Тема 2. Основні віхи історії зарубіжної політичної думки

1. Політична Думка Стародавнього світу і Середньовіччя.

2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу.

3. Сучасна зарубіжна політична думка.

Методичні рекомендації та практичні завдання

1. Вивчаючи перше питання необхідно усвідомити:

- надзвичайно великий обсяг політологічного матеріалу, який включає в себе історичні, філософські, правові, політичні, географічні та інші джерела суспільствознавчої науки; що формування цих першоджерел було пов'язане з тією стадією розвитку різних суспільств, коли відбувається соціальна диференціація і зароджуються та виникають державні утворення;

- глибоке вивчення історії політичних ідей того чи іншого народу показує істотні їх відмінності, оскільки історія народу є лише часткою загальносвітової цивілізації до якої він робив і робить свій внесок на кожному конкретному етапі свого розвитку в залежності від рівня розвитку економічних, політичних і духовних складових суспільства;

Враховуючи великий спектр політичної Думки, за рекомендацією викладача слід обрати фрагменти першоджерел, які давали б вичерпну відповідь на поставлене питання. Розглядаючи розвиток політичної думки в Стародавньому світі і Середньовіччі, необхідно засвоїти зміст таких понять:

Теократія, держава, деспотія, тімократія, демократія, аристократія, олігархія, охлократія, поліс, правильні і неправильні форми правління, легізм. конфуціанство, даосизм, монізм, брахманізм, цезаризм, томіз, ідеальна держава, іделіьний правитель, ідеальний громадянин.

З'ясуйте та проаналізуйте сутність історичних етапів започаткування і розвитку політичних ідей, зробіть порівняльну характеристику їх змісту:

Стародавній світ

Міфологічно-релігійні уявлення про політику УШ- У1 cm до н.е.

Конфуцій, Мо-Цзи, Будда, Заратустра.

Ідея божественного походження держави, людини, відносин, нерівності, порядку.

Політична думка античності 1Х-П ст. до н.е.

Ранній період - ІХ-УІ ст. до н.е. Гомер, Гесіод, "сім мудреців" і Соломон, Піфагор. Геракліт.

Період становлення старогрецької державності, раціоналізація політичних уявлень про політику, формування філософського підходу до держави,

Другий період- У- У І ст. до н.е.

Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель, Ціцерон.

Розквіт старогрецької філософської та політичної думки. Уявлення про політику як про мистецтво керуваш державою. Введення понять: юридична особа, політична справедливість, рівність. Створення теорії ідеальної держави, ідеального правителя та ідеального громадянина. Зародження елементів наукового дослідження політики.

Третій період - IV-її ст. до н.е.

Епікур, стоїки, Полібій.

Це період елінізму, початок занепаду старогрецької державності, та підкорення грецьких полісів спочатку Македонією, а потім Римом. Нове трактування поняття держави, справедливості. Трактування історії виникнення державності і наступної зміни державних форм. Розробка проблем моральності представників влади.

Політична думка Середньовіччя іу-хіу ст.

Християнські доктрини, А. Августин, Ф.Аквіиський.

Теологічні тлумачення політичних інститутів і процесів. Проголошення верховенства релігії над світською владою. Концепції релігійної сутності держави: світовий порядок, установлений Богом. Проповідь змирення, неслушність властям, бо люди рівні перед Богом на Землі. Мета держави - збереження порядку і громадянського миру.

2. Вивчаючи становлення політичної думки Нового часу, слід звернути увагу на те, ідо цей період тривав з ХІУ до початку XX ст.; Відродження і Просвітництво, епоха Реформації, становлення та розвиток соціалістичних, комуністичних, ліберальних, раціоналістичних та утопічних концепцій політики.

Слід з'ясувати суть таких основних понять:

Відродження, природне право, природні закони, суспільний договір, суверенітет, монархія, макіавеллізм, утопія, лібералізм, абсолютизм, конституціоналізм, громадянин, права особи, розподіл влади, просвітництво. раціоналізм, плебісцит, «категоричний імператив», вічний мир.