ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

2011-2012 навч. рік.

Вступ до предмету: Історія України як наука та навчальний предмет

1. Методичні вказівки

Вступ до предмету опрацьовується студентами самостійно. Для цього потрібно ознайомитися з основною літературою та скласти опорний конспект за планом.

1. Історія як наука: предмет і завдання курсу. Періодизація історії

2. Історіографія та принципи історичних досліджень.

3. Історичні джерела та допоміжні історичні дисципліни.

4. Історичні напрямки в українській історичні науці кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Видатні дослідники історії України.

2. Основні поняття теми

Антропологія, археологія, архіви, джерелознавство, допоміжні історичні дисципліни, історія, історія України, історичне джерело, історичне дослідження, історіографія, літописи, періодизація, принципи історичних досліджень.

3. Контрольні питання для самоперевірки знань

1. Дати визначення поняття "історія".

2. Що є предметом навчального курсу "Історія України"?

3. Дати визначення поняття "історичне джерело".

4. Назвіть види історичних джерел?

5. Яка наука займається дослідженням історичних джерел?

6. Що вивчає наука історіографія?

7. Назвіть допоміжні історичні дисципліни?

8. Назвіть та проаналізуйте функції історичної науки?

9. Назвіть основні наукові принципи вивчення історичних фактів?

10. Дайте визначення терміну "періодизація історії".

11. На які періоди поділяється історії людства?

12. Дайте періодизацію історії України?

13. Назвіть видатних істориків України кінця ХІХ початку ХХ ст.?

14. Назвіть українські історіографічні напрямки, що діяли на початку ХХ ст.?

15. Які міжпредметні зв’язки застосовують у вивченні історії України?

4. Основна література

20, 26, 34.

Тема 1. Княжа доба в історії України (V - хv ст.) План 1 семінарського заняття

1. Слов’янські протидержавні утворення на українських землях. Причини утворення Давньоруської держави.

2. Внутрішня та зовнішня політика київських князів.

3. Система організації політичної влади. Соціальна структура давньоруського суспільства.

4. Причини розпаду Київської Русі.

План 2 семінарського заняття

1. Відокремлення князівств від Києва. Утворення єдиної Галицько-Волинської держави. Соціально-політична система та економічний розвиток Галицько-Волинської держави.

2. Утворення Великого князівства Литовського і поширення влади литовських князів на українській землі. Політичний і соціально-економічний розвиток українських земель у складі Литви. Класова структура українсько-литовського суспільства.

Методичні рекомендації до першого семінарського заняття

Висвітлення першого питання семінару доцільно почати з аналізу протидержавних утворень, що існували в східних слов’ян у ІХ ст. Далі звернутися до літопису ченця Нестора "Повість минулих літ" і розглянути процес розселення східнослов’янських племен, які проживали в межах сучасної України: дуліби, поляни, сіверяни, дреговичі, древляни, тиверці, уличі та інші, а також розповісти, що собою являли поселення східних слов’ян. Дати відповідь, щодо господарської діяльності на Русі: внутрішня і зовнішня торгівля, основа економіки, система обробітку ґрунту , розвиток ремесел, товарно-грошові відносини.

Потім необхідно спинитися на характеристиці причин виникнення Київської Русі. При цьому розкрити суть суперечок між норманістами і антинорманістами, а також пояснити походження терміна "Русь" і топоніма "Україна".

В другому питанні потрібно розкрити політику київських князів від Аскольда до Володимира Мономаха та його сина Мстислава (Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава та його синів). Розповісти про вклад кожного у зміцнення Київської Русі, їх внутрішню і зовнішню політику. Особливу увагу необхідно звернути на реформаційні дії князів Ольги, Володимира, Ярослава.

Відповідь на трете питання рекомендуємо почати з аналізу політичної влади на Русі – тобто, що являла собою князівська влада, влада боярської думи, функції народного віча, а також систему влади на місцях. Потрібно звернути увагу на те як змінювалася система організації влади в державі залежно від періоду розвитку (становлення, розквіт, занепад). В аналізі соціальної структури суспільства виділити категорії населення - привілейована верства, вільне населення, напіввільне, залежне та люди поза суспільством. Постежити чим займалася кожна категорія і який соціальний статус мала.

