1.2. Значення, завдання та інформація для проведення аналізу

Фінанси підприємства характеризують економічні відносини, які виникають у процесі створення, розміщення та використання виробничих фондів для розширеного відтворення. Фінансовий стан підприємства визначається ефективністю виробничої діяльності.

З одного боку від виконання виробничої програми підприємства та зниження рівня виробничих витрат залежить величина прибутку, який є найважливішим джерелом збільшення фінансових результатів, фінансування виробництва, виплати дивідендів, збільшення капіталу підприємства, створення резервних фондів, поповнення оборотних активів, виконання зобов’язань перед фінансово-кредитними органами.

З іншого боку, виробнича діяльність підприємств значною мірою визначає їх фінансовий стан. Погіршення останнього знижує ступінь забезпеченості матеріально-технічними та трудовими ресурсами, призводить до зростання виробничих витрат, негативно відбивається на темпах обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), а також на реконструкції і технічному переозброєнні об’єктів виробничого і соціального призначення. Саме цим зумовлено значення фінансового стану підприємств.

Отже, фінансовий стан — це результат виробничо-фінансової діяльності. Він характеризується величиною засобів підприємства, їхрозміщенням і джерелами утворення, залежить від виконання матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Фінансовий стан — це показник його плато- та кредитоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами, організаціями, установами.

Системна оцінка фінансового стану підприємства є основою дляуправління фінансами підприємства. Вона дозволяє своєчасно вирішувати питання щодо поліпшення поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання для поточного та довгострокового планування господарської діяльності.

Без фінансової оцінки неможливі прогнозування, планування, бюджетні асигнування та ефективне розміщення фінансових ресурсів.

Економічний аналіз повинен інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Завдання аналізу фінансового стану повинні бути підпорядковані завданням управління підприємством у трьох сферах діяльності — операційній (виробничій), інвестиційній та фінансовій, що поєднанні рухом фінансових ресурсів.

Мета економічного аналізу — дати комплексну оцінку фінансового стану, ділової активності підприємства для пошуку шляхів поліпшення його платоспроможності, виявлення змін у фінансовому стані в просторі і часі, визначення і прогнозування основних факторів впливу на фінансовий стан підприємства.

Для досягнення поставленої мети рекомендується вирішити такі завдання:

• дати загальну оцінку фінансового стану підприємства і факторів впливу на його зміни;

• вивчити динаміку платоспроможності, ліквідності активів та фінансової стійкості підприємства;

• дослідити ефективність використання майна (капіталу) та забезпеченість підприємства оборотними активами;

• вивчити співвідношення між джерелами оборотних активів, їх розміщення та ефективність використання;

• визначити ступінь дотримання підприємством фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;

• перевірити виконання зобов’язань за розрахунками з бюджетом, банками, кредиторами, а також використання коштів за цільовим призначенням;

• виявити резерви поліпшення фінансового стану на основі залучення довго — і короткострокових кредитів і прискорення оборотності оборотних активів та розробити заходи щодо мобілізації виявлених резервів [12, с. 247]

Залежно від змісту та задач фінансового аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; вибіркові дані; експертні оцінки. Сучасні технології фінансового аналізу потребують суттєвого розширення інформаційної бази. Окрім стандартних форм фінансової та статистичної звітності, використовуються позаоблікові зовнішні щодо підприємства джерела інформації, що характеризують стан зовнішнього економічного середовища: ринків товарів і послуг (періодичні видання прайс-листів), внутрішнього та міжнародного фінансових ринків, систем оподаткування тощо. Створюються комплексні автоматизовані інформаційні системи комерційної інформації з регулярним оновленням даних, використовуються можливості сучасного інформаційного забезпечення, що їх надає Інтернет.

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу є невід'ємною складовою загальної системи інформаційного забезпечення управління підприємством [11, с. 138].

Джерела даних про кон'юнктуру ринку — публікації комерційних періодичних видань, наприклад прайс-листи; електронні джерела інформації (Інтернет).

Інформацію про контрагентів і конкурентів можна отримати з матеріалів преси (щодо окремих видів підприємництва такі публікації обов'язкові), з оприлюднених рейтингів комерційних банків, страхових компаній; також можна замовити бізнес-довідки окремим фірмам, що надають відповідні дані на комерційних засадах.

Основним інформаційним джерелом даних для фінансового аналізу, його інформаційним фундаментом є фінансовий та управлінський облік і звітність.

Фінансова звітність укрупнено відбиває стан підприємства, достатньо формалізована й використовується для прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємства загалом. Фінансова звітність призначена насамперед для (окрім менеджерів і працівників підприємства) зовнішніх користувачів (інвесторів, кредиторів, постачальників, споживачів, державних і громадських організацій). Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності її якісні характеристики мають бути такі: цінність інформації для користувача (зрозумілість; своєчасність; доречність з точки зору впливу на економічні рішення користувачів, сьогоденних і майбутніх подій, виправлення помилок у господарській діяльності); прогностична цінність; цінність зворотного зв'язку; можливість порівнювати звіти різних підприємств і за різні періоди часу; надійність (достовірність, можливість бути перевіреною, неупередженість, обачливість, повнота).

Мета складання фінансової звітності — надати користувачам повну, правдиву, неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність має забезпечувати такі інформаційні потреби користувачів: регулювання діяльності підприємства (зокрема, щодо усунення негативних наслідків змін, які спостерігалися у звітному періоді); придбання, продаж цінних паперів і володіння ними; участь у капіталі підприємства; оцінювання якості управління; забезпеченість зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; прийняття інших рішень.

Фінансова звітність має задовольнити потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб [10, с. 385], [2].

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