Зміст

1. Допоміжні приміщення і споруди для глядачів. Освітлення спортивних споруд 2

2. Проектування бігових доріжок 5

3. Планування спортивних майданчиків 10

Список використаної літератури 16

1. Допоміжні приміщення і споруди для глядачів. Освітлення спортивних споруд

У спортивно-видовищних будинках слід передбачати приміщення для куріння для глядачів, площа яких повинна прийматися виходячи із розрахунку 0,04 м² на одне місце для глядачів, але не менше 10м².

Розрахунок площі допоміжних приміщень для глядачів (вестибуля, гардеробної верхнього одягу, фойє, буфетів, приміщень для куріння, санітарних вузлів) у спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках слід проводити виходячи з найбільшої сумарної місткості стаціонарних місць (трибун) і тимчасових місць (партеру, блітчерів), визначеної згідно зі схемами трансформації залу. Тимчасові місця, розміщувані на арені під час проведення змагань з боксу, зборів (мітингів), у розрахунок не приймаються.

У демонстраційних відкритих площинних і в критих спортивних спорудах слід додатково передбачати приміщення для суддів, а в разі призначення їх для проведення змагань - і приміщення для преси (прес-центр). Приміщення для суддів і преси допускається передбачати у будинках лижних і веслувальних баз, що мають стаціонарні трибуни, а також на стрільбищах, призначених для змагань високого рівня. Склад і площі приміщень для суддів і преси визначаються завданням на проектування.

У спорудах, призначених для змагань з командних видів спортивних ігор (у тому числі в універсальних спорудах), слід передбачати чотири командні роздягальні (без поділу на чоловічі і жіночі).

У відкритих спорудах цілорічної дії допоміжні приміщення буфетів для глядачів повинні розташовуватися в опалюваних приміщеннях.

У будинках спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів природне освітлення слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-4 та СанПіН 2605. Пряме природне освітлення спортивних залів, залів критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), хореографічних класів і приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, а також допоміжних приміщень (медичних, навчальних, адміністративних, об'єктів харчування) може бути бічним, верхнім або в комбінації бічного і верхнього освітлення.

Розташування світлових прорізів повинно виключати сліпучу дію сонячних променів на тих, хто займається, і глядачів.

Орієнтацію світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах і хореографічних класах по сторонах горизонту за одностороннього бічного освітлення слід приймати у центральних і північних районах України (північніше 48° північної широти) на південний схід, а у південних районах (південніше 48° північної широти) - на північній схід. В разі влаштування світлових прорізів бічного освітлення з двох сторін стіна з найбільшою площею світлових прорізів повинна бути орієнтована у центральних і північних районах на схід, а у південних - на північ. У залах критих ковзанок із штучним льодом незалежно від району розміщення орієнтацію прорізів одностороннього бічного освітлення (або стіни з найбільшою площею світлових прорізів за двостороннього освітлення) слід приймати на північ.

Захисні заходи від сліпучого і теплового впливу сонячних променів слід передбачати у ви­падках, якщо:

- поле для гри розташовується своєю поздовжньою віссю поперек залу, а також в інших випадках, коли світлові прорізи опиняються в торцях поля для гри;

- світлові прорізи розміщуються навпроти стаціонарної трибуни для глядачів або навпроти пристроїв для стрибків у воду.

Орієнтація світлових прорізів приміщень і залів ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню, не регламентується.

Рівномірність бічного освітлення не нормується, а в разі верхнього освітлення залів для спортивних ігор і легкої атлетики рівномірність природного освітлення повинна прийматися не менше 0,3.

Розрахункова площа світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), а також хореографічних класів визначається, як добуток площі підлоги приміщення на коефіцієнт N, який приймається за таблицею 1.

Таблиця 15

Приміщення	Коефіцієнт N*)
	за бічного освітлення		за верхнього освітлення
	одно­стороннього	дво­стороннього		зенітними ліхтарями	іншими видами ліхтарів
1	2	3		4	5
1.Спортивні зали: a) для легкої атлетики та спортивних ігор 6) решта спортивних залів, зали для підготовчих занять у басейнах та хореографічні класи	0,20-0,220 0,17-0,187	0,170-0,187 0,145-0,160		0,120-0,132 0,102-0,112	0,140-0,154 0,119-0,131
2. Зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних)	0,14-0,154	0,119-0,131		0,084-0,093	0,098-0,108
3. Зали критих ковзанок із штучним льодом	0,12-0,132	0,102-0,112		0,072-0,079	0,084-0,093
В універсальних спорудах слід приймати найбільше значення величини N.

У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і ковзанках природне освітлення може не передбачатися.

У приміщеннях і залах ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню площа світлових прорізів залежно від місцевих умов повинна прийматися в межах 12-17 % площі підлоги приміщення (у басейнах, включаючи площу дзеркала води).