В четвертому питанні плану семінару потрібно проаналізувати причини розпаду Київської Русі за планом: внутрішні і зовнішні та соціально-економічні і політичні чинники розпаду.

Методичні рекомендації до другого семінарського заняття

Як відомо з матеріалу, засвоєного на попередньому семінарському занятті, Київська Русь, як велике політичне об’єднання, починає занепадати. Даючи відповіді на перше питання, треба пояснити, що означає “принцип вотчини”, а також як змінюються відносини князя київського з синами, боярами, вічем.

Далі необхідно з’ясувати, які землі першими відокремились від Києва, що являли собою Галицька та Волинська земля до об’єднання, хто і як керував цими землями. Звернути увагу на причини об’єднання в єдину державу. Пояснити, чому не галицькому князю, а волинському (Роману Мстиславичу) вдалося створити єдину державу, яка хоч і не об’єднала всієї України, але продовжила самостійне життя більш ніж на 100 років. Доцільно висвітлити внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславича. Яку надію покладали люди на особу цього князя і які внутрішньополітичні події відбувалися в Галицько-Волинській державі після смерті Романа Мстиславича. Далі зверну ти увагу на процес відновлення цілісності держави Данилом Романовичем. Необхідно показати видатну роль Данила Галицького (сина Романа) в укріпленні держави, його стосунки з Золотою Ордою та іншими державами. Доцільно показати життя держави після смерті Данила (1264 р.). Якою була внутрішня і зовнішня політика галицько-волинських князів Лева, Юрія, Андрія та Лева ІІ, Болеслава. З’ясувати зовнішні і внутрішні причини занепаду держави та які країни взяли участь в її поділі.

У другому питанні треба розглянути процес утворення князівства Литовського і чим литовські племена відрізнялися від східних слов’ян. Бажано згадати хто були перші литовські князі. Необхідно відповісти на питання: які ж були причини швидких і легких успіхів литовців по приєднанню українських земель? Чому населення України вітало просування литовських військ вглиб українських земель?; що ми вкладаємо в зміст, коли кажемо, що до середини ХV ст. Литовська держава становила собою щось подібне до федерації – суверенної держави? Крім цього, Литовська держава на протязі майже 200 років була державою де досить мирно і спокійно жили поруч литовський, український і білоруський народи.

Другу частину цього питання доцільно розпочати з характеристики структури державної влади, яка під кінець ХV ст. закріпилася за родом Гедеміна. Бажано розкрити функції постійного органу – Пани-Ради її привілеї, а також сейму, який сформувався як представницький орган влади. Звернути увагу на територіально-адміністративний устрій українських земель, що увійшли до складу Великого князівства Литовського (Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля Київщина). Розкрити економічний розвиток українських земель у складі Литви, та соціальну структуру України ХІV - ХV ст., яка була типовою для періоду розвинутого феодалізму. Тому висвітлюючи це питання, важливо розглянути структуру населення Литовського князівства: імениті феодали і родовиті бояри (вони займали вищі посади в управлінні), військово-служилі (спочатку бояри, а пізніше, за польським зразком – шляхта), селяни (робітні, селяни-данники, службові), міщани, духовенство. Бажано дати характеристику кожного щабля (зверху-донизу) - правове становище, економічна основа.

Основні поняття теми

Анти, баскак, бортництво, бояри, варяги, васальна залежність, Велике князівство Литовське, венеди, Віче, волока, вотчина, гривна, данина, десятина, династія, дружина, закуп, злотник, Золота Орда, ізгої, князь, Королівство Русі, куна, Литовські статути, Магдебурзьке право, монархія, натуральне господарство, оброк, полюддя, Русь, Руська правда, рядовичі, склавини (склавени), слов’яни, смерд, срібник, Україна, феодал, феодалізм, феодальна роздробленість, християнство, челядь, язичництво, ярлик, ясак, ясир.