120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва

Живопис - зображення на площині картин реального світу, перетворених творчою уявою художника. У давньому живописі співвідношення зображуваних явищ було не стільки просторовим, скільки значеннєвим. Не знала перспективи. Середньовічний живопис: умовно-площинне зображення світу. Композиція акцентувала не на далеке розташування предмета від ока спостерігача, а на його зміст і значення. В епоху Відродження: живопис стає провідним мистецтвом. Антиаскетичний, антисхоластичний пафос епохи, порив до багатства життя, до її духовних і чуттєвих радостей саме повне вираження знаходить саме в живописі (С. Боттичелли. «Весна»). Анатомія людини (дитя на руках мадонни Літти Леонардо да Вінчі ), людське тіло, у русі (Мікеланджело. Фрески плафона Сікстинської капели). Відродження відкрило закони перспективи або навіть ширше - вільне володіння простором (Брунеллєскі, Альберті).

Процес принципового розмежування живопису графіки завершують імпресіоністи. В. Ван Гог, О. Ренуар, Е. Мане, А. Тулуз-Лотрека.

В XX ст. зміняється характер живопису. На мальовниче бачення світу впливає фото, кіно, телебачення, широта, багатство і розмаїтість вражень сучасної людини, що сприймає реальність з більших висот, і на більших швидкостях, і в несподіваних ракурсах, поглиблення її інтелектуального й психологічного світу. Поява фотографії, освоєння нею кольору поставило перед живописом нові завдання. Просто запам'ятати об'єкт на пам'ять тепер може фотографія. У живописі XX в. зростає роль суб'єктивного фактора, загострюється значення особистого бачення, індивідуального сприйняття життя.

121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.

Театр - це вид мистецтва, що художньо опановує світ у формах драматичної дії.

В театрі акт творчості (створення образу актором) протікає на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на нього. Якщо в кіно глядач бачить результат творчого процесу, то в театрі - сам процес. Мистецтво театру слушно вважають колективним: лише в процесі співтворчості драматурга, режисера, художника, композитора, актора спектакль перетворюється на твір мистецтва.

Театральне мистецтво, що розпочалася в давнину, й було пов'язане з давніми ритуалами, обрядовими дійствами доісторичної людини, пройшло довгий етап становлення, перш ніж набути сучасного вигляду.

Загалом, театр завжди намагався акцентувати увагу на філософсько-естетичному осмисленні світу. опанувати художню спадщину минулого, розкрити морально-психологічний стан особистості. Естетичний вплив справжнього театрального мистецтва, що викликає почуття емпатії - співпереживання у глядача, призводить його до катарсису - духовного очищення, а саме в цьому і полягає надзавдання мистецтва взагалі.

У театральному мистецтві України оригінальним явищем був театр "Березіль", заснований видатним українським режисером Л.Курбасом (1887-1937). Створений у 1922 році театр "Березіль" був втіленням вимріяного Курбасом мистецького об'єднання, зорієнтованого на світову естетику. інтелектуалізм, активну участь в оновленні культури. Художні пошуки Л.Курбаса вплинули на подальший розвиток українського театрального мистецтва, зокрема на творчість А.Бучми, Н.Ужвій, М. Крушельницького, Б.Ступки, Ф.Стригуна та ін.