Основні ознаки систем

Цілісність і подільність. Система - це насамперед цілісна сукупність елементів. Це означає, що, з одного боку, система - цілісне утворення й, з іншого боку - у її складі чітко можуть бути виділені цілісні об'єкти (елементи). При цьому варто мати на увазі, що елементи існують лише в системі. Поза системою це в найкращому разі об'єкти, що володіють системно значимими властивостями. При входженні в систему елемент здобуває системно певна властивість замість системно значимого. Для системи первинним є ознака цілісності, тобто вона розглядається як єдине ціле, що складається із взаємодіючих частин, часто різноякісних, але одночасно сумісних.

Наявність стійких зв'язків. Наявність істотних стійких зв'язків (відносин) між елементами або (і) їхніми властивостями, що перевершують по потужності (силі) зв'язку цих елементів з елементами, що не входять у дану систему, є наступним атрибутом системи.

Організація. Ця властивість характеризується наявністю певної організації, що проявляється в зниженні ентропії (ступеня невизначеності) системи H(S) у порівнянні з ентропією системо формуючих факторів H(F), що визначають можливість створення системи.

Емерджентність. Емерджентність припускає наявність таких якостей (властивостей), які властиві системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.

2. Роль і місце інформаційних систем в управлінні економічними об'єктами

Економічна інформаційна система (ЕІС) - система, призначена для зберігання, пошуку й видачі економічної інформації із запитів користувачів. За допомогою ЕІС, на жаль, може перероблятися далеко не вся інформація, використовувана для управління об'єктом, оскільки на будь-якому підприємстві циркулюють величезні інформаційні потоки, що грають важливу роль у прийнятті рішень, але обробка яких за допомогою комп'ютерів неможлива. Причина цього полягає в складності структуризації інформації й формалізації процесів її переробки.

В багаторівневій ієрархічній системі управління (наприклад, гнучкою виробничою системою) виділяють звичайно три рівні: рівень управління роботою встаткування й технологічних процесів, рівень оперативного управління ходом виробничого процесу й рівень планування робіт.

На кожному з рівнів виконуються роботи, у комплексі забезпечуючі управління. Ці роботи прийнята називати функціями. Залежно від цілей можна виділити функції різного ступеня спільності. Типовими є наступні функції: планування, облік, аналіз і регулювання. Розглянемо їхній зміст, тому що згодом всі вони повинні бути трансформовані в комп'ютерні програми.

Взаємозв'язок між рівнями управління й здійснюваними ними функціями по обсязі виконуваних робіт представлена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Взаємозв'язок функцій і рівнів управління

Рівень управління	Планування	Облік	Аналіз і регулювання
Вище керівництво Середній рівень Оперативне управління	Значне Помірне Незначне	Відсутній Значний Значний	Значне Помірне Відсутній

Первісно більшість ЕІС забезпечували лише оперативний рівень управління: обробку рахунків, облік товарів і матеріалів, розрахунок заробітної плати, обробку замовлень й ін. Згодом стали розроблятися системи, що забезпечують виконання розрахунків на середньому рівні: розрахунки квартальних, місячних і річних планів випуску продукції, складання планів збуту продукції й т.д.

Сучасні ЕІС здатні надавати й обробляти інформацію для всіх рівнів управління. Особливий інтерес для вищого рівня управління представляють експертні системи, здатні обробляти орієнтовну інформацію й на цій базі розробляти прогнозні плани.

Зміни, що відбуваються, у сучасному суспільстві викликають необхідність удосконалювання систем управління, перемикання основної уваги з оперативного на стратегічне управління, орієнтоване в майбутнє. Це відповідає переміщенню центра ваги до вершини інформаційної піраміди.