2. Охорона в батальйоні (роті)

У паузах між активними бойовими діями в цілях підтримання боєздатності, поповнення особовим складом, озброєнням, бойовою та іншою технікою, організації бою й відпочинку механізовані і танкові підрозділи розташовуються у відведених ним місцях.

Батальйон (рота) на місці може розташовуватися в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування, районі відпочинку та інших районах.

Район розташування призначається зазвичай на місцевості, що має природні укриття. Він повинен забезпечувати розосередження і приховане розміщення підрозділів, швидкий їх збір і проведення маневру у потрібному напрямку, відпочинок особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні.

Батальйон в призначеному районі розташовується поротно з урахуванням можливості швидкої побудови колони. Рота розташовується зазвичай вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскуючі властивості місцевості, взвод розташовується у складі роти.

Гранатометний і протитанковий взводи розташовуються з механізованими ротами. Зенітне підрозділ займає вогневі позиції в місцях, які забезпечують ведення вогню по літаках, вертольотах противника та іншим повітряним цілям.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу розміщуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Механізований (танковий) взвод на місці зазвичай розміщується вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскуючі властивості місцевості. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) і танки розташовуються в зазначених місцях на відстані, до 50 м одна від одної. Відділення та екіпажі розміщуються поблизу своїх машин. Для особового складу відриваються щілини і влаштовуються бліндажі (сховища), обладнуються окопи та укриття. Місця розміщення особового складу та розташування бойової техніки ретельно маскуються.

До виходу батальйону (роти) в призначений район організується його рекогносцировка.

При постановці завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує: механізованим (танковим) ротах, взводу та іншим штатним і приданим підрозділам - основні і запасні райони (місця розташування, порядок їх заняття та інженерного обладнання; охороні - склад, позицію охорони (маршрут руху патрульних) і час її заняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття і ведення вогню,) підтримки зв'язку і доповіді про ворога, порядок зміни, пропуск і відкликання; зенітних підрозділів - вогневі позиції, завдання взводу, час і ступеня готовності ; механізованим (танковим) підрозділах - порядок ведення вогню по повітряних цілях; черговому підрозділу - склад, до яких дій бути готовим, район розташування і сигнали виклику.

2.1. Організація та здійснення охорони в батальйоні (роті)

Охорона в батальйоні (роті) організовується та здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника у район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп) та забезпечити підрозділам, які охороняються, часі вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) та вступу у бій.

Батальйон (рота) охороняється: в бою – бойовою, на марші — похідною, під час розташування на місці — сторожовою і в усіх випадках, крім того, — безпосередньою охороною.

Бойова охорона висилається за вказівкою старшого командира або за рішенням командира батальйону (роти); похідна і сторожова охорона організовуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відриві від головних сил — самостійно.

Безпосередня охорона організовується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки та вказівок старшого командира. Вона здійснюється чатовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження та комендантської служби.

Під час організації охорони командир, як правило, вказує: напрямки, на яких зосередити особливу увагу; де і яку мати охорону та її склад; час висилання(виставлення) охорони та її завдання; пропуск та відзив. При необхідності він також визначає склад і завдання безпосередньої охорони.

2.2. Обов’язки особового складу призначені в охорону

Особовий склад, призначений в охорону, повинен знаходитися в постійній бойовій готовності; додержуватися встановленого порядку бойового чергування, черговості та порядку відпочинку, заходів маскування; проявляти високу пильність, рішучість і стійкість.

На кожну добу для пізнавання своїх військовослужбовців установлюються пропуск та відзив.

Пропуском служить назва озброєння або техніки, наприклад “кулемет”, а відзивом — назва населеного пункту, який починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад “Київ”.

Пропуск повідомляється усно всьому складу охорони, розвідувальних органів та особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі і в межах розташування свого підрозділу. Відзив повідомляється командирам цих підрозділів, а також особам, які посилаються для передачі усних розпоряджень.

Пропуск запитується в усіх осіб, які проходять через рубіж охорони та ідуть по розташуванню підрозділу вночі, відзив — у осіб, які передають розпорядження командира, та у командирів підрозділів, які ведуть розвідку.

Пропуск та відзив вимовляються тихо. Всі, хто не знає пропуску, а хто прибув з розпорядженням — відзиву, затримуються. Затримані опитуються, і залежно від обставин їм дозволяється йти далі або вони направляються під наглядом до командира, який вислав охорону.