Змістовий модуль 2. Карієсрезистентність та гігієна ротової порожнини

1. До карієсогенних чинників загального характеру належить:

1. Неповноцінне харчування;

2. Низький вміст фтору у воді;

3. Хвороби внутрішніх органів;

4. Порушення обміну речовин;

5. Усі відповіді правильні.

2. До місцевих карієсогенних чинників належить:

1. М’які зубні відкладення;

2. Наявність патогенної мікрофлори;

3. Зміна складу слини;

4. Наявність простих вуглеводів;

5. Усі відповіді правильні.

3. До місцевих карієсогенних чинників не належить:

1. Патогенна мікрофлора;

2. Прості вуглеводи;

3. Неповноцінне харчування;

4. М’які зубні відкладення;

5. Зміна складу слини.

4. До місцевих карієсогенних чинників не належить:

1. М’які зубні відкладення;

2. Порушення обміну речовин;

3. Підвищена в’язкість слини;

4. Наявність простих вуглеводів;

5. Наявність патогенної мікрофлори.

5. Які карієсогенні субстанції продукують Streptococus mutans та Streptococus mitis:

1. Органічні кислоти;

2. Фторапатити;

3. Гідроксиапатити;

4. Фторид олова;

5. Фторид натрію?

6. Які карієсогенні субстанції продукують Streptococus mutans та Streptococus mitis:

1. Фторапатити кальцію;

2. Протеолітичні ферменти;

3. Гідроксиапатити кальцію;

4. Фторид олова;

5. Фторид натрію?

7. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

1. За Леусом-Боровським;

2. ТЕР-тестом Окушко;

3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

4. Індексом CPITN;

5. КОШРЕ-тестом?

8. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

1. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

2. ТЕР-тестом Окушко;

3. Індексом CPITN;

4. За Аксамит;

5. КОШРЕ-тестом?

9. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

1. Індексом CPITN;

2. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

3. Аніліновими барвниками;

4. ТЕР-тестом Окушко;

5. КОШРЕ-тестом?

10. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

1. ТЕР-тестом Окушко;

2. Флюоресцентними барвниками;

3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

4. Індексом CPITN;

5. КОШРЕ-тестом?

11. Якими методами можна здійснити донозологічну діагностику карієсу:

1. За Леусом-Боровським;

2. ТЕР-тестом Окушко;

3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

4. Індексом CPITN;

5. Індексом PMA?

12. Якими методами можна здійснити донозологічну діагностику карієсу:

1. За Леусом-Боровським;

2. Індексом PMA;

3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

4. Індексом CPITN;

5. КОШРЕ-тестом?

13. Яким барвником проводять вітальне зафарбування емалі за Леусом-Боровським:

1. Метиленовим синім;

2. Діамантовим зеленим;

3. Йодумісним розчином;

4. Водним фуксином;

5. Етакридину лактатом?

14. Яким барвником проводять вітальне зафарбування емалі за Аксамит:

1. Метиленовим синім;

2. Діамантовим зеленим;

3. Йодумісним розчином;

4. Водним еритрозином;

5. Генціан- віолетом?

15. При визначенні емалевої резистентності за допомогою ТЕР-тесту Окушко використовують:

1. 5% розчин метиленового синього;

2. 1% розчин метиленового синього;

3. 2% розчин метиленового синього;

4. 10% розчин метиленового синього;

5. 0,1% розчин метиленового синього.

16. При визначенні емалевої резистентності за допомогою КОШРЕ-тесту використовують:

1. 5% розчин метиленового синього;

2. 1% розчин метиленового синього;

3. 2% розчин метиленового синього;

4. 10% розчин метиленового синього;

5. 0,2% розчин метиленового синього.

17. При проведенні ТЕР-тесту Окушко використовують:

1. 1н розчин сірчаної кислоти;

2. 1н розчин оцтової кислоти;

3. 1н розчин фосфорної кислоти;

4. 1н розчин соляної кислоти;

5. 1н розчин лимонної кислоти.

18. Найбільша товщина емалі зуба визначається на:

1. Шийці зуба;

2. Екваторі зуба;

3. Фісурах зуба;

4. Бічних поверхнях;

5. Жувальних горбиках.

18. Структурно-функціональними одиницями емалі є:

1. Емалеві пучки;

2. Емалеві призми;

3. Емалеві волокна;

4. Емалеві веретена;

5. Кристали апатиту.

18. Твердість емалі в напрямку від поверхневого шару до емалево-дентинної межі:

1. Незначно збільшується;

2. Незначно зменшується;

3. Зовсім не змінюється;

4. Залежить від групи зуба;

5. Залежить від розміру зуба.

18. Із віком проникність емалі:

1. Збільшується;

2. Зменшується;

3. Не змінюється;

4. Залежить від групи зуба;

5. Залежить від розміру зуба.

18. Який відсоток неорганічних речовин міститься в емалі:

1. 55-60%

2. 70-72%

3. 30-40%

4. 96-97%

5. 99-100%?

18. Який відсоток органічних речовин міститься в емалі зуба:

1. 0,1%;

2. 0,5%;

3. 1,2%;

4. 3,8%;

5. 5,6%?

