Тема 7. Аспекти психологічно-естетичного почуття юриста.

Психологічна культура юриста – це єдність психологічної освідченості, волі, відповідних професійно-психологічних якостей, які чинять ефективний вплив на розв’язання правових ситуацій.

Психіка – це особлива властивість, функція мозку людини, яка полягає у здатності особливим чином відображати об'єктивну дійсність.

Темперамент – це сукупність індивідуальних властивостей психіки.

Інтелект – це система психічних процесів, які забезпечують реалізацію здатності індивіда до оцінки ситуації, прийняття рішення та відповідної регуляції поведінки.

Інтелектуальна культура юриста – це знання законів логіки, вміння її використовувати у пізнанні правової дійсності, здатність правника приймати логічно обґрунтовані рішення, забезпечувати їх неспростовну аргументацію.

Емоції – це психічне відображення дійсності у формі безпосереднього переживання життєвих явищ і ситуацій, зумовленого ставленням суб'єкта до задоволення чи незадоволення потреб (страх, гнів, радість тощо).

Емоційна культура юриста – це здатність юриста на основі правових почуттів здійснювати вольовий вплив на емоційно-правову ситуацію при виконанні службового обов’язку.

Естетика – це наука про природу й закономірності естетичного пізнання дійсності, наука про прекрасне.

Естетична культура юриста – це вплив законів краси на формування професійної правосвідомості юриста та його поведінку.

Соціальний конфлікт – це загострення суперечностей, що виникають у результаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасниками як несумісні з їх власними.

Тема 8. Аспекти професійного почуття юриста.

Інформація – це фактичні дані про явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини.

Інформаційна культура юриста – це ступінь володіння належним обсягом інформації для забезпечення прав і свобод людини, вміння одержати й ефективно реалізувати її в юридичній діяльності.

Економічна культура юриста – це рівень знань економічної теорії та володіння необхідними навиками економічної обґрунтованості професійних дій.

Акторська культура юриста – це уміння в процесі розв’язання юридичної справи так зіграти роль, щоб це дало можливість встановити фактичні обставини справи та прийняти справедливе рішення.

Професіограма – це складна ієрархічна структура, в якій всі аспекти професійної діяльності, а також особисті якості, навички і вміння взаємопов’язані.

Дисциплінарна відповідальність – це окремий вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення в порядку, передбаченому нормами трудового права.

Список використаних джерел:

1. Сливка С.С. Юридична деонтологія: навчально-методичний посібник. – Рівне, 1997. – 108 с.

2. І.В.Бризгалов. Юридична деонтологія (стислий курс лекцій). – К.: МАУП, 1998. – 42 с.

3. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 506 с.

4. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія: Короткий курс лекцій. - К.: МАУП, 2003. – 3-тє вид., стереотип. – 48 с.

5. Сливка С. Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, перероб. і доп. – К.: Атіка, 2003. – 320 с.

6. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – К.: Знання, 2005. – 375 с.

7. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. – К.: Знання, 2006. – 487 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

8. Молдован В.В., Кацавець Р.С. Юридична клініка: Навч. пос. – Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.

9. Сливка С.С. Юридична деонтологія: Підручник. – Вид 3-тє, перероб. і доп. – К.: Атіка, 2008. – 296 с.

10