2. Вивчення водного балансу зрошувальної ділянки

Для оцінки і прогнозування характеристик гідрогеолого-меліоративного стану агроландшафту необхідні відомості про баланс підгрунтових вод, а також про баланс солей, що вони вміщують. Основою прогнозування розвитку водно-сольових процесів у ґрунті, ґрунтоутворюючих породах та підгрунтових водах є методи водного і сольового балансу.

Під водним балансом розуміється співвідношення усіх форм приходу і витрат води з урахуванням їх запасів за визначенні інтервал часу для вивчаємої ділянки.Водний баланс - це кількісний вираз кругообігу вод у природі.

Водний баланс може бути розрахованим за багаторічний період, рік, сезон, місяць та інший термін для зрошуваного масиву, водного об’єкту, зрошуваної ділянки тощо.

Водний баланс зрошуваної території за С.Ф.Авер’яновим має вигляд. При цьому враховуються поверхневі води, води зони аерації і підґрунтові води .

де - сумарні зміни води у межах вивчаємої території;

В – водозабір;

– приток поверхневих вод, крім водозабору;

– приток підземних вод (приток підгрунтових вод збоку або

підживлення підгрунтових вод напірними);

А – атмосферні опади;

С – сумарні скиди за межі території по колекторно-дренажній

мережі;

Фк – фільтрація із каполів;

± Q – вертикальний водообмін між зоною аерації та

зоною насичення;

±g – вертикальний водообмін між підгрунтовими та

напірними водами;

I, Тр – випаровування і транспірація з поверхні грунту;

– підземний відтік за межі території або в глибокозалягаючі

підземні води;

Д – дренажний стік.

Таблиця 2.3 - Дані для розрахунку водного балансу зрошуваної ділянки

№	В, м3/га	П	П	А,м3/га	h	С	t, 0С	a, %	О	О	Д,	Q	q
11	9000	0	0	4000	0,96	0	10	70	0	0	900	0	0

Висновки: За даними розрахунку отримуємо що прихідна частина водного балансу становить м³/га, це свідчить про те, що дефіциту вологи на ділянці не має, є вірогідність підтоплення.

3. Вивчення сольового балансу зрошувальної ділянки

Під сольовим балансом (загальним, порід зони аерації, підгрунтових вод) розуміється співвідношення надходження і витрат їх (т/га) за відповідний період (вегетаційний, не вегетаційний, проведення промивок засолених ґрунтів тощо).

Вивчення сольового балансу необхідно, в першу чергу, на ділянках з низькою дренованістю, проводять його у комплексі з експериментальним визначенням водного балансу на типових ділянках. При вивченні сольового балансу визначається загальний зміст солей, хлоридів і токсичних солей (NaCl, Na2SO4, MgSO4, MgCl2 тощо).

Рівняння загального сольового балансу має вигляд:

де – солі, що надходять з атмосферними опадами;

– солі, що надходять зі зрошувальною водою

(у більшості районів це основна приходна стаття балансу);

- солі, що надходять з підземним притоком;

– солі, що приносяться вітром;

, , – солі, що виносяться відповідно з підземним відтоком,

дренажними водами і урожаєм рослин.

Таблиця 2.4 - Дані для розрахунку сольового балансу зрошуваної ділянки

№	В, м3/га	Sор, кг/м3	А, м3/га	SА, кг/м3	П	SП	П	SП	h	Sветра, кг/га	С	О	SО	О	SО	Д, м3/га	SД, кг/м3	SУР., кг/г
11	9000	0,53	4000	0,2	0	0	0	0	0,96	400	0	0	0	0	0	900	3,0	850

Висновки: За даними проведених розрахунків отримуємо, що , це свідчить про значне накопичення солей на зрошуваному масиві,це може призвести до осолонцювання та вторинного засолення.