- •Культура як духовний та суспільний феномен
- •5. Етапи розвитку української культури
- •6. Автохтонна та міграційна теорії походження укр..Народу
- •7.Духовна культура трипільців
- •8. Скіфи, в давній укр.. Культурі
- •10. Зарубинецька та черняхівська культури східнослов. Племен
- •11. Запровадження християнства у Київській Русі
- •12. Київська русь як соціокультурна система
- •13. Розвиток літописання і літератури в Київській Русі
- •14. Слово о полку ігоревім як шедевр давньоруської літератури
- •15. Значення слова про закон і благодать для русі
- •16.Архітектура.
- •17.Образотворче мистецтво та іконопис
- •18.Музичне і театральне мистецтво
- •19.Культура Галицько-Волинського князівства
- •20.Передумови розвитку української культури XIV –XV ст
- •21. Розвиток освіти і науки XIV-XVII ст
- •22. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- •23Діяльність острозького культурно-освітнього осередка
- •24.Братства та їх роль у розвитку культури
- •25. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл
- •28. Особливості ренесансної архітектури
- •29. Українське образотворче мистецтво у XVI—XVII ст.
- •31. Суспільно-історичні передумови розвитку культури України другої половини XVII—XVIII ст.
- •32. Світоглядні засади українського бароко
- •33. Українська освіта і наука у другій половині хvii-XVIII ст.
- •34. Києво - Могилянська академія-осередок української освіти і науки
- •35. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили
- •36.Козацтво як головний чинник укр.. Сусп..-політ та культ. Життя
- •37.Козацьке літописання.
- •38. І.Мазепа і бароко.
- •39.Архітектура 17-18ст.
- •40.Образотворче мистетство 17-18ст .
- •42. Значення творчості Сковороди.
- •43. Суспільно-політичні умови розвитку української культури
- •45. Розвиток укр. Літератури 19 століття
- •46.Драматургія і театр хіх ст. В Україні.
- •47.Музика хіх ст.
- •48. Генезис та періодизація
- •49. Освіта. Наука хіх ст.
- •50.Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •52. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського брацтва
- •53. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури
- •54. Романтизм та його розвиток та Україні
- •55. Модерністський період національно-культурного відродження, його характерні риси та ознаки.
- •56.Ю.Бачинський та м.Міхновґький – виразники української національної ідеї.
- •57. Національно-культурне відродження у Галичині. Культурно-просвітницька діяльність Руської Трійці.
- •58.Здобутки української культури у період національно-демократичної революці(1917-1920)
- •59. Українська радянська культура та головні етапи її розвитку.
- •60.Політика українізації та її прояви в контексті розвитку української культури.
- •61.“Розстріляне відродження. Культура України в 30-х роках.
- •62. Культура України в роки Другої світової війни
- •63. Розвиток української культури у період хрущовської «відлиги».
- •64.Шістдесятники
- •Олександр Довженко - основоположник українського кіномистецтва.
- •66. Головні чинники, тенденції та риси сучасної української культури.
- •67. Розвиток освіти і наукових знань в Україні наприкінці XX - початку XXI ст.
- •68. Традиції та новації в сучасному українському театральному мистецтві та літературі.
- •69. . Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
17.Образотворче мистецтво та іконопис
Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.Жанри монументального живопису-фреска і мозаїка-складалися на основі візантійських шкіл.Фресками-розписами водяними фарбами по сирій штукатурці - вкривалися стіни православних храмів.Така техніка вимагала від художника майстерності, швидкого і точного нанесення малюнка і фарб.Відповідно всю композицію необхідно виконати протягом одного дня.Зате фарби добре вбираються, висихають разом з штукатуркою, не обсипаються і не вицвітають.Завдяки чудовим властивостям техніки давньоруські розписи витримали випробування часом.Значною складністю відмічене мистецтво мозаїки.Мозаїчні зображення складалися зі смальти–кубиків кольорового скла. Колірна гама смальти нараховувала безліч відтінків.Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно-прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі.І мозаїки, і фрески виконані за єдиним задумом,у єдиному стилі. Мозаїки прикрашають переважно центральну частину собору, передусім вівтар.Здатність мозаїк мерехтіти у світлі сонячних променів і свічок пояснюється тим, що мозаїчне кольорове скло вдавлювалося у сиру поверхню штукатурки під різними кутами.Фігури були чудово видно з будь-якої частини приміщення і немовби оживали, що справляє велике враження.Головна мозаїка-велична і сувора фігура Христа-Вседержителя на склепінні центрального купола.Напевно, найбільш знаменита мозаїчна Богоматір-Оранта.Оранта-назва у візантійській традиції сюжету з зображенням Богоматері, яка молиться.Діва Марія, яка підняла у молитовному жесті руки, постає на золотому фоні.Всі стіни, стовпи і склепіння Софійського собору вкривав фресковий живопис.Розробка тематики фрескових розписів Софійського собору була справою державної ваги, керував нею митрополит Ілларіон.Розписи читаються як книга, складаються у три цикли: євангельські, біблійні сюжети і житія святих-заступників княжого роду.На стіні під арками хорів містилася велика композиція з зображенням Ярослава, який підносить Христу модель Софійського собору, і всієї княжої сім'ї.Собор доніс до нас єдині у всій Європі зразки світського монументального живопису ХIст.У прямому зв'язку з введенням християнства перебуває виникнення і розвиток національної традиції іконопису.Ікони писалися на дошках.Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами.Теми, композиції, колірна гама зображень на іконах підкорялися суворим правилам-канону.Найдавніші з ікон, які збереглися до сьогодні, датуються приблизно часом князювання Володимира Мономаха.Привезена з Візантії ікона “Володимирська Богоматір” послужила основою цілого ряду ікон, які отримали назву “Замилування”.Поява мистецтва книжкової мініатюри співпадає з появою найдавніших писемних пам'яток. Рукопис з кольоровими ілюстраціями називався “лицьовий”.Зображенням трьох євангелістів-Іоанна, Луки і Марка-було прикрашене Остромирове Євангеліє.Четвертого євангеліста, Матвея, немає, але для малюнка був залишений чистий аркуш.“Лицьовим” є знаменитий “Ізборник” Святослава.Крім сюжетних ілюстрацій, книги багато орнаментувалися.Про мініатюри Київської Русі ми можемо скласти уявлення по так званому радзивілівському літопису XVст.