- •1. Передумови виникнення соціології
- •4. Функції соціології.
- •5.Звязок соціології з іншими науками.
- •6.Позитивізм о.Конта
- •7.Індустріальне суспільство в соціології Конта.
- •8.Соціологія релігії о.Конта
- •16.Класовий підхід до структури суспільства в теорії к.Маркса
- •23. Володарююча еліта ч.Міллса:
- •27.Бюрократична модель організації.
- •29.Соціальні інститути та соціальні організації,їх взаємозв’язок.
- •30.Праця в постіндустріальному суспільстві
- •31. Ф. Тейлор розвивав наукову організацію праці в чотирьох сферах:
- •33. У сучасній соціології намітилося кілька підходів до дослідження структури особистості.
- •42.Авторитарна особистість за е.Фромом.
- •45. Основні види девіантної поведінки.
- •46.Соціальна еволюція м.Драгоманова
- •47.Проблема влади в соціології Драгоманова.
- •61.Типи культури.
- •67.Географічна школа в соціології.
- •68.Біхевіоризм та необіхевіоризм.
- •69.Розуміюча соціологія
- •70.Структурно – функціональна школа в соціології.
- •77.Постіндустріальне суспільство.
- •82. Електоральна поведінка
- •84.Тереотичні передумови виникнення та основні етапи розвитку економічної соціології
- •85.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в Україні.
- •86.Класифікація сімейно-шлюбних відносин.
- •87.Майбутнє сім»ї
- •90.Проблема оптимізації шлюбно-сімейних відносин.
4. Функції соціології.
1)Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві. Сюди відноситься отримання об’єктивного знання про основні соціальні проблеми розвитку нашого суспільства. Призначена прикладна соціологія для забезпечення надійної соціальної інформації про різні соціальні процеси.
2)Практично-перетворювальна функція: соціальна інформація є першим етапом, бо вона не може зразу перетворитися на прогнози, рішення тощо. Задача соціології полягає в тому, щоби знайти шляхи подальшого розвитку суспільства, участь у розробці довготермінової соціальної політики держави, в обгрунтуванні і реалізації планів соціального розвитку на всіх рівнях: країна, регіон тощо. Тут є прикладная соціологія – вона забезпечує розробку прогнозів, рекомендацій у вирішенні тих чи інших соціальних проблем, аж до рівня трудового колективу.
3)Інформаційна функція полягає в тому, що методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства.
4)Критична функція. 5)Описова функція. 6)Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів. 7)Перетворювальна – висновки, рекомендації соціологів служать для вироблення певних соціальних рішень. 8)Світоглядна функція.
5.Звязок соціології з іншими науками.
У своїй теоретичній частині соціологія тісно переплітається з філософією. Мова йде про соціальну філософію. Соціальна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціонування і розвитку, які становлять логічну основу соціології. Тісний зв'язок із соціальною психологією. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей. Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою – галуззю статистики, предмет якої – соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформаційною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтації і поведінці верств і груп для підготовки науково обґрунтованих загальнодержавних і регіональних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів. Зв'язок із правознавством. Нині ці 2 науки зближаються: і соціологи, і правознавці дійшли висновку, що повний опис і пояснення сучасних соціальних процесів, вимагають об’єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія – «соціологія права». Прикладна соціологія ґрунтується на математичних знаннях і методах. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась «математична соціологія» - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудови соціальних моделей. Найтісніший і найнеобхідніший зв'язок соціології з історією. Як історія так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об’єктивними, незалежними від волі і свідомості людей закономірностями. Які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, з другого боку, з існуючими індивідуальними, неповторними явищами і процесами, які не можуть бути причинно поясненими, але мають закономірний характер. Суттєво впливають на «зигзаги» суспільства та його історії. Дуже тісний зв'язок соціології з політологією. Він визначається тим, що: 1) соціальні спільності, соціальні інститути і організації є важливими суб’єктами і об’єктами політики; 2) політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.(соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин). Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на результати досліджень соціальної філософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо.