Тема 10 Політичний процес

1. Зміст і структура політичного процесу.

2. Політична поведінка та політична діяльність громадян.

3. Політичні вибори і виборчі системи.

Методичні рекомендацій та практичні завдання

І. Політичний процес - одна із базових, категорій політології, що характеризує динамічність політичного життя, його складну структуру як результат багатогранної діяльності суб'єктів політики, спрямованої на реалізацію соціальних інтересів і потреб за допомогою влади.

Слід звернути увагу, що складність політичного процесу обумовлює і різноманітність підходів до його визначення, але серед основних чинників політичного процесу відзначають сукупність дій інституціоналізованих та неінституціоналізованих суб'єктів по здійсненню своїх специфічних функцій у сфері владних відносин.

Характеризуючи зміст політичного процесу , акцентуйте увагу на тому, що він детермінується багатьма факторами і включає в себе різні за масштабами дії і відносини, локальні взаємодії суб'єктів, організацій та інституцій по відношенню до влади. Ці дії можуть бути спрямовані на підтримку існуючого стану політичної системи, її розвиток відповідно до вимог часу чи занепад наявної політичної системи.

Зміст політичного процесу складають різноманітні базові та периферійні політичні дії та відносини. Перші характеризуються широкою участю громадян у відносинах з державою, відображенням загальних інтересів і вимог, що впливають на процеси державного управління. Периферійні політичні дії стосуються окремих політичних асоціацій, що не здійснює принципового впливу на реалізацію влади.

Багатогранність політичного процесу можна простежити через:

- різноманітність форм політичної діяльності (еволюційні та революційні);

- стадії політичного процесу (конституювання, відтворення, інновації, руйнація);

- аналіз різноманітних політичних інтересів суб'єктів.

2. Політична діяльність характеризується як сукупність дій суб'єктів щодо реалізації своїх інтересів завдяки участі у владі чи впливу на неї. Розкриття цього питання передбачає аналіз:

- об'єктивних і суб'єктивних чинників політичної діяльності;

- основних форм політичної поведінки;

- співвідношення стихійності та організованості в політиці;

- використання методів та засобів у політичній діяльності. Конкретизації цих питань допоможе характеристика політичної поведінки і політичної діяльності суб'єктів в українському суспільстві.

3. Аналіз цього питання потребує розкриття змісту і функцій політичних виборів як реального механізму формування інститутів влади у демократичному суспільстві. Вибори розглядаються як процедура безпосереднього обрання або висунення певних осіб шляхом відкритого чи таємного голосування для виконання громадських функцій. Це один із способів інституювання державної влади, найпоширеніший механізм створення органів та інститутів влади. Через процедуру політичних виборів здійснюється делегування владних повноважень громадян певним політичним лідерам, політичним суб'єктам. Для визначення ролі виборів у політичному житті необхідно:

- розглянути можливості реального волевиявлення громадян через політичні вибори;

- порівняти існуючі виборчі системи (мажоритарна, пропорційна, змішана), переваги та проблеми реалізації цих виборчих систем;

- ознайомитись Із законодавчими актами про вибори в Україні та в інших державах.

Основні поняття та категорії

Біхевіоризм — поведінка; психологічний напрям у політології та соціології, що орієнтує на вивчення проблеми політики й політичних відносин крізь призму поведінки особи і груп як сукупності різноманітних реалій на вплив навколишнього середовища.

Політика — галузь відносин між соціальними суб'єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.

Політичний аналіз — аналітичний розгляд політичної діяльності і поведінки людей, політичних явищ і процесів на основі різних політичних теорій, концепцій і підходів.

Політична діяльність — суттєва визначеність способу життя людини, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані політичною свідомістю й соціальними інтересами політика. Саме тому в реальному житті політичну діяльність розглядають двояко: як «благородну справу» (Аристотель), як тонке й делікатне мистецтво управління суспільством і як вульгарну, брудну, принизливу справу, як «марні політичні ігри», «пустопорожні балачки», «реалізацію людьми їхнього непомірного честолюбства» тощо.

Політологія (загальна, фундаментальна) — наука, об'єктом якої є політика та її взаємовідносини з людиною і суспільством, політична влада та закономірності її формування й розвитку. Нею рухає академічний інтерес пов'язаний з формуванням та приростом знання про політичну діяльність, описом, поясненням і розумінням процесів політичного розвитку, розробкою концептуального апарата політології, методології і методів політологічного дослідження.

Політологія прикладна — сукупність теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження, а також політологічних технологій, конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне застосування, досягнення реального політичного ефекту і завжди проблемно-орієнтована на «клієнта» (замовника-політика). Вона вирішує питання про те, як набуті знання можна використати в політичній діяльності. У такий спосіб прикладна політологія має чітко визначені межі свого дослідження і є фактичною базою для загальної політології.

Питання для дискусії

1. У чому полягає суть професійного розподілу праці між політиками і політологами?

2. Проаналізуйте крайні тлумачення значення політичної діяльності в суспільстві.

3. У чому специфіка теоретичного і прикладного рівнів політологічного дослідження?

4. Як пов'язані методи прикладної політології з основними сферами її застосування?

Теми рефератів та контрольних робіт

1. Політичне життя і політична структурованість суспільства.

2. Інтереси суб'єктів політики і політична діяльність.

3. Закономірності і випадковість у політичному житті суспільства.

4. Механізми прийняття політичних рішень.

5. Політичний екстремізм як явище суспільного життя.

6. Особливості розвитку політичного процесу в Україні в період реформації суспільно-політичних відносин.

7. Політичні вибори і суспільна стабільність.

Питання для самоконтролю

1. Визначте основні характеристики сучасного політичного процесу.

2. Проаналізуйте найбільш важливі події політичного життя України.

3. Дайте характеристику причин кризових явищ у політичному житті суспільства.

4. Проаналізуйте політичну поведінку впливових політичних партій України на виборах Президента і депутатів Верховної Ради.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте яку роль відіграють наукові еліти у політичному процесі?

2. Визначіть, у чому полягає суттєва відмінність між загальною і при­кладною політологією?

3. Розкрийте основні етапи та рівні політологічного дослідження?

4. Проаналізуйте вихідні парадигми біохевіористичного методу в політології?

Питання до іспиту

1. У чому полягають функції політика і функції політолога?

2. Істотні риси і соціальне призначення прикладної політології.

3. Біхевіоризм як метод і методологічний напрям у суспільних науках.

4. Основні методи прикладної політології?

Рекомендована література

Абизов В. Є., Кремень В. Г. Політичні рішення: механізм прийняття. — К., 1995.

Бебік В. М. Основи теоретичної та практичної політології, — К., 1994.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произ. — М., 1990.

Выдрин Д. И. Очерки практической политологии. — К., 1991.

Головатий М. Ф. Професія — політик. — К.,2000.

Грамши А. Исскуство и политика. — М., 1991.

Демидов А. И. Политическая деятельность. — Саратов, 1987.

Матвеев Р. Ф. Теоретическая и практическая политология. — М., 1993.

Общая и прикладная политология. Учеб. пособие / Под. общ. ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова. — М., 1997.

Пойченко А. М. Інноваційні технології і політична діяльність — К., 1994.

Пойченко А. М. Політика: теорія і технології діяльності. —К.,1996.

Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка. — К., 2004.

Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997.

Ребкало В., Бебик В., Пойченко А. Практична політологія. — К., 1998.

Рябов С.Г. Політичні вибори. Навчальний посібник. -К., 1998.