- •1. Передумови виникнення соціології
- •4. Функції соціології.
- •5.Звязок соціології з іншими науками.
- •6.Позитивізм о.Конта
- •7.Індустріальне суспільство в соціології Конта.
- •8.Соціологія релігії о.Конта
- •16.Класовий підхід до структури суспільства в теорії к.Маркса
- •23. Володарююча еліта ч.Міллса:
- •27.Бюрократична модель організації.
- •29.Соціальні інститути та соціальні організації,їх взаємозв’язок.
- •30.Праця в постіндустріальному суспільстві
- •31. Ф. Тейлор розвивав наукову організацію праці в чотирьох сферах:
- •33. У сучасній соціології намітилося кілька підходів до дослідження структури особистості.
- •42.Авторитарна особистість за е.Фромом.
- •45. Основні види девіантної поведінки.
- •46.Соціальна еволюція м.Драгоманова
- •47.Проблема влади в соціології Драгоманова.
- •61.Типи культури.
- •67.Географічна школа в соціології.
- •68.Біхевіоризм та необіхевіоризм.
- •69.Розуміюча соціологія
- •70.Структурно – функціональна школа в соціології.
- •77.Постіндустріальне суспільство.
- •82. Електоральна поведінка
- •84.Тереотичні передумови виникнення та основні етапи розвитку економічної соціології
- •85.Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в Україні.
- •86.Класифікація сімейно-шлюбних відносин.
- •87.Майбутнє сім»ї
- •90.Проблема оптимізації шлюбно-сімейних відносин.
67.Географічна школа в соціології.
Географічна школа в соціології, напрям в немарксистській соціології, що розглядає географічне середовище або її окремі компоненти (клімат, грунт, річки і т.п.) як визначальний чинник розвитку суспільства. Ідея обумовленості суспільних явищ географічним середовищем висловлювалася в античності (Демокріт, Гіппократ, Геродот, Полібій, Страбон), середні століття, Ж. Боденом у Франції в 16 ст Засновником Г. ш. рахують французького мислителя Ш. Монтеськье, що розвинув ідеї про вплив географічних умов, клімату на життя людей, звичаї і вдачі народів, на становлення господарської і навіть політичної буд різних країн. Видним представником Г. ш. був англійський історик Р. Т. Бокль. Проблематика Р. ш. досліджувалася багатьма географами, істориками і економістами кінця 19 — 1-ої половини 20 вв.(століття). Спочатку ідеї Р. ш., не дивлячись на їх однобічність, були направлені проти релігійної ідеології і культу, «великих людей», висували принцип детермінізму в суспільному житті. У 2-у підлогу.(половина) 19 ст, у міру розвитку наукової соціології, Р. ш. втратила свій прогресивний вміст. Ігнорування соціальних рушійних сил історичного прогресу і висунення географічного середовища як вирішальний чинник в економічному, політичному і культурному розвитку народів незрідка використовувалися для обгрунтування реакційних теорій про природні причини відсталості колоніальних народів, виправдання колоніальної політики капіталістичних держав.
68.Біхевіоризм та необіхевіоризм.
Біхевіоризм (від англ. behavior – поведінка) – один з провідних напрямів психології, широко розповсюджений в різних країнах, особливо в США. Засновники біхевіоризму – Дж.Б.Уотсон і Е.Торндайк. Цей напрям характеризується тим, що вивчення предмета зводиться передусім до аналізу поведінки. Поведінку біхевіористи трактують як сукупність відношень “стимул – реакція” (S-R).
Необіхевіоризм – напрям в американській психології, що виник в 30-ті роки ХХ ст.. Необіхевіористи не тільки сприйняли головне положення біхевіоризму, згідно з яким предметом психології є об¢єктивне спостереження реакції організму на стимул зовнішнього середовища (S-R), а й врахували прояв свідомості як реальної детермінанти поведінки людини, доповнивши цю схему “проміжною змінною” – переробка інформації як активний процес (S-O-R).
69.Розуміюча соціологія
Розуміюча соціологія, за вихідний пункт береться поведінка людини чи групи людей. Поведінка цікавить соціолога тільки тому, що люди вкладають у свої дії певний сенс. Дії людей усвідомлені, отже, соціологія має бути “розуміючою” наукою, тобто розуміти як дії, так і їх суть. Це – наука не
тільки про розуміння поведінки, а й про соціальну дію, яка для Вебера рівнозначна поведінці. Адже соц дія – не просто самоорієнтована, вона орієнтована на інших. Орієнтацію на інших Вебер наз очікуванням, без чого дію не можна вважати соц. Отже, предметом розуміючої соціології є усвідомлена соц дія.