Підготовка наукової доповіді (повідомлення)

Доповідь — це документ, у якому викладаються певні питання, подаються висновки, пропозиції. Вона призначена для усного (публічного) читання та обговорення.

Наукова доповідь — це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання).

Структура тексту доповіді практично аналогічна плану статті й може складатися із вступу, основної й підсумкової частин.

Методика підготовки доповіді на науково-практичній конференції дещо інша, ніж статті.

Існують два методи написання доповіді. Перший полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези свого виступу, на основі тез пише доповідь на семінар або конференцію, редагує її й готує до опублікування в науковому збірнику у вигляді доповіді чи статті. Другий, навпаки, передбачає спочатку повне написання доповіді, а потім у скороченому вигляді — для ознайомлення з нею аудиторії. Вибір способу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особливостей науковця.

Специфіка усного виступу накладає суттєвий відбиток на зміст і форму доповіді. При написанні доповіді слід мати на увазі, що суттєва частина матеріалу опублікована в її тезах. Крім того, частина матеріалу подається на плакатах (слайдах, моніторі комп'ютера, схемах, діаграмах, таблицях та ін.). У доповіді повинні бути коментарі до ілюстративного матеріалу, а не його повторення. Можна зупинитися лише на одній (найсуттєвішій, дискусійній) тезі доповіді, зробивши посилання на інші, вже опубліковані. Завдяки цьому на 20—40 % зменшиться обсяг доповіді. Доповідач має реагувати на попередні виступи з тими своєї доповіді. Доцільним є полемічний її характер: це зацікавлює слухачів.

При написанні доповіді слід зважати на те, що за 10 хвилин людина може прочитати матеріал, надрукований на чотирьох сторінках машинописного тексту (через два інтервали). Обсяг доповіді становить 8—12 сторінок (до 30 хвилин).

Доповідь на 4—6 сторінок називається повідомленням.

Доповідь — це одна з багатьох форм оприлюднення результатів наукової роботи, можливість за короткий термін «увійти» в наукове товариство за умови яскравого виступу. Якщо доповідь зроблено за змістом дисертації, дисертант забезпечує апробацію своєї праці.

Питання до іспиту

1. Дослідження Платоном і Аристотелем сутності та форм організації держави.

2. Влада як соціальне явище. Концепції влади. Методи влади.

3. Напрямки української політичної думки ХІХ-ХХ століття.

4. Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.

5. Концепція політичного лідерства та його типологія.

6. Системний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.

7. Основні типи й оціночні показники легітимності влади.

8. Принципи і сутність поділу влади в демократичному суспільстві.

9. Предмет, методи, категорії і функції політології.

10. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.

11. Т.Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо про суспільний договір.

12. Характеристика та типологія політичної еліти. Особливості формування політичних еліт в сучасній Україні.

13. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікація.

14. Політичні партії. Ґенеза, типологія та функції.

15. Політична етика та макіавелізм в політиці.

16. Поняття політичної ідеології, її сутність та основні напрямки.

17. Сучасні елітарні теорій. Їх типологія та функції.

18. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.

19. Політика як суспільне явище і форма діяльності.

20. Особливості формування сучасних політичних партій .

21. Походження держави, її сутність, та функції.

22. Структура і типологія громадсько-політичних рухів.

23. І.Кант, Г.Гегель про природу правової держави.

24. Типи демократії їх сутність та критерії визначення.

25. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.

26. Основні історичні форми та типи демократії. Моделі демократії.

27. Політичні конфлікти: джерела, функції і методи врегулювання.

28. Політичні режими, їх сутність та типологія.

29. Основні підходи до аналізу сутності і походження держави.

30. Механізми функціонування, проблеми збереження та забезпечення стабільності політичних систем.

31. Політико – правовий світогляд М.Лютера.

32. Теоретичні засади консервативної ідеології.

33. Концепція громадянського суспільства. Взаємодія громадянського суспільства і правової держави; етика відносин.

34. Основні теоретичні джерела сучасних концепцій соціального конфлікту.

35. Форми правління та їх співвідношення з політичними режимами.

36. Сутність, структура та функції політичної свідомості.

37. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.

38. Сучасні теорії демократії.

39. Національно-радикальний напрям української політичної думки (Д.Донцов, М.Міхновський).

40. Історичні умови та шляхи формування націй. Особливості формування української нації.

41. Погляди Н. Макіавеллі на державу і методи державного управління.

42. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.

43. Сутність, характерні риси та функції політичного лідера.

44. Политична культура: сутність, структура, функції.

45. Засадничі принципи класичних теорій еліт Г.Моска, В.Паретто, Р.Міхельса.

46. Виборчі системи і їх місце в формуванні інститутів політичної влади. Виборча система в сучасній Україні.

47. Форми державного правління та державного устрою.

48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характеристики.

49. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття “середній клас”.

50. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи України.

51. Сутність та функції соціальної структури суспільства. Класова теорія К.Маркса та М.Вебера.

52. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.

53. Передумови виникнення внутрішньополітичного конфлікту та основні методи їх подолання.

54. Структура, функції та типологія політичних систем, основні елементи політичної системи.

55. Політична свідомість як фактор політичної поведінки. Типологія політичної свідомості.

56. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.

57. Політична влада: сутність, джерела, ресурси та механізми здійснення.

58. Теоретичні передумови виникнення та основні концепції класичної геополітики.

59. Основні концепції політичної думки доби Відродження та Просвітництва.

60. Принципи виборчого права та організації демократичних виборів.