
- •Розрахункова графічна робота : «Вивчення і оцінка стану агроландшафту та розробка еколого-меліоративних заходів»
- •Оцінка впливу зрошення на гідрогеолого - меліоративний стан агроланшафту
- •Оцінка впливу якості зрошувальної води на гідрогеолого - меліоративний стан агроланшафту
- •Вивчення водного балансу зрошувальної ділянки
- •Вивчення сольового балансу зрошувальної ділянки
- •Розрахунки запасів загальних і токсичних солей в ґрунтах
- •Визначення типу та ступеню засолення ґрунтів
- •2.6 Оцінка гідрогеолого- меліоративного стану зрошувального масиву і розробка меліоративних заходів
- •2.7 Оцінка еколого – меліоративного стану земель зрошувального масиву
- •Висновки до розділу 2.
- •Список використаної літератури:
Висновки до розділу 2.
За даними проведених розрахунків ми можемо зробити такі висновки, що оцінка загальної мінералізації (М) по небезпеці засолення з врахуванням солестійкості сільськогосподарських культур М = 0.526 £ 1,0 вода придатна для зрошення; оцінка якості зрошувальної води по небезпеці вторинного засолення при тривалому зрошенні М = 0.526 г/л вода середньої якості (є небезпека вторинного засолення при тривалому використанні); оцінка якості зрошувальної води з точки зору солестійкості сільськогосподарських культур: М = 0.526 г/л – можна вирощувати найбільш солестійких, середньої та низької солестійкості сільськогосподарських культур; за вмістом токсичних іонів вода придатна для зрошення; на можливість розвитку процесів підлужування та осолонцювання в зрошуваних ґрунтах;HCO3- = 3,68 мг-єкв/л (HCO3- <3.5 мг-єкв/л вода обмежено придатна для зрошення (при тривалому зрошенні викликає процеси підлужування та осолонцювання)
Оцінка
впливу якості зрошувальної води на
водопроникнення грунтів, При
значенні коефіцієнту К=%
– вода придатна для зрошення і не
викликає небезпеки підлужування та
осолонцювання .Оцінка
якості зрошувальної води згідно показника
натрієво-адсорбіційного відношення
SAR
,
SAR*=1,94 < 6 – вода доброї якості, не
викликає процесів підлужування та
осолонцювання.
Водневий
показник рН = 8,5
- вода лужна.За даними розрахунку
отримуємо що прихідна частина водного
балансу становить
м3/га,
це свідчить про те, що дефіциту вологи
на ділянці не має, є вірогідність
підтоплення. За сольовим балансом S=
,
це свідчить про значне накопичення
солей на зрошуваному масиві,це може
призвести до осолонцювання та вторинного
засолення. å
солей £
0,2% на 100г ґрунту – немає небезпеки
вторинного засолення; å
токс.солей £
0,1 – немає небезпеки засолення ґрунту
токсичними солями.
Сума загальних солей становить 0,09089-Слабозасолений.За аніонним складом тип засолення -Хлоридно-содовий, за катіонним складом тип засолення Натрієвий. Необхідно облаштування дренажно-скидної системи, та щорічне внесення кальцій вмісних меліорантів.
Список використаної літератури:
1. Морозов В.В., Грановська Л.М. Еколого-меліоративні умови природокористування на зрошуваних ландшфтах України : Навчальний посібник. –Київ-Херсон: Айлант, 2003. – 208 с.
2. Костяков А.Н. Основы мелиораций : Учебник. Изд.6. – М.: Сельхозгиз, 1960.
3. Аверьянов С.Ф. Борьба с засолением орошаемых земель. – М.: Колос, 1987.
4. Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации /Под ред. Е.С.Маркова: Учебник. – М.: Колос, 1984.- 375 с.
5. Практикум по сельскохозяйственным гидротехническим мелиорациям / Под ред. Е.С.Маркова. – М.: Агропромиздат, 1986.- 362 с.
6. Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации / Под ред. С.М.Гончарова, С.М.Коробченко: Учебник. – Львов.: Вища школа, 1988.- 352с
7. Айдаров И.П. Регулирование водно-солевого и питательного режимов орошаемых земель.- М.: Агропромиздат, 1985.- 304 с.