5. Визначення типу та ступеню засолення ґрунтів

За ступенем і характером засолення земель визначається засоленість метрового шару. Показник оцінюють за результатом сольових зйомок та випробувань даних сольових та грунто – сольових стаціонарних досліджень.

Тип та ступінь засолення визначається за визначається за вмістом легкорозчинних солей в водній витяжці.

Хімізм засолення визначають складом аніонів та катіонів у шарі ґрунтів, відповідних характеристик.При визначені типу ґрунтів беруть до уваги аніони. Визначення типу засолення ґрунтується на величинах співвідношення одних аніонів до інших.

Таблиця 2.5. Ступінь засолення грунту за значенням

Ступінь засолення	Не засоленні	Слабко засоленні	Середньо засоленні	Сильно засоленні
Clр мг-екв/л	0.3	0.3-1.0	1.0-3.0	3.0-7.,0

За грунт слабозасолений так як , що знаходиться в межах від 0,3 до 1,0.

1. 

2. 

3. 

За аніонним складом тип засолення -

При визначені хімізму засолення ґрунтів беруть до уваги катіони присутні у найбільшій кількості.

4. 

5. 

Не виконується жодна умова, отже при визначені хімізму засолення ґрунтів за катіонами використовуємо наступний пункт.

6. 

7. 

8. 

За катіонним складом тип засолення -

В межах одного ґрунтового профілю тип засолення може змінюватися, що пов’язано з рухомістю легкорозчинних солей та змінами їхнього співвідношення при концентрації розчинів в процесі випробувань ґрунтової вологи.

Ступінь засолення ґрунтів та порід встановлюється на підставі загального вмісту солей у їхній водній витяжці, або вмісту токсичних солей залежно від типу засолення.

Вміст токсичних іонів та суму токсичних солей за різних співвідношень у водній витяжці розраховується так:

1. 

2. 

3. 

Табл.2.7 - Хімічний склад ґрунту зрошуваного масиву

Одиниці вимірювання			Cl	Ca	Mg	Na	Сума
коефіцієнти	0.061	0.048	0.036	0.002	0.012	0.023
мг.	0.56	0.48	0.23	0.5	0.2	0.57
%	0,03416	0,02304	0,00828	0,001	0,0024	0,01311	0,08199

Розрахунок ведемо за другим співвідношенням.

%

Висновок. За сумою токсичних солей содового типу - незасолений, так як , що меньше 0,1

За ВБН33-5.5-01-97 за загальним ступенем засолення – слабо засолені, так як загальний вміст солей складає 0,08199 %, що менше меж 0,1-0,2.

2.6 Оцінка гідрогеолого- меліоративного стану зрошувального масиву і розробка меліоративних заходів

Основними показниками гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних ландшафтів є рівень і мінералізація підґрунтових вод, тип хімічного складу підгрунтових вод, а також засоленість ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід.

При оцінці гідрогеолого-меліоративного стану вивчаємо зрошуваної території за відповідними показниками мінералізації і типу хімічного складу підґрунтових вод, визначається критична глибина рівня підґрунтових вод для даної зрошуваної ділянки.

Порівнюючи отриману критичну глибину рівня підґрунтових вод з фактичною глибиною їх рівня на вивчаємій зрошуваній ділянці дається оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваної ділянки і розроблюються меліоративні заходи по регулюванню водно-сольового режиму ґрунтів.

Таблиця 2.8 - Дані для оцінки гідрогеолого-меліоративного стану

зрошуваної ділянки і розробки меліоративних заходів

Таблиця 2.9. Критична глибина рівня підгрунтових вод, м ( за Баєром Р.О., Лютаєвим Б.В.)

Мінералізація підгрунтових вод, г/л	Значення Нкр при різному хімічному складі ( в чисельнику – для зрошуваних земель, в знаменнику – для незрошуваних)
	хлоридний,сульфатно-хлоридний, хлоридно-содовий, содово-хлоридний	сульфатно- содовий, содово-сульфатний	хлоридно-сульфатний, сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний	сульфатний
3...5

Весна Осінь

Нкр=1.2м

Нкр=1.8м

Нкр=1.5м

РПВ 2,1м

Висновок: так як рівень ґрунтових вод нижчий за критичний рівень ґрунтових вод, то гідрогеолого-меліоративний стан ландшафту майже задовільний (в осінній період РПВ знаходиться на критичних позначках). Потрібно проводити такі меліоративні заходи : на поливних землях здійснюється комплекс заходів по зменшенню прихідних статей водного балансу підґрунтових вод: відведення зайвої води, планове водокористування, корегування режимів зрошення у зв’язку з участю підгрунтових вод у водоспоживанні. При наявності процесів засолення або осолонцювання грунтів поліпшення якості зрошувальної води і застосування попереджувальних заходів (гіпсування та інші).