52. Ціннісно-нормативний вимір культури

Культура, як і суспільство, існує на системі цінностей. Цінності - схвалені більшістю людей уявлення про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, романтична любов, дружба й т п Цінності не піддаються сумніву, вони є еталоном та ідеалом для всіх людей

Індивіди можуть вибирати, поділяти ці або інші цінності. Одні прихильні цінностям колективізму, а інші - цінностям індивідуалізму. Для опису того, на які цінності орієнтуються люди існ. термін ціннісні орієнтації, що описують індивідуальні відносини або вибір конкретних цінностей як норма свого поводження.

Цінності належать групі або суспільству, ціннісні орієнтації - індивідові. Культурні норми й цінності тісно взаємоповязані. Розходження між нормою і цінністю виражається так:

• норми - правила поведінки,

• цінності - абстрактні поняття про те, що таке добро і зло, правильне й неправильне, належне та неналежне.

Цінності мають спільне підґрунтя з нормами. Приписи - це заборона або дозвіл що-небудь робити, звернені до індивіда або групи і виражені в будь-якій формі (усній або письмовій, формальній або неформальній).

Різні культури можуть віддавати перевагу різним цінностям (героїзму на полі бою, матеріальному збагаченню, аскетизму). Кожне суспільство саме вправі встановлювати, що є цінністю, а що ні.

53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера

Ідеї еволюціонізму набувають у пра­цях англійського філософа Герберта Спенсера (1820-1903), який сформулював їх раніше незалежно від Ч. Дарвіна. Біоло­гічну еволюцію Г. Спенсер розглядає як один із складників універ­сального еволюцінпого процесу, якому підпорядкований Всесвіт. Отож біологічній еволюції передує космічна (доорганічна), а за­вершує її еволюція соціокультурна (надорганічна). У найбільш нагальному розумінні еволюція - це єдність протилежностей, проце­сій диференціації (перетворення однорідного в різнорідне) та інтег­рації (структурної та функціональної відповідності різнорідних елементів). Отож, еволюція має місце там, де з невпорядкованої, «незв'язної» однорідності постає впорядкована різнорідність. Еволюція - це інтеграція (зведення до виразної єдності) матерії, яка супроводжується розсіюванням руху, коли матерія переходить відстану невизначеності, безладної одно­рідності до стану визначеної і зв'язної різнорідності, і коли невитрачений ще рух зазнає аналогічних перетворень».

У сучасній науковій термінології, соціологічній і культурологічній, усталився термін «інститут».Г. Спенсер виділяв шість категорій інститутів - домашні, або сімейні, обрядові, політичні, церковні, професійні та промислові. Водночас такі явища культури як мову, релігію, мораль, мистецтво він розглядає окремо, у позаінституційному контексті, зважаючи па складний, комплексний характер цих духовних утворень. Важливе значення для становлення культурології мав здійснений Г. Спенсером аналіз функцій обрядових і професійних інститутів.

Обрядами засновник еволюціонізму називає «видозмінені форми діяльності», що практикуються людьми «внаслідок присутності інших людей» і які є «порівняно невизначеним контро­лем», що поступово набирає більш чіткої і жорсткої форми. Давні звичаї і ритуали є тим підґрунтям, па якому постають пізніші правові норми і релігійні приписи.