Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
меліоративна гідрогеологія2.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
1.86 Mб
Скачать

Висновки до розділу 2.

За даними проведених розрахунків ми можемо зробити такі висновки, що оцінка загальної мінералізації (М) по небезпеці засолення з врахуванням солестійкості сільськогосподарських культур М = 0.526 £ 1,0 вода придатна для зрошення; оцінка якості зрошувальної води по небезпеці вторинного засолення при тривалому зрошенні М = 0.526 г/л вода середньої якості (є небезпека вторинного засолення при тривалому використанні); оцінка якості зрошувальної води з точки зору солестійкості сільськогосподарських культур: М = 0.526 г/л – можна вирощувати найбільш солестійких, середньої та низької солестійкості сільськогосподарських культур; за вмістом токсичних іонів вода придатна для зрошення; на можливість розвитку процесів підлужування та осолонцювання в зрошуваних ґрунтах;HCO3- = 3,68 мг-єкв/л (HCO3- <3.5 мг-єкв/л вода обмежено придатна для зрошення (при тривалому зрошенні викликає процеси підлужування та осолонцювання)

Оцінка впливу якості зрошувальної води на водопроникнення грунтів, При значенні коефіцієнту К=% – вода придатна для зрошення і не викликає небезпеки підлужування та осолонцювання .Оцінка якості зрошувальної води згідно показника натрієво-адсорбіційного відношення SAR , SAR*=1,94 < 6 – вода доброї якості, не викликає процесів підлужування та осолонцювання.

Водневий показник рН = 8,5 - вода лужна.За даними розрахунку отримуємо що прихідна частина водного балансу становить м3/га, це свідчить про те, що дефіциту вологи на ділянці не має, є вірогідність підтоплення. За сольовим балансом S= , це свідчить про значне накопичення солей на зрошуваному масиві,це може призвести до осолонцювання та вторинного засолення. å солей £ 0,2% на 100г ґрунту – немає небезпеки вторинного засолення; å токс.солей £ 0,1 – немає небезпеки засолення ґрунту токсичними солями.

Сума загальних солей становить 0,09089-Слабозасолений.За аніонним складом тип засолення -Хлоридно-содовий, за катіонним складом тип засолення Натрієвий. Необхідно облаштування дренажно-скидної системи, та щорічне внесення кальцій вмісних меліорантів.

Список використаної літератури:

1. Морозов В.В., Грановська Л.М. Еколого-меліоративні умови природокористування на зрошуваних ландшфтах України : Навчальний посібник. –Київ-Херсон: Айлант, 2003. – 208 с.

2. Костяков А.Н. Основы мелиораций : Учебник. Изд.6. – М.: Сельхозгиз, 1960.

3. Аверьянов С.Ф. Борьба с засолением орошаемых земель. – М.: Колос, 1987.

4. Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации /Под ред. Е.С.Маркова: Учебник. – М.: Колос, 1984.- 375 с.

5. Практикум по сельскохозяйственным гидротехническим мелиорациям / Под ред. Е.С.Маркова. – М.: Агропромиздат, 1986.- 362 с.

6. Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации / Под ред. С.М.Гончарова, С.М.Коробченко: Учебник. – Львов.: Вища школа, 1988.- 352с

7. Айдаров И.П. Регулирование водно-солевого и питательного режимов орошаемых земель.- М.: Агропромиздат, 1985.- 304 с.