Література

1. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шканова О. М. Управління персоналом. 2-ге видання: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 502 с.

УДК 631.158

Дика А.І.

Шарко М.В., д.е.н.

Удосконалення кадрової політики на транспортних підприємствах

В роботі розглянуто нові підходи до визначення необхідної для підприємства кількості робочої сили, та вимоги відносно оптимізації кадрової політики підприємства.

Вступ. Результатом впровадження в економіку нашої держави ринкових принципів стала загальна і постійно зростаюча конкуренція. На ринку має місце постійне конкурентне суперництво за досягнення ринкового успіху і здобуття конкурентних переваг. Тому важливе значення для всіх підприємств набула проблема підтримки конкурентоспроможності з метою формування довгострокових конкурентних переваг на певних сегментах ринку. Низький рівень продуктивності праці в Україні характеризується безконтрольним збільшенням витрат ресурсів на одиницю валового внутрішнього продукту, збільшенням цін до рівня світових при п`ятидесятикратному зменшенні рівня заробітної плати, не конкурентоспроможності продукції, яка випускається, обумовлює необхідність посилення державного регулювання трудових і виробничих процесів. Основним фактором успіху у вирішенні цієї проблеми є висока ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві, котра включає продуктивність праці і забезпечення створення умов для підтримки її росту.

Проблема формування трудових ресурсів промислового підприємства має безумовно самостійне значення. Це зрозуміло із факту, що об`єктами управління виступають такі сторони виробничо-господарської діяльності, як визначення оптимальної структури виробничого персоналу, розстановка працюючих в процесі виробництва, підвищення ефективності використання живої праці, удосконалення якісного складу сукупної робочої сили на підприємствах.

Питання раціонального використання трудових ресурсів ще не знайшли належної місця в системі управління підприємством. До цього часу вся система обліку і звітності на підприємствах організована таким чином, що здійснюється самий строгий контроль за використанням матеріальних ресурсів, але не живої праці.

Мета роботи полягає у розробці заходів щодо оптимізації кадрової політики підприємства в умовах нестабільного ринку, жорсткої конкуренції та не відповідності ціни на робочу силу і загального рівня цін.

Основна частина. Кадровий потенціал підприємства це по-перше, вирішальний фактор конкурентоспроможності підприємства; по-друге, він складається із потенціалу виробничого персоналу і управлінського персоналу, котрий в свою чергу є сукупністю кадрових потенціалів працівників наступних категорій: керівників вищої і середньої ланки, інженерно-технічних працівників і службовців. Причому кадровий потенціал окремого працівника включає в себе такі складові як фізичний, людський, соціальний і культурний капітали.

Системи мотивації включають багатоелементну основу, в сучасних основах провідне місце відводиться економічним стимулам, проте не слід нехтувати і добре відомими і притаманними радянській економіці моральними стимулами. Адже саме моральне задоволення являється найбільш дієвим методом заохочення.

Успіх такого складного процесу як механізм підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві, залежить, перш за все, від рівня економічної освіти, власних зусиль, вміння аналізувати ситуацію, передбачати наслідки рішень, котрі приймаються.

Ринкову трансформацію соціально-економічних умов виробництва обов`язково необхідно враховувати і підприємствам, котрі в період трансформації власності залишаються у власності і розпорядженні держави. Їх сублімація в умовах ринку, який розвивається потребує прийняття зважених господарських рішень і ефективного використання трудового потенціалу підприємства.

Висновок. З метою оптимізації кадрової політики підприємства пропонується в якості основних напрямів оптимізації кадрової політики використати наступні: добір персоналу в організації; випробовування кадрів; навчання, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів; розробка методики оцінки результатів праці персоналу; підготовка керівників.

Найважливішим фактором ефективної роботи підприємства є своєчасна і високоякісна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу. Що сприяє великому діапазону їхніх теоретичних знань, умінь і навичок. Між кваліфікацією працівника і ефективністю його праці існує пряма залежність.