідає споживання в точці C2 на умовах, коли C2=DI2, а S=0. Заощадженням у точці S1 відповідає споживання в точці C1 на умовах, коли C1>DI1, а S1<0. І, нарешті, заощадженням у точці S3 відповідає споживання в точці С3 на умовах, коли C3<DI3, а S3>0. Вимірювання залежності споживання і заощадження від доходу здійснюється за допомогою коефіцієнтів середньої схильності до споживання і заощадження:
APC=C/DI , APS=S/DI
Також застосовують коефіцієнти граничної схильності до споживання та заощадження:
с+s=1
Крім післяподатк.доходу на споживання і заощадження впливають інші чинники: багатство, ціни, очікування, споживча заборгованість, відсоткова ставка. Споживання, яке не залежить від доходу, а змін.під впливом інших чинників, назив.автономним. Під впливом чинників автономного споживання крива споживання зміщується у відповідний бік. Звідси випливає ф-ція споживання:
13. Економічна нерівність та способи її оцінювання: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
Схильність домогосподарств до заощаджень залежить не лише від їхнього бажання, а й від рівня їхнього доходу. У разі високого рівня доходу схильність до заощаджень зростає, низького — падає. Для аналізу рівня диференціації доходів домогосподарств застосовуються різні методи та показники. Найбільшого визнання набула крива Лоренца, яка відображує ступінь нерівності в доходах через відхилення кривої, що показує фактичний розподіл доходу між групами сімей, від бісектриси, що характеризує абсолютну рівність в доходах. Крім кривої Лоренца для визначення рівня диференціації особистих доходів використовують такі показники, як децільний коефіцієнт і коефіцієнт Джині.
Децільний коефіцієнт відображує співвідношення між середніми доходами 10 % найбагатшої частини населення і доходами 10 % найбіднішої частини населення.
Коефіцієнт Джині показує рівень концентрації доходів населення. Коефіцієнт Джині може коливатися від 0 (абсолютна рівність) до 100 (абсолютна нерівність). Отже, чим вище коефіцієнт Джині, тим більша нерівність у розподілі доходу, тим більше крива Лоренца відхиляється від бісектриси. Згідно з міжнародною класифікацією коефіцієнт Джині в інтервалі 33—35 характеризує високий рівень нерівності в розподілі доходу, а в інтервалі 24—26 — низький.