18. В емалі на межі з дентином зустрічаються незвапнені ділянки, які часто стають місцем проникнення інфекції в зуб. Як називають такі утворення:

A. Енамелобласти;

B. Емалеві призми;

C. Емалеві пучки;

D. Дентинобласти;

E. Волокна Томса?

18. Яка з наведених мінеральних речовин міститься в твердих тканинах зуба в найбільшій кількості:

A. Гідроксиапатит;

B. Карбонапатит;

C. Фторапатит;

D. Хлорапатит;

E. Кремнійапатит?

18. Яка з наведених тканин зуба містить найменшу кількість води:

A. Емаль;

B. Дентин;

C. Пародонт;

D. Пульпа;

E. Кістка?

18. Яке кальцій-фосфорне співвідношення в емалі зуба вважається нормою:

1. 1,67;

2. 0,67;

3. 1,33;

4. 2,11;

5. 5,5?

28. Мінералізація емалі молярів і премолярів розпочинається із:

1. Горбиків;

2. Фісур;

3. Екватора;

4. Шийки;

5. Бічних поверхонь.

29. Яке кальцій-фосфорне співвідношення емалі є критичним і вважається початком її демінералізації:

1. 2,21;

2. 1,33;

3. 1,67;

4. 0,85;

5. 0,55?

30. Проникність емалі залежить від:

1. Віку дитини;

2. pH середовища;

3. Структури емалі;

4. Властивостей слини;

5. Усього переліченого.

31. Найбільш проникними ділянками емалі є:

1. Емалеві пластинки;

2. Емалеві пучки;

3. Мікротріщини емалі;

4. Міжпризматична речовина;

5. Усі перелічені місця.

32. Предентин – це дентин, який:

1. Прилягає безпосередньо до одонтобластів;

2. Утворюється під дією подразників;

3. Оточує кожну дентинну трубочку;

4. Розміщений між трубочками дентину;

5. Утворюється в антенатальному періоді.

33. Дентин, який розташований між дентинними трубочками, має назву:

1. Інтертубулярний;

2. Іррегулярний;

3. Перитубулярний;

4. Вторинний;

5. Предентин.

34. Високомінералізований дентин, який безпосередньо оточує кожну дентинну трубочку, називається:

1. Інтертубулярний;

2. Іррегулярний;

3. Перитубулярний;

4. Вторинний;

5. Предентин.

35. Дентин, який утворюється у відповідь на дію подразника, називається:

1. Інтертубулярний, перитубулярний;

2. Репаративний, замісний;

3. Перитубулярний, первинний;

4. Вторинний, регулярний;

5. Предентин, вторинний.

36. Вторинним називають дентин, який:

1. Прилягає безпосередньо до одонтобластів;

2. Утворюється на дію подразників;

3. Утворюється в постнатальному періоді;

4. Розміщений між трубочками дентину;

5. Утворюється в антенатальному періоді.

37. Який відсоток неорганічних речовин міститься в дентині:

1. 70-72%;

2. 50-55%;

3. 28-30%;

4. 96-97%;

5. 15-20%?

38. Який відсоток органічних речовин міститься в дентині:

1. 28-30%;

2. 10-15%;

3. 2-3%;

4. 50-55%;

5. 68-70 %?

39. Які функції здійснюють білки емалі:

1. Беруть участь у зв’язуванні іонів кальцію;

2. Створюють первинні ділянки нулеації;

3. Сприяють орієнтації кристалів гідроксиапатиту;

4. Створюють середовище для утворення кристалів;

5. Виконують усі перелічені функції?

40. Іонний обмін у кристалах гідроксиапатитів забезпечується завдяки наявності:

1. Поверхневої пелікули;

2. Поверхневої кутикули;

3. Гідратної оболонки;

4. Поверхнвих перикіматів;

5. Емалевих волокон.

41. Чергування світлих і темних смуг на поздовжньому шліфі емалі, які проходять від емалево-дентинної межі до поверхні емалі, мають назву:

1. Смуги Ретціуса;

2. Волокна Корфа;

3. Волокна Ебнера;

4. Смуги Гунтера-Шрегера;

5. Волокна Томса.

42. Смуги жовто-коричневого чи коричневого кольору, які на поздовжніх шліфах емалі мають вигляд арок і пов’язані з періодичністю процесів мінералізації емалі, називаються:

1. Смуги Ретціуса;

2. Волокна Корфа;

3. Волокна Ебнера;

4. Смуги Гунтера-Шрегера;

5. Волокна Томса.

43. Волокна у плащовому дентині з радіальним напрямком мають назву:

1. Смуги Ретціуса;

2. Волокна Корфа;

3. Волокна Ебнера;

4. Смуги Гунтера-Шрегера;

5. Волокна Томса.

44. Волокна у біляпульпарному дентині із тангенціальним напрямком мають назву:

1. Смуги Ретціуса;

2. Волокна Корфа;

3. Волокна Ебнера;

4. Смуги Гунтера-Шрегера;

5. Волокна Томса.

45. Відростки одонтобластів, які розміщуютьсяя в дентинних канальцях, мають назву:

1. Смуги Ретціуса;

2. Волокна Корфа;

3. Волокна Ебнера;

4. Смуги Гунтера-Шрегера;

5. Волокна Томса.

46. Дентинні канальці, які містять загиблі відростки одонтобластів, продукти розпаду, повітря і в проникаючому світлі виглядають більш темними, мають назву:

1. Смуги Ретціуса;

2. Волокна Корфа;

3. Волокна Ебнера;

4. „Мертві тракти”;

5. Волокна Томса.

47. Дентин, який утворюється в результаті прогресуючої кальцифікації і облітерації дентинних канальців, називається: