Стала складова струму транзистора vt6 вибирається у 5…10 разів більша за максимальний струм бази транзисторів вихідного каскаду:

.

Струм, що протікає крізь подільника r11,r12 вибирається рівним [6]. Оскільки напруга зміщення du відома з розрахунку прикінцевого каскаду, то:

(2.86)

Тоді

(2.87)

Потужність, що розсіюється на резисторі R11:

(2.88)

Обираємо номінальне значення резистора R11 = 240 Ом зі стандартного ряду Е24, тип резистора С2-23-0,25.

(2.89)

Потужність, що розсіюється на резисторі R10:

(2.90)

Обираємо номінальне значення резистора R10 = 240 Ом зі стандартного ряду Е24, тип резистора С2-23-0,25.

Потужність, що розсіюється транзистором vt6

(2.91)

Звичайно значення не перевищує 100…200 мВт. Для відведення тепла цього транзистора можна розташувати на радіаторі потужного вихідного транзистора.

Вибираємо транзистор:

Параметри транзисторів вказані у Додатку А.

VT6 - КТ3102А

2.12 Розрахунок ланцюга від'ємного зворотнього зв'язку

Рис. 2.7 – Схема ланцюга від'ємного зворотнього зв'язку

2.12.1 Розрахунок ланцюга ВЗЗ треба починати з визначення глибини зворотнього зв'язку, що задовольняла б заданим значенням нелінійних спотворень.

Так як у підсилювача не проводиться розрахунок стійкості, то у першому наближені задаються значенням F=1+·K_u20...35 дБ [9]

Обираємо значення F_дБ = 26 дБ, або F = 20 у разах.

2.12.2 Опір резистора R6 визначимо так:

(2.92)

Потужність, що розсіюється на резисторі R6:

(2.93)

де - струм бази транзистора VT2, який складає одиниці мА (точніше він буде розрахований далі), тому обираємо номінальне значення резистора R6 = 10 кОм зі стандартного ряду Е24, тип резистора С2-23-0,125.

2.12.3. Номінал резистора R5:

, (2.94)

де - коефіцієнт підсилення усього підсилювача, охопленого ЗЗ.

(2.95)

З врахування запасу в 1,5…2 рази, обираємо ;

R5 = 55Ом

Потужність, що розсіюється на резисторі R5:

(2.96)

Аналогічно висновкам для вибору резистора R6 обираємо номінальне значення резистора R5 = 56 Ом зі стандартного ряду Е24, тип резистора С2-23-0,125.

2.12.4. Перевіряємо виконання умови:

(2.97)

2.13. Розрахунок вхідного диференційного каскаду

Рис. 2.8 – Схема вхідного диференційного каскаду

2.13.1 Корисна потужність, що вимагається від першого каскаду:

(2.99)

2.13.2. Амплітуда змінної складової струму колектора:

(2.100)

2.12.3. Для забезпечення режиму А вхідного каскаду стала складова струму колектора повинна бути . Покладаємо .

2.13.4. Потужність, що споживатиметься від джерела живлення, практично дорівнює потужності розсіювання на колекторі:

(2.101)

2.13.5. Максимальне значення колекторного струму:

(2.102)

2.13.6. Максимальна напруга між колектором і емітером:

(2.103)

U_kemax = 36В

2.11.7. Значення частоти визначається аналогічно другому каскаду, а тому:

_(2.104)

2.13.8 Вибираємо транзистори VT1, VT3 за сукупністю параметрів, що обраховані в п.п. 2.12.1-2.12.6 [8]:

Параметри транзисторів вказані у Додатку А.

VT1 - КТ3107К

VT2 - KT3107К

2.13.9. Сталу складову струму бази визначаємо як:

(2.105)

Відповідна напруга U_бе:

2.13.10. Розраховуємо потенціали емітерів диференційної пари:

(2.106)

2.13.11 Розрахунок R₄ :

_(2.107)

Потужність, що розсіюється на резисторі R4:

(2.108)

Обираємо номінальне значення резистора R4 = 12 кОм зі стандартного ряду Е24, тип резистора С2-23-0,125.

2.13.12. Уточнюємо номінал резистора R3:

(2.109)

Потужність, що розсіюється на резисторі R3:

(2.110)

Обираємо номінальне значення резистора R3 = 1200 Ом зі стандартного ряду Е24, тип резистора С2-23-0,125.

2.13.13 Для підвищення стабільності можна припустити, що струм подільника набагато більший (у 10 … 20 разів) за постійний струм бази I_б01, або навіть дорівнює струму колектора I_к01 :

(2.111)