- •1. Передумови виникнення соціології
- •4. Функції соціології.
- •5.Звязок соціології з іншими науками.
- •6.Позитивізм о.Конта
- •7.Індустріальне суспільство в соціології Конта.
- •8.Соціологія релігії о.Конта
- •16.Класовий підхід до структури суспільства в теорії к.Маркса
- •23. Володарююча еліта ч.Міллса:
- •27.Бюрократична модель організації.
- •29.Соціальні інститути та соціальні організації,їх взаємозв’язок.
- •30.Праця в постіндустріальному суспільстві
- •31. Ф. Тейлор розвивав наукову організацію праці в чотирьох сферах:
- •33. У сучасній соціології намітилося кілька підходів до дослідження структури особистості.
- •42.Авторитарна особистість за е.Фромом.
- •45. Основні види девіантної поведінки.
- •46.Соціальна еволюція м.Драгоманова
- •47.Проблема влади в соціології Драгоманова.
- •61.Типи культури.
- •67.Географічна школа в соціології.
- •68.Біхевіоризм та необіхевіоризм.
- •69.Розуміюча соціологія
- •70.Структурно – функціональна школа в соціології.
- •77.Постіндустріальне суспільство.
- •82. Електоральна поведінка
- •84.Тереотичні передумови виникнення та основні етапи розвитку економічної соціології
- •85.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в Україні.
- •86.Класифікація сімейно-шлюбних відносин.
- •87.Майбутнє сім»ї
- •90.Проблема оптимізації шлюбно-сімейних відносин.
6.Позитивізм о.Конта
Позитивізм - філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення. Засновником позитивізму є французький мислитель Огюст Конт. Йому належить 6-томний «Курс позитивної філософії», надрукований у 1830--1842 рр. Виступивши ідеологом науки, Конт не тільки високо підніс її статус, а й зробив її своєрідною релігією.Підґрунтям концепції Конта є закон трьох стадій. На його думку, кожне з понять, і відповідно знання загалом, неминуче долає три такі стадії:1)теологічну, або фіктивну, коли за явищами шукають надприродні сили -- божества тощо;2)метафізичну, або абстрактну, коли за явищами вбачають абстрактні сутності й сили -- субстанції, флогістони тощо;3)наукову, або позитивну, коли між явищами відкриваються незмінні закони.
Принципова відмінність позитивної стадії від попередніх полягає в тому, що явища не пояснюються через щось інше, потойбічне їм, а описуються через зв'язок з іншими явищами. В законі трьох стадій Конт правильно розпізнав тенденцію зростання ролі наукового знання в історичному розвитку суспільства.
7.Індустріальне суспільство в соціології Конта.
Індустріального суспільства - обов'язковий етапу у розвитку всього людства. При цьому він не вважав суттєвими протиріччя інтересів пролетарів та підприємців. Між ними може спостерігатися тимчасове і другорядне за своїм значенням суперництво в розподілі багатств. Але, і тут Конт згідний з представниками ліберального напряму, зростання виробництва відповідає інтересам усіх. І закон індустріального суспільства — зріст багатства, який утверджує або передбачає, врешті-решт, узгодження інтересів. При цьому особливого значення він надає приватній власності та її концентрації, тобто зростанню багатства.
8.Соціологія релігії о.Конта
О. Конт, який вважав, що в дослідженні соціального життя важливо з'ясувати засади соціального порядку, а відповідно й соціальну роль релігії.
Для соціології релігії, на думку О. Конта, найважливішими є два аспекти:
1. Релігія, яка на першій стадії була невід'ємним елементом людського суспільства, згодом поступово витісняється науковим знанням. Ця думка була покладена в основу концепції секуляризації, витіснення релігії з різноманітних сфер життя суспільства і занепаду її впливу.
2. Кожна стадія розвитку пов'язана з певними соціальними структурами, відносинами у сфері влади. Пануванню теологічних ідей, яке охоплює людську історію від її початку до XII ст., відповідає домінуюча роль духовенства та військових, які з точки зору позитивізму є непродуктивними соціальними верствами. На філософській стадії панівні позиції починає захоплювати бюрократія, передусім юристи. Останньою історичною формою теологічного порядку був, за Кон-том, адекватний християнському монотеїзму феодальний режим. Якщо на цій стадії релігійні вірування були зв'язуючою силою, основою соціального порядку, то із занепадом релігії постала загроза розпаду соціальних зв'язків.
Пізніше Конт, зневірившись у можливості розумної організації суспільства шляхом просвіти, дійшов висновку про необхідність «другого теологічного синтезу» як духовної опори соціальних зв'язків. Він запропонував світський, раціоналістичний варіант «позитивної релігії» — культ людства як єдиної «Великої істоти», величезного соціального організму. В цій релігії соціолог, який найкраще знає механізми соціальної динаміки і здатний керувати суспільством, стає верховним жерцем.
15. Соціальна структура може тлумачитись у широкому сенсі(під нею розуміють поділи суспільства на сфери життя людей) і у вузькому сенсі(аналізується соціальна диференціація на основі всіх вагомих розрізнень між людьми у процесі їх життєдіяльності). Соціальна структура суспільства – це сукупність взаємопов’язаних груп людей, для яких характерна горизонтальна та вертикальна упорядкованість. Горизонтальна структура: подібні структури виділяють абстрагуючись від існуючої нерівності між членами суспільства. Типи горизонтальних структур виділяються в залежності від ознаки, що буде покладена в її основу(соціально – територіальна, соціально – професійна…) Мета таких поділів – досконале вивчення окремих спільнот суспільства в залежності від дослідницьких завдань. Вертикальна структура суспільства відрізняється від горизонтальної тим, що базується на нерівності індивідів і їх груп. 3 підходи відносно нерівності: 1) Функціональний – нерівність вважається за важливе джерело соціального розвитку.(Сорокін, Парсонс) 2)Конфліктний – нерівність вважається за зло, з яким обов’язково треба боротися.(Маркс) 3) Еволюційний – розглядають як соціальний феномен з позитивними і негативними наслідками.