20(2)Правова держава

Правова д-ва- д-ва, яка всі ф-ції пов’язує з конст. та верховенством з-ну, права.

Держ. забезпеч.:

1. верховенство права, з-ну

2. максим. гарантію прав і свобод людини

3. рівність всіх перед з-ном і судом

4. взаємовідповід. громад. та д-ви

5. на суд. та ін. ахисту особи

Прав. д-ва базується на:

1. на розподілі та балансі властей

2. на встановленні межі на міри владі

3. на пол. плюралізмі

4. на підзаконності влади і управління

5. на конст. намірі

6. на широкому місцев самоврядуванні

Громадянське суспільство та правова держава є взаємопов’язаними та взаємообумовленими явищами. За умові їх існування обидві сторони дотримуються демократичних засад поведінки та обов’язків один перед одним.

Ознаки правової держави:

- верховенство права (закону підкорюються всі)

- відрізняється якістю самого закону – гуманний, справедливий, закріпляє певні права особистості.

- правова держава гарантує права особистості у різних сферах суп життя

- принцпи взаємної відповідальності держави та особистості

- держава підконтрольна сус-ву, виключається диктатура

Важливим принципом правової держави є поділ влад між основними органами державної влади — законодавчої, виконавчої, судової, забезпечення їхнього демократичного функціонування в межах законів. Найвища з трьох влад — законодавча обирається на демократичних відкритих всезагальних виборах та створює правову основу існування сус-ва. Призначення виконавчої влади — реалізація тих законів, які прийняті законодавчим органом. Призначення судової влади — бути арбітром, вирішувати юридичні суперечки, впроваджувати правосуддя, яке може здійснюватися тільки судом.

23(1)Сутність, структура та функції політичної ідеологіїІдеологія: idea з грец. - поняття, logos – вчення.Ідеологія- система концептуально сформованих уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, настрої окремих людей, класів, націй, суспільства, політичних партій та інших суб’єктів політики.

Ідеологія це:1форма суспільної свідомості 2явище культури

Структура ідеології:1політичні теорії та ідеї

2соціально-політичні ідеали, цінності

3концепції політичного розвитку

4політичні програми

5політичні символи і тд.

Можливі процеси в суспільстві:

Суперідеологізація деідеологізація

реідеологізація – повернення до визнання великого значення ідеології в житті суспільства

Функції політичної ідеології:1 пізнавальна

2нормативно-регулююча 3функція політичної соціалізації 4функції із здійснення влади (мобілізаційна, контрольна і тд.)

Критерії класифікації політичної ідеології:

1. за змістом спрямування:

прогресивні рекреаційні демократичні авторитарні тоталітарні

2. за цінностями, що пропагуються:

релігійні світські

3. за методом відображення політичних інтересів:

раціональні ірраціональні

4. за світоглядним критерієм

марксистські немарксистські ліберальні

неоліберальні

5. за критерієм партійності:

ліберальні консервативні соціалістичні

соціал-демократичні

6. за класовим критерієм:

ідеологія селянського класу

ідеологія робітничого класу і тд.

7. за формаційним критерієм (за формаціями)

8. цивілізаційний підхід (відображає ідеологію тих чи інших цивілізацій)

Шляхи реалізації політичних теорій:

1безпосередній вплив на політичну реальність

2опосередкований вплив – через формування політичних програм

Рівні функціонування політичних ідеологій:

1теоретико-концептуальний (пов’язаний з функціонуванням конкретних політичних положень)

2програмно-політичний (теоретичні положення ідеологій перетворюються в конкретнв програми, гасла, вимоги) 3практичний