- •1.Предмет та методи макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •2.Динамiка основних макроекономiчних показників в Україні.
- •3. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.
- •6.Особливості е.С. України
- •7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •8. Система національних рахунків
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія.
- •11. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12. Ринок праці в Україні. Безробіття та його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16. Проблема збалансованості держ. Бюджету. Бюджетний дефіцит.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •22. Фіскальна політика держави.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •36.Економічні наслідки дефіциту держ. Бюджету. Державний борг.
- •37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс
- •38. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції за класичною та кейнсіанською моделями. (домалюй графіки сам)
- •39. Аналіз моделі ad-as. (домалюй графіки сам)
- •40. Класична модель макрорівноваги (домалюй графіки сам)
- •41. Кейнсіанська модель макроек. Рівноваги (домалюй графіки сам)
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори (домалюй графіки сам).
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •46. Дефляцій ний розрив
- •47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні.
- •51. Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут:порівняльний аналіз для України.
- •56.Рівновага ринку товарів та платних послуг. Модель is.
- •57.Рівновага ринку грошей та цінних паперів. Модель lm.
- •58.Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
Усі разом комерційні банки в умовах дворівневої банк. системи (ЦБ-КБ) “створюють” гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів. Депозити мінус сума обовязкових банк. резервів = кредитним ресурсам КБ. Можливість “створення” грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором.
Депозитний мультиплікатор (m) є оберненою величиною до норми резервування (r) (це відсоток депозитів, який КБ має тримати у ЦБ або як готівку в касі; це обовязкова сплата КБанками сума грошей, яка вноситься на спец. резервний рахунок ЦБ, з метою регулювання діяльності банківської системи, яка складає частину від всіх депозитних коштів ком. банків): m=1/r. Він показує у скільки разів КБ збільшують розмір гр. маси в обігу. Якби норма резервування становила 10%, то мульт. банківських грошей становив би 10, тобто кожна гр. одиниця нових депозитів створила би 9 гр. одиниць додаткових депозитів. Загалом: що вища норма резервування, то менший розмір мульт. пропозиції грошей. Для визначення максимальної кількості грошей, яку може створити банківська система на основі будь-якої величини надлишкових резервів, необхідно перемножити надлишкові резерви на грошовий мультиплікатор. Макс. збільшення грошей на поточних рахунках = надлишкові резерви х депоз. мульт.
Депозитний мульт. не можна плутати із видатковим мульт. Перший пов'язаний зі змінами у пропозиції грошей, а другий-зі змінами видатків. Депозитний мульт. діє в обох напрямках. Вилучення певної суми вкладів із банківської системи призведе до значно більшого скорочення пропозиції грошей. Якщо, наприклад, вкладник із свого поточного рахунку в Першому банку вилучив 1000 гр. од., то за норми речернунання 20% пропозиція грошей зменшиться ще на 4000 гр.од. У реальній дійсності розмір депозитного мульт. менший.
Грошовий мультиплікатор (m*) - це ускладнений варіант депозитного, в якому враховується поведінка як банків, так і населення: m*=1+d/r+d, m*-де грош. мультипл., d-відношення готівкових грошей до депозитів у населення, r-норма обов”язк. резервів (відношення резервів до депозитів).
Грош. мульт. визначається як відношення грош. маси (MS) до грош. бази (H) (гроші ЦБ). Грош. мульт. (m*) показує, у скількі разів зміниться обсяг грош. маси (MS) в в разі зміни грош. бази (H). В Україні грош. мульт. невисокий - менший 1,5 (тому пропоз. грошей головним чином може збільшуватися через їх додаткову емісію).
44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
Серед причин, що спричиняють порушення у функціонуванні грош-кр. системи, необхідно визначити такі:
-
нестабільність курсу нац. валюти,
-
прорахунки гр-кр. політики ЦБ,
-
неадекватна фіскальна політика,
-
відсутність системи страхування депозитів.
Перевага гр-кр. політики — її гнучкість. Ефективність гр-кр. політики значною мірою залежить від рівня незалежності центрального банку: що вищий ступінь його незалежності, то нижчі темпи інфляції у країні. Проведення гр-кр. політики стикається з низкою ускладнень:
а) зростання відкритості національної економіки та процеси глобалізації роблять впливи гр-кр. політики менш визначеними;
б) зміни пропозиції грошей, зумовлені гр-кр. політикою, можуть почасти нейтралізуватися змінами швидкості обігу грошей; ї
в) впливи гр-кр. політики слабшають, якщо крива попиту на гроші положиста, а крива попиту на інвестиції крута; при цьому крива попиту на інвестиції може переміщуватися, що зводить нанівець заходи гр-кр. політики.
Центральний банк використовує знаряддя гр-кр. політики для стабілізації національної економіки, зокрема для досягнення таких цілей: 1) економічного зростання; 2) високого рівня зайнятості; 3) стабільного рівня цін; 4) стабільності на фінансових ринках; 5) стабільності процентних ставок; 6) стабільного курсу національної валюти. Центральний банк не може прямо досягати поставлених цілей. За допомогою трьох своїх знарядь (норма резервування, облікова ставка, операції на відкр. ринку) він намагається вплинути на поточні й проміжні змінні, аби досягти бажаного рівня основних макроекономічних змінних.
Заходи, щодо стабілізації гр-кр. системи:
удосконалення банківського законодавства (для Укр-адаптація загальних законодавчих умов функціонування банків до міжнародних з метою інтеграції банк. системи в світову банк. систему), приведення у відповідність рівня мінім. банк. резервів та рівня облікової ставки (для Укр-зниження рівня обовязкових резервів з одночасним і однаковим для всіх суб”єктів підвищенням облікової ставки Нац. банку), розвиток нових форм кр-банківських послуг та регулювання обсягу кр. ринку (для Укр-пріоритетне викор. гнучких валютно-політ. інструментів (зокрема операції на відкр. ринку), розвиток ринку держ. ЦП та ін.) Згідно закону Укр про “Нац. банк” викор. такі заходи ГКП: резервна норма; прцентна політика (редисконтування); політика рефінансування;операції на відкритому ринку; управління золотовалютним резервом; управління експортом та імпортом; випуск власних борових зобовязань. Проведення гр-кр. політики ускладнюється тим, що центральний банк не може одночасно стабілізувати і процентні ставки, і пропозицію грошей. Дотримання завдання щодо процентних стівок спричиняє коливання пропозиції грошей, а стабілізація пропозиції грошей означає коливання процентних ставок. Існує три основні варіанти гр-кр. політики, за яких центральний банк визначає нахил кривої пропозиції грошей, використовуючи знаряддя гр.кр. політики: а) гнучка гр-кр. політика, поточним завданням якої є підтримання певного рівня процентних ставок; б) жорстка гр-кр. політика, поточним завданням якої є підтримання стабільної величини пропозиції грошей; в) проміжний варіант гр-кр. політики.